25 березня 2026 року Чернігів Справа № 620/719/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в Київській області) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 26.12.2025 № 254050012564 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 18.12.2025.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, проте рішенням від 26.12.2025 № 254050012564 їй відмовлено за відсутності встановленого законодавством віку. Позивач зазначає, що має всі необхідні умови для виникнення у неї права на пільгове пенсійне забезпечення. Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
26.01.2026 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач відзив не надав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( частина шоста статті 162 КАС України).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи.
18.12.2025 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою та просила призначити пенсію на пільгових умовах.
Вказана заява за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
За результатами розгляду заяви позивача, ГУ ПФУ в Київській області прийнято рішення від 26.12.2025 № 254050012564, яким, посилаючись на пункт 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відмовлено позивачу у призначенні пенсії за відсутності встановленого законодавством віку. При цьому зазначено, що страховий стаж особи становить 35 років 8 місяців 2 дні, пільговий по Списку № 2- 31 рік 3 місяці 6 днів, до страхового стажу не зараховані періоди роботи з 01.01.2004 по 31.12.2004, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату страхових внесків. Не працює.
Позивач, не погодившись із таким рішенням, звернувся до суду з даним позовом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058).
За змістом пункту 1 частини другої статті114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону №1058-IV є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених списком № 1.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - порядок №637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
За відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач у період з 01.01.2004 по 31.12.2004 працювала на посаді медсестри у Прилуцькому обласному будинку дитини «Надія», що також підтверджується довідкою від 26.11.2025 №01-29/1035 виданою цією ж установою.
Отже, вказаний період роботи позивача підтверджуються належними доказами.
Посилання відповідача на неврахування зазначеного періоду, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ( довідка ОК-5) відсутні дані про сплату страхових внесків, суд відхиляє з огляду на таке.
Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.
Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі № 688/947/17, від 17.07.2019 у справі № 144/669/17, від 11.10.2023 у справі № 340/1454/21.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що позбавлення позивача соціальної захищеності та пенсійного стажу у зв'язку з невиконання підприємством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України, є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Наявність чи відсутність сплати страхових внесків роботодавцем не спростовує самого факту виконання позивачем трудових обов'язків.
Щодо доводів відповідача, що позивач не набула встановленого законодавством віку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, у редакції Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Аналогічно згідно з підпунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Відповідно до оскаржуваного рішення , страховий стаж позивача становить 35 років 8 місяців 2 дні, в тому числі пільговий за списком № 2 -31 рік 3 місяці 6 днів.
Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ІV в редакції, чинній до внесення змін Законом № 2132-VIII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 2132-VIII, який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ІV вік набуття жінками права на пенсію на пільгових умовах за списком № 2 з 50 років до 55 років, а також збільшено загальний стаж, необхідний для призначення такої пенсії з 20 до 25 років.
Відповідно до пункту1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду визнані неконституційними положення статті13, частини другої статті14 та пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-ІV зі змінами, внесеними Законом № 2132-VIII (п.1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини цього рішення застосуванню підлягають вказані норми в редакції до внесення змін Законом № 2132-VIII.
У зв'язку із цим, на час виникнення спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон № 1788-ІV в редакції від 09.12.2012, з урахуванням Рішення Конституційного Суду, а саме норма пункту "б" статті 13 якого встановлює право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 для жінок після досягнення 50 років (за наявності загального - 20 р., та пільгового стажу роботи - 10 р.).
В той же час, діюча на час виникнення спірних правовідносин норма пункту частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, встановлювала право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 для жінок після досягнення 55 років (за наявності загального - 25 років, та пільгового стажу роботи - 10 р.).
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами пункту «б» статті13 Закону № 1788-ІV та пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, а саме в частині віку набуття права на пенсію жінкам на пільгових умовах за списком № 2 та необхідного загального стажу. Перший із цих законів визначав вік з якого особа матиме право на пенсію - за списком № 2 - 50 років та загальний стаж 20 років, тоді як другий у 50 років за наявності 25 років загального стажу.
Суд звертає увагу, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати найбільш сприятливий підхід для особи.
Отже, при прийнятті рішення щодо визначення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ІV в редакції від 09.12.2012, а не норми Закону № 1058-ІV.
Судом встановлено, що відповідачем застосовано норму Закону № 1058-ІV. Натомість застосовувати слід норму Закону № 1788-ІV, то позивач має право на пенсію за віком за списком № 2 у 50 років, враховуючи наявний необхідний страховий та пільговий за списком № 2.
Оскільки при прийнятті рішення відповідач застосував норму, яка звужує право позивача на пенсійне забезпечення, то cпірне рішення не відповідає критеріям правомірності, встановленим частиною другою статті 2 КАС України. Тому суд визнає протиправним та скасовує рішення. Суд зазначає, що саме відповідач спірним рішенням порушив права позивача.
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкт владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням частини другої статті 9 КАС України суд виходить за межі позовних вимог та задовольняє їх частково. Суд зобов'язує ГУ ПФУ в Київській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вимоги зобов'язального характеру , а саме призначити та виплачувати позивачу пенсію з 18.12.2025 задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1064,96 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 532,48 грн. (2/3 задоволених вимог).
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 26.12.2025 № 254050012564.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2025 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, викладених за наслідками розгляду цієї справи.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 532,48 грн (п'ятсот тридцять дві гривні 48 коп.), сплачений відповідно до квитанції від 15.01.2026.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вул. Варшавська, 3, Б,смт Макарів,Київська обл., Бучанський р-н,08001 код ЄДРПОУ 22933548.
Повний текст рішення виготовлено 25 березня 2025 року.
Суддя І.І. Соломко