26 березня 2026 року справа №200/15623/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Компанієць І.Д., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 р. у справі № 200/15623/21 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУПФУ), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через грубе порушення ст. 3, 8, 17, 19, 21, 22, 58 та 64 Конституції України, які є нормами прямої дії, рішень Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналася Україна, а також статей 43, 51, частин 1,3 ст.63 Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та постанов Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 і №988 від 11 листопада 2015 року Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції щодо відмови позивачу, пенсіонеру органів МВС України, у перерахунку пенсії згідно довідки ДУ ТМО МВС України по Донецькій області №33/25-3123 від 30.09.2021 року станом на 19 листопада 2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести пенсіонеру органів МВС України, позивачу, новий перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року відповідно до частин 3, 18 ст. 43, частини 3 ст.51 та частин 1, 3 ст. 63 Закону України №2262-ХІІ від 9 квітня 1992 року Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанов Кабінету Міністрів України 13 лютого 2008 року №45 Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393, та № 988 від 11 листопада 2015 року Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, і з урахуванням раніше виплачених сум на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ДУ ТМО МВС України по Донецькій області № 33/25-3123 від 30.09.2021 року у розмірі 90% від грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року задоволено частково адміністративний позов, а саме суд:
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області № 33/25-3123 від 30.09.2021 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області № 33/25-3123 від 30.09.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 681 грн. 00 коп.
Рішення суду набрало законної сили на підставі ухвали першого апеляційного суду від 18 серпня 2022 року.
27 лютого 2024 року Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчі листи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 200/15623/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №200/15623/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року задоволено апеляційну скаргу представника позивача - Топчийова Євгена Володимировича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 р. у справі № 200/15623/21. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 р. у справі № 200/15623/21 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
25 липня 2024 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 200/15623/21 для продовження розгляду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року задоволено заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 200/15623/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов'язане подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року в справі № 200/15623/21 протягом трьох місяців з дня набрання даною ухвалою законної сили.
Представником Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області надано звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі № 200/15623/21.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення в адміністративній справі № 200/15623/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
06.10.2025 до Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій представник просить суд: змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі № 200/15623/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по перерахунку пенсії: «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по перерахунку пенсії з 01.12.2019 по 31.10.2022 в сумі 212511,35 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 року задоволено заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/15623/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, а саме суд:
Змінив спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року у справі №200/15623/21 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, ЄДРПОУ: 13486010) здійснити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області № 33/25-3123 від 30.09.2021 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, на:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість по перерахунку пенсії з 01.12.2019 по 31.10.2022 в сумі 212511,35 грн.».
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права і просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині зміни способу і порядку виконання рішення суду.
В скарзі зазначає, зокрема, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі № 200/15623/21. А неотримання позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин.
Бюджетні видатки органів Пенсійного фонду, зокрема Головного управління, формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному бюджетному році.
Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі керівника Головного управління, а затвердження бюджету Пенсійного фонду України не входить до компетенції Головного управління.
Зобов'язання Головного управління вчинити певні дії з перерахунку та виплати пенсії і стягнення з суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/15623/21 має зобов'язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду. Правильність нарахування заборгованості пенсійних виплат позивачу судами першої та апеляційної інстанції не перевірялася.
Так, встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов'язання Головного управління вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум заборгованості з пенсійних виплат не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав.
Головне управління зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсійних виплат, які належать позивачу, не є власністю Головного управління, та не перебувають на його рахунках або в його розпорядженні.
Отримання позивачем суми заборгованості з пенсійних виплат можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі № 200/15623/21 безпосередньо пов'язано із бюджетним фінансуванням, то його виконання не залежить від визначеного судом способу захисту.
Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24 липня 2023 року у справі № 420/6671/18.
Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що згідно ст.378 КАС України передбачено відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
У матеріалах справи №200/15623/21, при розгляді заяви про подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022, є документи, які підтверджують нараховану, але не виплачену заборгованість, яка складає за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 у розмірі 212511,35 грн.
Не виплата заборгованості з пенсії, нарахованої в результаті виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022 по справі №200/15623/21 свідчить про відсутність коштів у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виплату позивачу заборгованості на доплату до пенсії, водночас матеріали справи містять докази щодо вжиття відповідачем певних заходів з метою виконання рішення суду в частині виплати цієї заборгованості.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі № 200/15623/21 стосується виплати заборгованості по доплаті до пенсії. Вказане рішення виконано частково: виконано в частині нарахування заборгованості, проте, в частині виплати заборгованості в розмірі 212511,35 грн. - залишається невиконаним.
Отже, відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня є обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення у справі № 200/15623/21.
Зважаючи на тривале (понад два роки) невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24.01.2022 у справі № 200/15623/21 в частині виплати заборгованості по доплаті до пенсії, а також наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання, ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції, при прийняті відповідного рішення обґрунтував всі передбачені чинним законодавствам випадки і прийшов правильного висновку щодо зміни способу виконання цього рішення в частині суми боргу.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2022 року, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, ЄДРПОУ: 13486010) здійснити ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01 грудня 2019 року на підставі довідки державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області № 33/25-3123 від 30.09.2021 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше ніж три роки.
Листом від 18.10.2022 № 0500-1503-8/62098 Відповідачем було повідомлено Позивача, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.04.2022 № 200/15623/21 виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства. Проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019. Розмір пенсії після перерахунку складає 16521,00 грн. Доплата до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.10.2022 у загальній сумі 212511,35 грн.
Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії на виконання рішення суду наданого відповідачем сума доплати нарахована проте не виплачена за період з грудня 2019 року по жовтень 2022 року складає 212511,35 грн.
Станом на дату розгляду заяви про зміну порядку виконання судового рішення заборгованість у розмірі 212511,35 грн., позивачу не сплачена.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
19.12.2024 набув чинності Закон України від 21.11.2024 №4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1-3, 5-6 статті 382-1 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 цього Кодексу.
За приписами частин 1 та 2 статті 382-2 КАС України, у редакції Закону від 21 листопада 2024 року № 4094-IX який набрав чинності - 19.12.2024, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За частиною 1-3, 9 статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
Так, з 19.12.2024 положення частини 1 статті 378 КАС України встановлюють, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням здійснено розрахунок та нарахування відповідної виплати (пенсії, страхових виплат, грошового забезпечення тощо), що підлягає виплаті позивачу, а також повідомлено про необхідність виділення нарахованої суми коштів для виконання судового рішення.
Отже, станом на час вирішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення, як в суді першої, так і апеляційної інстанції рішення суду, не виконано відповідачем в повному обсязі, нарахована заборгованість позивачеві не виплачена.
Колегія суддів звертає увагу, що з 19.12.2024 положення ст. 378 КАС України чітко визначають, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про необхідність змінити порядок і спосіб виконання судового рішення у даній справі на стягнення з такого суб'єкта владних повноважень належних позивачу виплат.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2025 р. у справі № 200/15623/21 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 26 березня 2026 року.
Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв
Судді: І.Д. Компанієць
А.А. Блохін