Справа № 569/27795/25
13 лютого 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Крижова О.Г. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ___________________, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №535916 від 09.12.2025: «09.12.2025 року о 13 год. 30 хв. в м. Рівне по вул. В.Стельмаха, 2 водій ОСОБА_1 керувала ТЗ «Шкода октавіа» д.н.з. НОМЕР_1 будучи учасником дорожньо транспортної пригоди з явними ознаками алкогольного сп'яніння, (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці»). Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 0327 та проведення такого огляду у медичному закладі, згідно даних зазначених в протоколі відмовилась, чим порушив п.2.5 ПДР.
З'ясувавши обставини справи про адміністративне правопорушення та дослідивши всі наявні матеріали справи, з'ясувавши причини та умови, що сприяли вчиненню даного правопорушення, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів,що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частин 2, 3, 6 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 2, 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС.
Таким чином відповідальність за ч.1 ст.130 КУПАП за порушення п.2.5 ПДР України настає за умови виявлення працівниками поліції у водія ознак наркотичного чи алкогольного сп'яніння та у зв'язку з відмовою водія від проходження обстеження на стан сп'яніння. Тобто, вимога працівника поліції до водія пройти обстеження на стан сп'яніння за відсутності ознак сп'яніння є незаконною і тому сам факт відмови водія від проходження обстеження на стан сп'яніння за відсутності доказів наявності ознак сп'яніння не тягне за собою відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП.
Процедура оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначена в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395(далі Інструкція № 1395).
Частина 1 Розділу 10 зазначеної Інструкції № 1395 передбачає, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчиненні адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, її підпис або запис про відмову від підпису протоколу. При розгляді справи службові особи, що здійснюють розгляд, повинні керуватися виключно даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Описані в Інструкції ознаки алкогольного чи іншого сп'яніння водія повинні бути очевидними, чітко повідомленими особі.
Дії співробітника поліції повинні відповідати такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм. Дотримання даного принципу є необхідним для того, щоб виключити будь-які ризики свавілля.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі відеозапис з бодікамери працівника поліції, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
З відеозапису вбачається, що працівник поліції здійснює заповнення адміністративних матеріалів та проводить бесіду з особою, до якої звертається як до ОСОБА_2 . При цьому безпосереднє зображення жінки на відео відсутнє, що ускладнює ідентифікацію її поведінки та зовнішніх ознак стану.
Так, о 14:22:06 та 14:22:22 працівник поліції пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. У відповідь особа повідомляє: «Ні», «Хочете - везіть у лікарню». У подальшому аналогічні пропозиції пройти огляд із використанням спеціального технічного засобу надходять від працівника поліції ще декілька разів, однак жінка наполягає саме на проведенні такого огляду у медичному закладі.
О 14:26:25 працівник поліції заповнює акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09.12.2025 о 14 год. 33 хв. У зазначеному акті вказано, що огляд проводиться у зв'язку із виявленням ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Разом з тим, під час перегляду відеозапису встановлено, що зазначені у протоколі та акті огляду ознаки сп'яніння працівником поліції на місці події не озвучувалися та не повідомлялися особі, щодо якої складалися адміністративні матеріали. Фактично на відео працівник поліції обмежується лише формальним висловленням вимоги пройти огляд на стан сп'яніння, без роз'яснення підстав для такої вимоги.
Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що особа декілька разів намагалася пройти огляд шляхом продування у газоаналізатор, однак жодна зі спроб не була вдалою, що не дало можливості отримати результат вимірювання. Такі дії свідчать про відсутність категоричної відмови від проходження огляду із застосуванням спеціального технічного засобу.
З дослідженого відеозапису з бодікамери працівника поліції неможливо достеменно встановити наявність у водія об'єктивних ознак алкогольного сп'яніння. Зазначені працівником поліції у протоколі ознаки сп'яніння належними та допустимими доказами не підтверджені, оскільки не відображені на відео, не зафіксовані належним чином та не були повідомлені особі до пред'явлення вимоги пройти огляд.
Суд звертає увагу, що сама по собі незгода особи проходити огляд на місці з використанням технічного засобу за одночасного наполягання на проведенні такого огляду у медичному закладі не може розцінюватися як відмова від проходження огляду в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відмова у цьому випадку не була явною, чіткою та безумовною.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду має бути однозначною, прямою та вираженою у формі свідомого небажання особи пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров'я, про що повинно бути належним чином зазначено у відповідних матеріалах та підтверджено доказами, у тому числі відеофіксацією.
Також обов'язковою умовою є повідомлення особі підстав для проведення огляду, зокрема конкретних ознак сп'яніння, роз'яснення порядку його проведення та правових наслідків відмови. Лише у разі, коли особа після належного інформування категорично відмовляється від будь-якої форми огляду - як із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці, так і у медичному закладі - така поведінка може вважатися відмовою у розумінні ст. 130 КУпАП.
У даному випадку матеріали справи та досліджений відеозапис свідчать, що особа не висловлювала безумовної відмови від проходження огляду, а навпаки наполягала на його проведенні у медичному закладі та здійснювала спроби пройти огляд із використанням газоаналізатора, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З дослідженого відеозапису вбачається, що поведінка водія, на переконання суду, жодним чином не свідчить про наявність у неї ознак алкогольного сп'яніння. Аналіз аудіо- та відеоматеріалів свідчить про послідовну, усвідомлену розмову жінки з працівником поліції та дає підстави дійти висновку про відсутність у неї явних зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння, тоді як відповідно до вимог законодавства такі ознаки повинні бути чіткими та об'єктивно вираженими.
Орган, який складав відповідні адміністративні матеріали, не забезпечив належної фіксації виявлених у водія ознак алкогольного сп'яніння з метою їх подальшої перевірки судом, обмежившись лише фіксацією нібито відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, будь-яких інших доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення судді не надано і посилання на них в самому протоколі не наведено, а тому констатація факту вчинення ним адміністративного правопорушення в протоколі є припущенням, яке не ґрунтується на доказах.
У ході судового розгляду справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенюк З.М. - зазначила, що її підзахисна вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 тс.130 КУпАП не визнає.
Захисник звернула увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт висловлення ОСОБА_1 чіткої, однозначної та безумовної відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Стверджує, що із дослідженого відеозапису вбачається, що остання наполягала на проведенні огляду у закладі охорони здоров'я, а також здійснювала спроби пройти огляд із використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу. Наголосила, що процес документування нібито протиправних дій ОСОБА_1 , зокрема складання акту огляду на стан сп'яніння, направлення до медичного закладу для проходження медичного огляду, а також протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, здійснювався за її відсутності, що ставить під сумнів дотримання вимог закону щодо належної процедури оформлення матеріалів справи.
До матеріалів справи захисником подано письмові заперечення та висновок № 942 від 09.12.2025 року КП «РОЦПЗН» РОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції проведеного протягом двох годин з моменту виявлення таких ознак поліцейським. Згідно з указаним висновком, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознак будь-якого сп'яніння не виявлено.
З урахуванням викладеного, захисник просила суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28 січня 2026 року адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та за ч.1 ст.130 КУпАП об'єднано в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру справи.
У межах розгляду об'єднаного провадження ОСОБА_1 визнала свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що узгоджується з матеріалами справи та її поясненнями, наданими у судовому засіданні.
Водночас щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ОСОБА_1 вини не визнала, наполягала на відсутності події та складу вказаного адміністративного правопорушення, що також підтримано її захисником.
Суд, дослідивши матеріали об'єднаного провадження у їх сукупності, надав оцінку доказам окремо щодо кожного інкримінованого правопорушення, з урахуванням того, що визнання вини за ст.124 КУпАП саме по собі не є доказом вини за ч.1 ст.130 КУпАП та не звільняє орган, який склав адміністративні матеріали, від обов'язку довести наявність у діях особи складу правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
Згідно із ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
За наведених обставин приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, а тому у її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 36, 124, 130 ч.1, 247 п.1, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, Конституцією України, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач: ГУК у Рівненському області/ Рівненська область/21081300. Код отримувача (ЄДПРОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Номер рахунку: UA218999980313020149000017001. Код класифікації доходів бюджету: 21081300. Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн. Обл./ Рівнен.міс.тг/22030101. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА