19 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8686/25
Головуючий суддя І інстанції - Юрков Е.О.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 в адміністративній справі № 160/8686/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (ЄДРПОУ 14316899) щодо не нарахування та невиплати втрати частини грошових доходів позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв'язку з порушенням строків їх виплати;
- зобов'язати відповідача Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (ЄДРПОУ 14316899) нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-11 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, на суму виплати виплата належного грошового забезпечення шляхом перерахунку посадового окладу за період з 10.10.2023 року по 26.02.2025 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано неправомірними дії відповідача Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» щодо не нарахування та невиплати втрати частини грошових доходів позивачу ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Зобов'язано відповідача Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням строків їх виплати, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-11 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсацій громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, на суму виплати виплата належного грошового забезпечення шляхом перерахунку посадового окладу за період з 10.10.2023 року по 26.02.2025 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що питання щодо підтвердження права позивача саме на виплату перерахованого грошового забезпечення було вирішено лише додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 року в межах адміністративної справи №160/33032/23. Зазначено, що виплата перерахованого грошового забезпечення за рішенням суду, не є частиною щомісячного грошового забезпечення. Фінансування на дану виплату не затверджено Кошторисом на відповідний рік, оскільки завчасно таке фінансування є безпідставним та неможливим. Після виникнення підстав, а саме винесеного додаткового рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом від 19.11.2024 року в межах адміністративної справи №160/33032/23 відповідні документи на проведення додаткового фінансування були направлені до Міністерства юстиції України.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» (відповідач у справі).
10.10.2023 року Позивач був звільнений зі служби відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (за власним бажанням), (Наказ від 10.10.2023 року №303/ОС-23). Однак повного розрахунку з ним не було проведено, а саме невчасно виплачено грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року у справі №160/33032/23 зобов'язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 року у справі №160/33032/23 зобов'язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704 з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року у справі №160/33032/23 остаточна виплата належного грошового забезпечення шляхом перерахунку посадового окладу було проведено лише 26.02.2025 тобто з порушенням строків, що складає 16 місяців з моменту звільнення.
Не погодившись з зазначеними діями позивач вважає, що відповідач повинен нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 10.10.2023 року по 26.02.2025 року.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з урахуванням наявності факту у ненарахуванні та невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримане грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 10.10.2023 по 26.02.2025 року, позивач має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати по день фактичної виплати заборгованості.
Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.28. Згідно зі статтею 4 зазначеного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення);
- сума індексації грошових доходів громадян;
- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Як свідчать встановлені обставини справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року у справі №160/33032/23 зобов'язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 року у справі №160/33032/23 зобов'язано Державну установу «Криворізька установа виконання покарань (№ 3)» здійснити ОСОБА_1 виплату грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які встановлені шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних громадян, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до Постанови 704 з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 року у справі №160/33032/23 остаточна виплата належного грошового забезпечення шляхом перерахунку посадового окладу було проведено лише 26.02.2025 тобто з порушенням строків, що складає 16 місяців з моменту звільнення.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки відповідачем проведено позивачеві перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023р на виконання наведених судових рішень 26.02.2025 (що відповідачем не заперечується), у зв'язку із чим порушено строки виплати пенсії позивача, відповідач зобов'язаний здійснити нарахування позивачеві компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Державної установи "Криворізька установа виконання покарань (№3)" - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 в адміністративній справі № 160/8686/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко