Справа № 569/14753/25
1-кс/569/2466/26
20 березня 2026 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 42025181110000028, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,-
В обґрунтування клопотання зазначив, що у точно невстановлений час, але до 28.06.2025 у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виник прямий злочинний умисел, спрямований на виготовлення та незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, за попередньою змовою групою осіб з метою отримання грошової винагороди за сприяння третім особам у складанні теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху у територіальних сервісних центрах МВС України на території Рівненської, Волинської та Тернопільської областей.
З цією метою ОСОБА_7 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але до 28.06.2025, залучив до вчинення відповідних злочинів наступних осіб: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діями яких останній керував, та які діяли за попередньою змовою.
Так у ході досудового розслідування, встановлено, що ОСОБА_7 за попередньою змовою з невстановленими особами, здійснив придбання загальнодоступних комплектуючих для СТЗ НОІ, а саме вторинного одягу, IP-відеокамер, мобільних телефонів, сім-карток операторів мобільного зв'язку, Bluetooth навушників, GSM-модулів та здійснив виготовлення СТЗ НОІ шляхом конструктивного поєднання відповідних складових, а саме об'єктив відеокамери було замасковано під ґудзик у футболці, відеокамера функціонувала за рахунок наявності сім-картки, яка має підключення до Інтернету, що у свою чергу дає можливість підключатися до неї з використанням програмного додатку «CamHipro», який встановлювався на мобільний телефон для здійснення прихованого відеоспостереження з метою фіксації питань, які були поставлені на теоретичному іспиті з Правил дорожнього руху у ТСЦ МВС України та надиктовування правильних відповідей за допомогою окремого телефона, який підключався до Bluetooth навушників особі, яка використовувала СТЗ НОІ для незаконного складання теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху за грошову плату у сумі від 500 до 1500 доларів США.
Для підшуковування осіб, яким потрібні були відповідні послуги використовували посередників (особи з близького оточення ОСОБА_7 , інші близькі знайоми особи та друзі), які передавали відповідні контакти уже до «клієнтів» для здійснення контактування з організатором, а саме з ОСОБА_7 , який уже безпосередньо домовлявся з іншими учасниками відповідної протиправної діяльності, які зазначені вище.
Переслідуючи корисливі мотиви та мету незаконного збагачення ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел не пізніше 28.06.2025 встановив контакт з ОСОБА_7 , який не пізніше 28.06.2025 встановив контакт з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з використанням власного мобільного телефону та сім-картки оператора мобільного зв'язку НОМЕР_1 .
Надалі ОСОБА_5 , перебуваючи у м. Рівне поблизу Рівненської обласної лікарні імені Юрія Семенюка за адресою: м. Рівне, вул. Київська, буд. 78Г та АЗС «Олас», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Київська, буд. 108 А діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , перебуваючи у автомобілі Skoda з д.н.з. « НОМЕР_2 » 28.06.2025 здійснив збут для ОСОБА_11 пристрою закамуфльованого у вигляді футболки темно-синього кольору (комплекс отримання відеоінформації у складі 3G/4Gмінікамери «HQcamHQ-4G1-5Mp», портативного зарядного пристрою типу «powerbank», дротового мікрофону, SIM-карти оператора ПрАТ «Київстар»), який відповідно до висновку експерта ІСТЕ СБУ № СЕ25-145/3-146/3 від 20.08.2025 відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, який функціонує за вищеописаним принципом за попередньо обумовлену суму у розмірі 1200 доларів для здачі теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху у ТСЦ МВС 5641. При здачі відповідного теоретичного іспиту з Правил дорожнього руху 28.06.2025 у ТСЦ МВС 5641, у ОСОБА_11 було виявлено вищеописаний пристрій та вилучено під час здійснення останнім використання вказаного СТЗ НОІ за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за вищеописаного механізму.
21.01.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченогоч.2 ст.359 КК України.
Також, 30.01.2026 слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області винесено ухвалу про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 01.03.2026 із забороною залишати житло де фактично проживає у нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби.
Надалі, 27.02.2026 слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області винесено ухвалу про продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 21.03.2026 із забороною залишати житло де фактично проживає у нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені у п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик, передбачений п. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_5 , будучи обізнаним про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359КК України, санкція якого передбачає покарання позбавлення волі на строк від 4 до 7 років, та те що досудове розслідування триває з моменту вручення підозри, останній перебуваючи на свободі зможе вчинити дії, спрямовані на цілеспрямоване переховування від органу досудового розслідування, прокурора та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєні ним злочинні діяння.
Крім цього, ризик, передбачений п. 3 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування встановлено осіб, які можуть бути допитані як свідки в суді щодо відомих обставин вчинення ОСОБА_5 протиправної діяльності, зважаючи на вищевикладене, останній може незаконно впливати на вказаних свідків, з метою уникнення відповідальності, враховуючи що в обґрунтування клопотання останньому надані відповідні протоколи допиту свідків, де відображені їхні покази. У тому числі останній може впливати на осіб, які на даний час ще не допитані як свідки у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що відповідна протиправна діяльність здійснювалася протягом тривалого часу та до неї було залучено значну кількість осіб, а також здійснювалася за попередньою змовою з групою осіб, що говорить про злагодженість та взаємопов'язаність у вчиненні дій між фігурантами даного кримінального провадження.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Усвідомлюючи наявність беззаперечних доказів його вини у вчиненні тяжких злочинів, невідворотності настання покарання, маючи документи для виїзду за межі території України, а також матеріальні можливості для залишення її території сторона обвинувачення обґрунтовано припускає що підозрюваний в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, у зв'язку з тим, що на даний час частина території України окупована не виключено, що з метою уникнення відповідальності в майбутньому підозрюваний може переховуватися на непідконтрольних органам державної влади територіях, а тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Отже, призначення іншого більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 не дасть змоги уникнути вищезазначеним ризикам, а покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задоволити.
Підозрюваний та його захисник не заперечували щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до переконання, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту наявні з наступних підстав.
Судом вставлено, що 21.01.2026 ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченогоч.2 ст. 359 КК України.
Також, 30.01.2026 слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області винесено ухвалу про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 01.03.2026 із забороною залишати житло де фактично проживає у нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби.
Надалі, 27.02.2026 слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області винесено ухвалу про продовження застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком до 21.03.2026 із забороною залишати житло де фактично проживає у нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до органів УДМСУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідкамиу даному кримінальному провадженні.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у ньому є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення відповідає критеріям, сформованих в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, позиції у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», якою відзначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення; а також позиції у рішенні від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», якою відзначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 суд враховує положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченої від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту.
Враховуючи викладене, вбачаю підстави для продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби з 22 год. по 06 год. наступної доби.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання про задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 саме такий запобіжний захід гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків та буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Керуючись ст. 176-178, 181, 184,186, 193-194, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кузнецовськ Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 22 год. 00 хвдо 06 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.05.2026 включно.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло в певну пору доби, а саме з 22:00 по 06:00 наступної доби за адресою:м. Рівне, вул. Червоногірська, буд. 22А, окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття.
Встановити строк дії ухвали до 21.05.2026 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до органів УДМСУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідкамиу даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 21.05.2026 включно.
Виконання ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя Рівненського міського суду ОСОБА_12