Справа №949/359/26
Провадження №1-кс/949/52/26
про арешт майна
25 березня 2026 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_6 , по матеріалах досудового розслідування №12026181110000050, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України про арешт майна,
Старший слідчий слідчого відділення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту із забороною його відчуження, розпорядження та користування на вилучене майно, а саме:
-трактор колісний марки «Dongfeng DF 244 G2» синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 ; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS180», власником яких є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ;
-трактор марки «ДТЗ 4244 НХ» синього кольору, заводський номер НОМЕР_2 ; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS180/C», власником яких є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 .
Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого відділення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026181110000050 від 03 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02 березня 2026 року до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшла заява від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя с. Переброди Сарненського району Рівненської області, в якій він просить вжити заходів до осіб, саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які 20 лютого 2026 року на околицях с. Переброди Сарненського району Рівненської області здійснили незаконну порубку деревини породи «сосна» близько 25-ти стовбурів.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026181110000050 від 03 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
19 березня 2026 року в ході обшуку житлового будинку, господарських будівель, споруд домоволодіння та гаражних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено: трактор колісний марки «Dongfeng DF 244 G2» синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 ; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS180». Того ж дня під час обшуку на земельній ділянці із кадастровим номером: 5621886400:03:004:0060, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , було вилучено: трактор марки «ДТЗ 4244 НХ» синього кольору, заводський номер НОМЕР_2 ; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS180/C».
19 березня 2026 року постановою слідчого вилучене в ході обшуків майно визнано речовими доказами та прилучено до матеріалів кримінального провадження.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 надав показання, що на даний час він займається розведенням риби та здійснює господарську діяльність на земельній ділянці, розташованій поблизу села Переброди, Сарненського району Рівненської області. Вказана земельна ділянка перебуває у нього в оренді та використовується для ведення рибного господарства. На ній розташовані ставки, у яких ОСОБА_9 вирощує рибу. Також на частині цієї земельної ділянки є лісові насадження, де ростуть дерева породи сосна. 27 лютого 2026 року ОСОБА_9 разом зі своїм сином перебував на вказаній земельній ділянці. У той день вони виконували господарські роботи, а саме вирізали ополонки на ставках, щоб забезпечити доступ кисню до води та належні умови для риби у зимовий період. Після виконання робіт, син ОСОБА_9 - ОСОБА_11 пішов здійснювати обхід території ставків з метою перевірки, чи сторонні особи не встановлюють риболовні сітки та не здійснюють незаконний вилов риби. Через деякий час він повернувся до ОСОБА_9 та повідомив, що на території вказаної земельної ділянки бачив осіб, які здійснювали незаконну порубку дерев породи сосна. Зі слів сина свідка, це були жителі села Переброди Сарненського району Рівненської області, а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . ОСОБА_12 повідомив, що вказані особи зрізали приблизно 10-15 дерев породи сосна, після чого за допомогою транспортного засобу типу «болотохід», який, зі слів сина, належить ОСОБА_8 , витягували зрізану деревину з лісової частини ділянки та перевозили її в напрямку болотистої місцевості, де ховали. Також син свідка повідомив, що неподалік від місця порубки знаходилися два трактори іноземного виробництва, до яких були приєднані гужові повозки кустарного виробництва, однак марку, модель та колір тракторів він не запам'ятав. Осіб було декілька, тому син свідка не наважився підійти до них або зробити зауваження, побоюючись за власну безпеку, після чого повернувся до ОСОБА_9 та повідомив про побачене. Наступного дня від місцевих жителів ОСОБА_9 стало відомо, що вони бачили, як вищевказані особи перевозили на тракторах деревину породи сосна з тих ділянок, де раніше була помічена порубка. 02 березня 2026 року ОСОБА_9 вирішив звернутися до поліції та повідомити про факт незаконної порубки дерев породи сосна, яка була здійснена на земельній ділянці, що перебуває у нього в оренді та використовується ним для ведення господарської діяльності.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 надав показання, що його батько - ОСОБА_9 , займається розведенням риби та здійснює господарську діяльність на земельній ділянці, розташованій поблизу села Переброди Сарненського району Рівненської області. Вказана земельна ділянка перебуває у нього в оренді. На цій території розташовані ставки, де вирощується риба, а також наявні ділянки лісу, на яких зростають дерева породи "сосна". 27 лютого 2026 року свідок ОСОБА_12 разом із батьком перебував на вказаній земельній ділянці. У той день вони здійснювали вирізку ополонок на ставках з метою забезпечення належних умов для риби у зимовий період. Після завершення робіт свідок пішов, щоб здійснити обхід території ставків та перевірити, чи сторонні особи не встановлюють риболовні сітки та не здійснюють незаконний вилов риби. Під час обходу свідок побачив декількох осіб, зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , жителів села Переброди Сарненського району Рівненської області, які перебували на земельній ділянці його батька та здійснювали порубку дерев породи "сосна". Підійшовши ближче, ОСОБА_12 помітив, що вказані особи зрізали приблизно 10-15 дерев. Також свідок бачив, що за допомогою транспортного засобу типу «болотохід», який, як йому відомо, належить ОСОБА_8 , вони витягували зрізану деревину з лісової частини ділянки, перевозили її вглиб болотистої місцевості та ховали там. Окрім цього, неподалік свідок помітив два трактори іноземного виробництва з прикріпленими до них гужовими повозками кустарного виробництва, однак марку, модель та колір тракторів ОСОБА_12 не запам'ятав. Оскільки вказаних осіб було декілька, свідок не наважився підійти до них, зробити зауваження або перешкодити їхнім діям, побоюючись за власну безпеку. Після цього ОСОБА_12 повернувся до батька та повідомив йому про побачене. Наступного дня місцеві жителі розповідали свідку, що бачили, як вищевказані особи перевозили на тракторах деревину породи "сосна" з тих ділянок, де раніше був помічений факт порубки. 02 березня 2026 року батько свідка, ОСОБА_9 , вирішив звернутися до поліції та повідомити про факт незаконної порубки дерев на земельній ділянці, яку він використовує для ведення господарської діяльності.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 надав показання, що в селі Переброди Сарненського району Рівненської області, де він проживає, підтримують дружні стосунки між собою місцеві жителі на ім'я ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_14 . Дані особи часто проводять час разом та спільно пересуваються по селу на транспортних засобах. ОСОБА_13 відомо, що у ОСОБА_15 є транспортний засіб типу болотохід кустарного виробництва, який пристосований для пересування по болотистій місцевості. Також свідку відомо, що у ОСОБА_16 та ОСОБА_17 є трактори іноземного виробництва, марки та колір їх він не пам'ятає. Неодноразово ОСОБА_13 особисто бачив, як ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_15 пересувалися по території села Переброди Сарненського району на тракторах, на причепах яких була завантажена деревина. Після цього вони заїжджали до місць свого проживання, де розвантажували деревину. Крім того, від місцевих жителів ОСОБА_13 дізнався, що ОСОБА_15 , який має болотохід, використовує його для витягування деревини з лісової або болотистої місцевості до місця, де знаходяться трактори. Після цього деревину завантажують на причепи тракторів та перевозять.
У клопотанні старший слідчий зазначає, що в даному випадку є підстави вважати, що вилучене майно, а саме: трактор колісний марки «Dongfeng DF 244 G2», бензопили та трактор марки «ДТЗ 4244 НХ», є предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а тому з метою збереження речових доказів, оскільки в подальшому вони можуть бути використані для доведення обставин вчинення кримінального правопорушення, а також для забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, необхідно накласти арешт на вказане майно.
До початку розгляду клопотання від представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про повернення клопотання про арешт майна особі, яка його подала. В обґрунтування зазначеного клопотання послався на те, що власник вилученого майна ОСОБА_7 є третьою особою, щодо майна якого вирішується питання про арешт, а тому відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України з таким клопотанням до суду має право звертатися виключно прокурор. На його думку, погодження прокурором клопотання слідчого не є тотожним зверненню прокурора до суду із відповідним клопотанням. Також послався на постанову Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі №750/7850/21. Крім того, зазначив, що ОСОБА_7 не є підозрюваним у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, при вирішенні питання про арешт майна підлягають застосуванню положення ст. 64-2 КПК України як спеціальної норми.
Також від представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання, у якому він просив долучити до матеріалів клопотання документи щодо технічного стану транспортного засобу та врахувати їх при вирішенні питання про арешт майна. У поданому клопотанні адвокат зазначив, що подія кримінального правопорушення, а саме, незаконна порубка лісу, мала місце 20 лютого 2026 року, тоді як вилучений під час обшуку трактор марки «Dongfeng DF 244 G2» станом на вказану дату був технічно несправний та не міг використовуватись. На обґрунтування цього представник власника майна послався на рахунок на оплату генератора від 18 лютого 2026 року, а також на документи, що підтверджують отримання відповідних запчастин лише 26 лютого 2026 року, тобто після події, яка розслідується. З огляду на викладене, адвокат вважає, що вказаний транспортний засіб не міг бути використаний під час вчинення кримінального правопорушення, а тому його вилучення та визнання речовим доказом є безпідставним. Крім того, зазначив, що у матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували використання саме цього транспортного засобу під час вчинення кримінального правопорушення, а також у показаннях свідків відсутні відомості, які дозволяють ідентифікувати саме вилучений транспортний засіб.
Окрім того, до початку розгляду клопотання від представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_19 надійшло клопотання, в якому він просить розглянути вказане клопотання без його участі та участі власника майна ОСОБА_8 , а також визначити такий спосіб арешту, за якого на вилучений трактор було б накладено арешт із правом користування та без права відчуження. На обґрунтування поданого клопотання адвокат зазначив, що ОСОБА_8 має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, а вилучений трактор використовується ним у господарській діяльності для проведення сільськогосподарських робіт, у зв'язку з чим позбавлення права користування цим майном істотно впливає на забезпечення життєдіяльності його сім'ї.
Прокурор ОСОБА_6 у одному із судових засідань клопотання підтримала, просила його задовольнити, зазначивши, що вилучене майно пов'язане з кримінальним правопорушенням, може бути використане як доказ та підлягає арешту з метою забезпечення його збереження.
Слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представник власника майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав подані ним до початку розгляду клопотання. Водночас зазначив, що у разі встановлення підстав для накладення арешту, слід застосувати його із правом користування транспортним засобом, без права відчуження, з огляду на використання трактора у господарській діяльності та його значення для забезпечення життєдіяльності сім'ї власника.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали, надані на обґрунтування клопотання, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02 березня 2026 року до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшла заява від ОСОБА_9 про факт незаконної порубки дерев породи сосна на території земельної ділянки, розташованої поблизу с. Переброди Сарненського району Рівненської області.
За даним фактом було розпочато досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181110000050 від 03 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України (а.с. 6).
Як вбачається із протоколу обшуку від 19 березня 2026 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді №949/359/26, в ході обшуку житлового будинку, господарських будівель, споруд домоволодіння та гаражних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено: трактор колісний марки «Dongfeng DF 244 G2» синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 ; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS180» (а.с. 7-9).
Також, як вбачається із протоколу обшуку від 19 березня 2026 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді №949/359/26, під час обшуку земельної ділянки із кадастровим номером: 5621886400:03:004:0060, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 було вилучено: трактор марки «ДТЗ 4244 НХ» синього кольору, заводський номер НОМЕР_2 ; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS180/C» (а.с. 13-14).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно вимог ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого відділення ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 19 березня 2026 року визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12026181110000050 від 03 березня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України: трактор колісний марки «Dongfeng DF 244 G2» синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 - як речовий доказ та передано під відповідальне зберігання його законному власнику ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 ; бензопилу марки «STIHL MS230», яку опечатано биркою з пояснювальними надписами та скріплено печаткою №206 для пакетів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області; бензопилу марки «STIHL MS230», яку опечатано биркою з пояснювальними надписами та скріплено печаткою №206 для пакетів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області та бензопилу марки «STIHL MS180», яку опечатано биркою з пояснювальними надписами та скріплено печаткою №206 для пакетів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області - як речові докази та залишено на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за адресою: м. Дубровиця, вул. Воробинська, 25А Сарненського району Рівненської області; трактор марки «ДТ3 4244 НХ» синього кольору, заводський номер НОМЕР_2 - як речовий доказ та залишено на зберіганні на території Миляцького лісництва Висоцького надлісництва ДСГП «Ліси України», яке знаходиться в с. Миляч Сарненського району Рівненської області; бензопилу марки «STIHL MS230», яку опечатано биркою з пояснювальними надписами та скріплено печаткою №206 для пакетів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області та бензопилу марки «STIHL MS180/C», яку опечатано биркою з пояснювальними надписами та скріплено печаткою №206 для пакетів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області - як речові докази та залишено на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області (а.с. 17-19).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 від 06 лютого 2020 року власником трактора колісного марки «Dongfeng DF-244G2», заводський номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 є ОСОБА_7 (а.с. 11-12).
Разом з тим, як вбачається із видаткової накладної №АА150227-025 від 27 лютого 2015 року, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «АгромашТрейд», та довідки-рахунку №137340 від 27 лютого 2015 року, підтверджується походження, технічні характеристики, вартість та належність трактора марки «ДТЗ 4244 НХ» ОСОБА_8 (а.с. 15, 16).
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Отже, в матеріалах клопотання наведені об'єктивні дані, які підтверджують, що виявлені та вилучені речові докази, а саме: трактор колісний марки «Dongfeng DF 244 G2»; бензопили; трактор марки «ДТЗ 4244 НХ», відповідають критеріям ст. 98 КПК України та є доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, що підтверджується змістом клопотання та наданими до нього матеріалами.
Перевіряючи доводи представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 щодо технічної несправності трактора, неможливості його використання під час вчинення кримінального правопорушення, а також необхідності повернення клопотання про арешт майна з підстав подання його неналежним суб'єктом, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а згідно з ч. 3 цієї статті такий арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є, зокрема, матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення або містять відомості, що можуть бути використані як доказ обставин кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, вилучені трактори та бензопили постановою слідчого від 19 березня 2026 року визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження. Надані до клопотання матеріали, зокрема відомості, отримані під час досудового розслідування, свідчать про можливе використання вказаного майна під час вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконною порубкою деревини.
За таких обставин вилучене майно обґрунтовано розглядається як таке, що може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення або містити відомості про обставини його вчинення. Зокрема, бензопили за своїм функціональним призначенням можуть використовуватись безпосередньо для здійснення порубки деревини, тоді як трактори можуть використовуватись для транспортування незаконно зрубаної деревини.
Водночас сам по собі факт того, що власникам майна не повідомлено про підозру, не виключає можливості накладення арешту на таке майно, оскільки вирішальним є його відповідність критеріям речового доказу.
Доводи представника власника майна щодо технічної несправності транспортного засобу, зокрема посилання на надані документи, а саме: рахунок на оплату №482 від 18 лютого 2026 року, виданий фізичною особою-підприємцем ОСОБА_20 на придбання генератора JF11А (14V / 350 W) вартістю 2017,00 грн (а.с. 56); видаткову накладну №482 від 18 лютого 2026 року, складену тим же постачальником на зазначений генератор (а.с. 64), фіскальний чек від 18 лютого 2026 року, сформований ФОП ОСОБА_21 на придбання комплектуючих до генератора (щітки генератора, кнопка, інші запчастини) на суму 800,00 грн (а.с. 58); а також документи, що підтверджують отримання замовлених запчастин 26 лютого 2026 року (зокрема інформація про отримання поштового відправлення із післяплатою), не спростовують можливості використання такого майна як речового доказу у кримінальному провадженні.
Зазначені документи свідчать лише про факт замовлення, придбання та подальшого отримання комплектуючих для ремонту транспортного засобу, однак самі по собі не підтверджують його фактичного технічного стану саме на момент вчинення кримінального правопорушення 20 лютого 2026 року, а також не виключають можливості використання транспортного засобу до проведення відповідного ремонту чи за відсутності окремих складових.
Крім того, посилання сторони захисту на відсутність у показаннях свідків відомостей, які дозволяють ідентифікувати саме вилучений транспортний засіб, не спростовують наявності інших матеріалів кримінального провадження, які свідчать про можливий зв'язок вилученого майна з обставинами вчинення кримінального правопорушення. При цьому зазначені доводи фактично зводяться до заперечення використання конкретного майна під час вчинення кримінального правопорушення, однак на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не встановлює фактичне використання конкретного майна під час вчинення кримінального правопорушення та не оцінює докази з точки зору доведеності вини особи, а перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що таке майно може бути пов'язане з кримінальним правопорушенням або містити відомості про його обставини, що відповідає завданням цієї стадії кримінального провадження
Посилання на положення ч. 2 ст. 64-2 КПК України слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки зазначена норма визначає процесуальний статус особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та момент виникнення її прав у відповідній процедурі, однак не встановлює підстав для відмови у розгляді клопотання про арешт майна. Натомість питання накладення арешту на майно врегульоване ст. 170 КПК України, яка прямо передбачає можливість накладення арешту на майно будь-якої фізичної або юридичної особи у разі, якщо воно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Таким чином, сам по собі процесуальний статус власника майна, зокрема відсутність у нього статусу підозрюваного, не є перешкодою для накладення арешту на майно, якщо воно має ознаки речового доказу та пов'язане з кримінальним правопорушенням.
Доводи про те, що погодження прокурором клопотання слідчого не є зверненням прокурора до суду, не впливають на вирішення цього питання, оскільки клопотання подано відповідно до вимог кримінального процесуального закону та за наявності передбачених законом підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Посилання адвоката ОСОБА_4 на постанову Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі №750/7850/21 слідчий суддя до уваги не бере, оскільки у зазначеній постанові вирішувалося питання щодо можливості апеляційного оскарження ухвали про повернення клопотання, а не питання правомірності звернення з клопотанням про арешт майна по суті, а відтак наведена постанова не містить правового висновку, який би виключав можливість розгляду поданого клопотання.
Як встановлено судом, вилучене майно безпосередньо пов'язане з обставинами кримінального провадження, визнане речовими доказами та може бути використане для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, бензопили можуть використовуватись як безпосереднє знаряддя незаконної порубки деревини, тоді як трактори - як засоби транспортування такої деревини.
Водночас із матеріалів кримінального провадження вбачається, що вилучення зазначеного майна здійснено на підставі ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку (а.с. 35-37, 38-40), якими, зокрема, надано дозвіл на відшукання та вилучення транспортних засобів, якими могло здійснюватися транспортування незаконно зрубаної деревини, у тому числі тракторів колісних. При цьому необхідність такого вилучення обґрунтовувалась наявними у матеріалах провадження доказами, зокрема показаннями свідків щодо використання невстановлених транспортних засобів, у тому числі тракторів, під час вчинення кримінального правопорушення.
Відсутність у показаннях свідків точних відомостей щодо марки, моделі чи інших індивідуальних ознак транспортних засобів не виключає можливості використання вилучених тракторів як речових доказів у кримінальному провадженні та не спростовує наявності підстав для їх арешту.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, незастосування арешту до такого майна може призвести до його приховування, пошкодження, псування, втрати чи відчуження, що унеможливить забезпечення належного зберігання речових доказів та досягнення завдань кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує характер вилученого майна, зокрема його мобільність, можливість переміщення, приховування або відчуження без значних труднощів, що створює реальні ризики втрати або зміни його властивостей як речових доказів.
З огляду на викладене, доводи адвоката не спростовують встановлених обставин, оскільки на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не встановлює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, а перевіряє наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно може бути пов'язане з таким правопорушенням або містити відомості про його обставини, та не впливають на наявність підстав для накладення арешту на вилучене майно.
За таких обставин підстав для задоволення поданих клопотань адвоката ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
Оцінюючи доводи представника власника майна - адвоката ОСОБА_19 , які викладені у поданому ним клопотанні, суд зазначає наступне.
Як вбачається з долучених до клопотання документів, адвокатом ОСОБА_19 на підтвердження своїх доводів надано: характеристику №221 від 19 березня 2026 року, видану виконавчим комітетом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області (а.с. 51); довідку №222 від 19 березня 2026 року, видану виконавчим комітетом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області (а.с. 51); довідку про склад сім'ї №220 від 19 березня 2026 року, видану виконавчим комітетом Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області; характеристику №17 від 19 березня 2026 року, видану Комунальним закладом «Перебродівський заклад дошкільної освіти «Барвінок» Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області» (а.с. 52). Із вказаних документів вбачається, що ОСОБА_8 проживає разом із сім'єю, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей та позитивно характеризується за місцем проживання і роботи. Разом з тим, доводи сторони захисту зводяться до того, що вилучені трактори використовуються у господарській діяльності та є необхідними для забезпечення сімей їх власників, у зв'язку з чим адвокат просить застосувати арешт із правом користування без права відчуження.
Однак, наведені обставини самі по собі не спростовують наявності підстав для накладення арешту на майно та не виключають необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Водночас, оцінюючи вказані докази у їх сукупності, слідчий суддя виходить із того, що метою накладення арешту на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України є, зокрема, забезпечення збереження речових доказів, а також недопущення їх відчуження чи використання у спосіб, який може перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування майном можуть бути застосовані лише у разі наявності обставин, які підтверджують, що їх незастосування призведе до ризиків втрати, пошкодження, приховування чи відчуження такого майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя також враховує розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки такого арешту для третіх осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, втручання у право власності має бути пропорційним поставленій меті та забезпечувати справедливий баланс між інтересами суспільства і правами особи.
Оцінивши наведені обставини у їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку, що накладення арешту на трактор колісний марки «Dongfeng DF 244 G2» та трактор марки «ДТЗ 4244 НХ» із забороною відчуження та розпорядження, без заборони користування, є достатнім заходом для забезпечення їх збереження як речових доказів та водночас відповідає принципу співмірності втручання у право власності.
При цьому слідчий суддя враховує, що зазначені транспортні засоби використовуються у господарській діяльності, мають істотне значення для забезпечення життєдіяльності сімей їх власників, а надання права користування ними саме по собі не створює таких ризиків їх втрати, пошкодження, приховування чи відчуження, які неможливо усунути шляхом встановлення заборони відчуження та розпоряджання.
Водночас щодо іншого вилученого майна, зокрема бензопил марки «STIHL MS230», «STIHL MS180» та «STIHL MS180/C», з урахуванням їх характеру, можливості зміни стану та використання, що може ускладнити встановлення обставин кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування.
За таких обставин, оцінивши в сукупності всі обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення порушення гарантованого Конституцією України і законами України права власності, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню із застосуванням щодо вилученого майна диференційованих обмежень, залежно від його характеру та призначення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_6 , по матеріалах досудового розслідування №12026181110000050, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження та розпоряджання, без заборони користування, на вилучене майно, а саме:
- трактор колісний марки «Dongfeng DF 244 G2» синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_1 ;
- трактор марки «ДТЗ 4244 НХ» синього кольору, заводський номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_2 .
Накласти арешт із забороною відчуження, розпоряджання та користування на вилучене майно, а саме:
- бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS180», власником яких є ОСОБА_7 ;
- бензопилу марки «STIHL MS230»; бензопилу марки «STIHL MS180/C», власником яких є ОСОБА_8 .
Зобов'язати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 забезпечувати збереження належних їм транспортних засобів, а саме трактора колісного марки «Dongfeng DF 244 G2» синього кольору, заводський номер НОМЕР_1 , та трактора марки «ДТЗ 4244 НХ» синього кольору, заводський номер НОМЕР_2 , у належному стані, повідомляти слідчого про зміну місця їх зберігання та надавати доступ до зазначених транспортних засобів за першою вимогою.
Попередити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про кримінальну відповідальність за статтею 388 Кримінального кодексу України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали складено 25 березня 2026 року о 16-00 год.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1