Справа № 569/1896/25
1-кс/569/2587/26
20 березня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання старшого слідчий в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 , яке погоджено старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні -прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Старе Село, Рівненської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні -прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області розслідується кримінальне провадження №12025180000000067 від 21.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у період часу з 09 вересня 2024 року по 13 вересня 2024 року, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, організували незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, під час дії воєнного стану за грошову винагороду, незважаючи на діючі обмеження.
Так, у період часу з 09 вересня 2024 року по 12 вересня 2024 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , під час телефонних розмов з ОСОБА_11 , надав останньому пораду щодо незаконного перетину державного кордону України та роз'яснив, що він, разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , можуть безперешкодно перетнути державний кордон України під час дії воєнного стану в напрямку республіки Білорусь, за грошову винагороду в сумі 9000 доларів США. При цьому, дії ОСОБА_7 полягали у наданні послуг з перевезення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з м. Сарни Рівненської області до с. Великі Озера Сарненського району Рівненської області та усунення перешкод шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України з республікою Білорусь за грошову винагороду в сумі 600 доларів США.
13.09.2024 о 06 год. 00 хв. ОСОБА_7 , діючи умисно, з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , перебуваючи в м. Сарни Сарненського району Рівненської області, надав послуги з перевезення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з м. Сарни Рівненської області до с. Великі Озера Сарненського району Рівненської області. При слідуванні за вказаним маршрутом усунув перешкоди шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України з республікою Білорусь.
У подальшому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , керуючи транспортним засобом марки «Audi A4» з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_1 , 13.09.2024 о 7 год. 30 хв., доставив ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в с. Великі Озера Сарненського району Рівненської області, роз'яснивши для них порядок дій перед та після незаконного переправлення через державний кордон та усунув перешкоди, шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані на дорогах в напрямку державного кордону України з республікою Білорусь, а також отримав за вказані дії 600 доларів США від ОСОБА_11 .
Після цього, ОСОБА_8 , діючи умисно, з відома та за попередньою змовою із ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які не були обізнані із злочинними намірами ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та діяли за проханням останнього, 13.09.2024 за допомогою трьох мотоциклів доставили ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з с.Великі Озера Сарненського району Рівненської області до с. Переходичі Сарненського району Рівненської області. При цьому, дії ОСОБА_8 полягали у наданні послуг з перевезення ОСОБА_11 на мотоциклі з с. Великі Озера Сарненського району Рівненської області до с. Переходичі Сарненського району Рівненської області та усунення перешкод шляхом об'їзду контрольно-пропускних пунктів, які розташовані в напрямку державного кордону України з республікою Білорусь, з метою подальшого незаконного переправлення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 через державний кордон України.
У подальшому, 13.09.2024 о 08 год. 00 хв. ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9 , діючи умисно, з відома та за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перебуваючи в с. Переходичі Сарненського району Рівненської області, надали поради ОСОБА_11 щодо незаконного перетину державного кордону України та підтвердили, що він, разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , можуть безперешкодно перетнути державний кордон України під час дії воєнного стану, в напрямку республіки Білорусь, заплативши за дану послугу 9000 доларів США.
Крім того, в ході інструктажу, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 повідомили ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 порядок дій перед та після незаконного переправлення через державний кордон.
У подальшому, 13.09.2024, здійснюючи реалізацію злочинного умислу, направленого на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , доставили ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на транспортному засобі марки «Audi» з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 з с. Переходичі до с. Дроздинь Сарненського району Рівненської області. При цьому, ОСОБА_9 , проїжджаючи повз с. Старе Село Сарненського району Рівненської області пересів на мотоцикл та супроводжував автомобіль марки «Audi» з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 , у якому рухались ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Згодом, 13.09.2024, приблизно о 09 год. 00 хв., прибувши на автомобілі марки «Audi» з номерним знаком іноземної реєстрації НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_10 до лісової місцевості на відстані близько 900 м від лінії державного кордону України з республікою Білорусь, неподалік с. Дроздинь Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_11 у присутності ОСОБА_9 передав ОСОБА_10 грошові кошти в розмірі 9000 доларів США за послуги з організації незаконного переправлення через державний кордон України.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
08.01.2025 отримано інформацію з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України про те, що ОСОБА_4 , 19.01.2022 виїхав за межі території України через пункт пропуску Шегені.
17.01.2025 у зв'язку із неможливістю вручення повідомлення про підозру особисто ОСОБА_4 , письмове повідомлення про підозру останньому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у зв'язку із невстановленням місцезнаходження підозрюваного, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручено його матері - ОСОБА_16 .
21.01.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук.
30.01.2025 слідчим суддею Рівненського міського суду винесено ухвалу щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
13.09.2025 до СУ ГУНП в Рівненській області з сектору міжнародного співробітництва ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення щодо затримання 12.09.2025 на території Республіки Польща гр. ОСОБА_4 та було розпочато процедуру його екстрадиції в Україну.
13.03.2026 до СУ ГУНП в Рівненській області з сектору міжнародного співробітництва ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення щодо екстрадиції та конвоювання ОСОБА_4 , яке відбудеться 19.03.2026 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг- Зосін» Волинської області.
19.03.2026 о 15.20 год. підозрюваного ОСОБА_4 фактично затримано на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30.01.2025 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг- Зосін» Волинської області.
Підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними під час досудового слідства доказами, іншими доказами, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження у їх сукупності.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі відповідно на строк від 7 до 9 років з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, тому є необхідність застосувати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним зважаючи на наступне. Так, підозрюваний ОСОБА_4 має паспорт для виїзду за кордон та тривалий час перебував за межами України, та водночас 21.01.2025 останнього було оголошено у міжнародний розшук.
Крім цього, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину та у разі доведення вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від суду.
2. Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України є реальним зважаючи на наступне. У випадку не застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив шляхом погроз та спонукань до свідків з метою зміни або відмови їх від показань.
Крім цього, з урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину групою осіб, є достатні підстави вважати, що він може незаконно впливати на інших співучасників злочину, що також свідчить про наявність ризику, зазначеного у п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
3. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Цей ризик обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 тривалий час перебував за межами території України, постійних доходів немає, а тому є ризик, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на волі.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_4 його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області розслідується кримінальне провадження №12025180000000067 від 21.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
08.01.2025 отримано інформацію з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України про те, що ОСОБА_4 , 19.01.2022 виїхав за межі території України через пункт пропуску Шегені.
17.01.2025 у зв'язку із неможливістю вручення повідомлення про підозру особисто ОСОБА_4 , письмове повідомлення про підозру останньому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, у зв'язку із невстановленням місцезнаходження підозрюваного, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручено його матері - ОСОБА_16 .
21.01.2025 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук.
30.01.2025 слідчим суддею Рівненського міського суду винесено ухвалу щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
13.09.2025 до СУ ГУНП в Рівненській області з сектору міжнародного співробітництва ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення щодо затримання 12.09.2025 на території Республіки Польща гр. ОСОБА_4 та було розпочато процедуру його екстрадиції в Україну.
13.03.2026 до СУ ГУНП в Рівненській області з сектору міжнародного співробітництва ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення щодо екстрадиції та конвоювання ОСОБА_4 , яке відбудеться 19.03.2026 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг- Зосін» Волинської області.
19.03.2026 о 15.20 год. підозрюваного ОСОБА_4 фактично затримано на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30.01.2025 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Устилуг- Зосін» Волинської області.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням ОСОБА_4 на даний час встановлено, що він працездатний, раніше не судимий, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до неї запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, хвору матір. До кримінальної відповідальності не притягувався.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, вважаю за необхідне визначити розмір застави, що становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити частково .
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Старе Село, Рівненської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, раніше не судимому, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 12 травня 2026 року.
Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали до 12 травня 2026 року.
Одночасно визначити розмір застави 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи;
- повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я;
- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 12 травня 2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайно му виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_17