Справа № 562/4300/25
02.01.2026 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові Рівненської області в спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12025186130000117по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого 28 липня 2025 року Рівненським міським судом Рівненської області за ст.366-3 КК України до покарання у виді 150 (Сто п'ятдесят) годин громадських робіт з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 1 (Один) рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -
ОСОБА_3 засуджений вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-3 КК України, до покарання у виді 150 (Сто п'ятдесят) годин громадських робіт з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 1 (Один) рік.
Після вступу вироку в законну силу, 07 жовтня 2025 року ОСОБА_3 був викликаний до Рівненського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Рівненській області, де йому було вручено під особистий підпис підписку про ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, а також попереджено про кримінальну відповідальність у разі ухилення від відбування покарання.
07 жовтня 2025 року засудженого ОСОБА_3 направлено до Комунального підприємства "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області, що розташоване за адресою: м.ЗдолбунівРівненської області, вул.Василя Жука, 1, для відбування призначеного покарання відповідно до затверджених графіків виходу на роботу.
Однак ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді 150 годин громадських робіт за вироком суду, достовірно знаючи про наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, будучи зобов'язаним виконувати вимоги ст.37 Кримінально-виконавчого кодексу України, а саме: додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для нього об'єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, ігноруючи вимоги законодавства, без поважних причин умисно не з'явився для відбування громадських робіт 11.10.2025, 12.10.2025, 14.10.2025, 16.10.2025, 17.10.2025, з 20.10.2025 до 24.10.2025, з 27.10.2025 до 31.10.2025, 01.11.2025, 02.11.2025, з 12.11.2025 до 14.11.2025, з 17.11.2025 до 21.11.2025, з 24.11.2025 до 28.11.2025 до КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області, документів, які підтверджують поважність причин неявки не надав, категорично відмовився від відбування покарання, тобто допустив грубе невиконання покладених на нього обов'язків, порушення порядку і умов відбування покарання, чим ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, призначених вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року. Невідбута частина покарання ОСОБА_3 становить 114 (Сто чотирнадцять) годин громадських робіт.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та виклику учасників судового провадження на підставі ч.1 ст.302 КПК України.
До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , в якій обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності в спрощеному провадженні, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.
Згідно з ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано, встановлені органом досудового розслідування обставини учасниками судового провадження не оспорюються, сумнівів у добровільності відповідних заяв обвинуваченого та потерпілої у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.
Вирішуючи питання про можливість розгляду обвинувального акту в спрощеному провадженні згідно положень ст.ст.381, 382 КПК України суд враховує, що обвинувачений повністю та беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, згідний із встановленими під час досудового розслідування обставинами кримінального проступку, викладеними в обвинувальному акті, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст обставин кримінального проступку та наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні щодо позбавлення права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, сумнівів у добровільності його позиції суд не має.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, оцінюючи зібрані у кримінальному провадженні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєному кримінальному проступку доведена повністю.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч.2 ст.389 КК України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України, є кримінальним проступком.
При призначенні обвинуваченому покарання суд у відповідності до ст.65 КК України враховує сукупність обставин, при яких скоєно кримінальний проступок, характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Пом'якшуючими покарання обставинами суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.
На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом'якшуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, який усвідомив протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання у виді пробаційного нагляду, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, суд враховує положення ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ч.3 ст.71 КК України призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Частиною 4 ст.72 КК України встановлено, що додаткові покарання різних видів у всіх випадках виконуються самостійно.
З урахуванням викладеного, остаточне покарання ОСОБА_3 за сукупністю вироків необхідно визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини основного покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року у виді 114 годин громадських робіт, із розрахунку вісім годин громадських робіт за один день пробаційного нагляду, з приєднанням до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах.
Питання щодо документів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Надані прокурором суду документи кримінального провадження № 12025186130000117необхідно залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.ст.100, 369-370, 373-374, 381-382, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (Один) рік.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 28 липня 2025 року та призначити ОСОБА_3 покарання - 1 (Один) рік 14 (Чотирнадцять) днів пробаційного нагляду, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 1 (Один) рік.
На підставі ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Документи у справі: особову справу 02/ГР/2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на 51 арк., яка поміщена до паперового конверта Національна поліція України, - повернути Рівненському районному відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Рівненській області.
Документи кримінального провадження № 12025186130000117залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду протягом 30 (Тридцяти) днів з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.