Справа № 569/6776/26
1-кс/569/2588/26
20 березня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , неодруженого, із вищою освітою, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
Слідчий СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, востаннє вироком Рівненського міського суду від 05.11.2025 за ч.2 ст.190, ч.4 ст.185, ч.1, 69, ч.1, 70 ст.361 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців та будучи звільненим 05 листопада 2025 року у зв'язку із відбуттям покарання, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно підозрюється у вчиненні злочину проти власності за наступних фактичних обставин.
Так, 18березня 2026 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на ринку «Дикий», що по вул. Театральна, м. Рівне, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_7 від 24.02.2022 № 64/2022 та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ХІ та який в подальшому продовжено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі столу, який знаходився в кіоску, жіночу сумку чорного кольору, вартістю 800 гривень, що належала ОСОБА_8 , в якій знаходилися паспорт громадянина України на ім'я потерпілої, серія СР225707, гаманець світло-коричневого кольору вартістю 245 гривень, в якому знаходилися пенсійне посвідчення на ім'я потерпілої, серія НОМЕР_1 , банківські картки АТ КБ «Приватбанк» та «Абанк», а також грошові кошти в сумі 4 450 гривень.
Після цього, будучи поміченим потерпілою ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що його протиправні дії викрито, не реагуючи на законні вимоги, свої злочинні дії не припинив та з викраденим майном почав втікати від місця події, в результаті чого відкрито викрав жіночу сумку чорного кольору вартістю 800 гривень, в якій знаходилися гаманець світло-коричневого кольору вартістю 245 гривень, з грошовими кошти в сумі 4 450 гривень та документи на ім'я ОСОБА_8 , чим завдав потерпілій майнову шкоду у розмірі 5 495 гривень.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.4ст.186КК України, а самевідкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Рівне, Рівненської області, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимий.
18 березня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 в інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, іншими матеріалами кримінального провадження.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України - відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - метою застосування до ОСОБА_4 заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також перешкоджання ризикам, а саме:
- переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, зокрема: ОСОБА_4 усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду. Крім того, слід звернути увагу на те, що одразу після вчинення злочину підозрюваний ОСОБА_4 зник з місця події талише через деякий час був виявлений працівниками ВКП Рівненського РУП та доставлений до Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
- незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, а саме: знаючи місце проживання потерпілого та свідків, підозрюваний ОСОБА_4 може шляхом умовлянь, вчинення тиску та /або будь-яким іншим чином вплинути на останніх, з метою зміни ними своїх показань про обставини вчинення кримінального правопорушення.
може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки.
- може вчинити інше кримінальне правопорушення, ОСОБА_9 будучи раніше неодноразово судимий, маючи не зняту та не погашену судимість, належних висновків не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та повторно підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину проти власності в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 раніше судимий, востаннє вироком Рівненського міського суду від 05.11.2025 за ч.2 ст.190, ч.4 ст.185, ч.1, 69, ч.1, 70 ст.361 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців та будучи звільненим 05 листопада 2025 року у зв'язку із відбуттям покарання.
Тобто, будучи звільненим з місць позбавлення волі, не зробив належних для себе висновків, не став на шлях виправлення, а продовжує злочинну діяльність.
Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для того, щоб забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному проваджені, вчиняти інші кримінальні правопорушення, так, як жоден інший із запобіжних заходів не здатен запобігти переліченим вище ризикам та забезпечити перебування підозрюваного ОСОБА_4 за місцем проживання, своєчасне з'явлення його до слідчого для проведення слідчих й інших процесуальних дій, а в подальшому - до суду.
Разом з тим, обрання стосовно ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та є необхідною для того, щоб забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив його задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_10 , яка суду показала, що вона являється бабусею ОСОБА_4 . Підозрюваний ОСОБА_4 військову службу не проходив, пізніше він сам пішов на полігон та поїхав в Черкаси. В момент вчинення злочину він був у відпустці.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що в провадженні слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181010000457 від 18.03.2026 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
18 березня 2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
15 год. 23 хв. 18 березня 2026 року ОСОБА_4 затримано.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий та прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри.
Слідством зібрано достатні фактичні дані, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Вивченням особи ОСОБА_4 на даний час встановлено, що він працездатний, раніше не судимий, з вищою освітою, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Слідчий суддя рахує про доведенням наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, а також, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен виходити з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції».
На цьому етапі кримінального провадження, до встановлення судом фактичної істини у ньому, сукупність зазначених матеріалів є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри такої особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
А тому, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється за ч. 4 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, суд прийшов до висновку, що слід застосувати до нього запобіжний захід - тримання під вартою.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років, вважаю за необхідне визначити розмір застави у розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити .
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , неодруженого, із вищою освітою, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,- запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів , а саме до 15 год. 23 хв. 17 травня 2026 року.
Утримувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання підозрюваного, а саме з 15 год. 23 хв. 18 березня 2026 року.
Встановити строк дії ухвали до 15 год. 23 хв. 17 травня 2026 року.
Одночасно визначити розмір застави 30 розмірів прожиткового мінімуму доходів для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи;
- повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я;
- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави встановити до 15 год. 23 хв. 17 травня 2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайно му виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_11