про залишення позовної заяви без руху
26 березня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1262/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Сіжук О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.08.2025 №00000024041/ж10/24-13-24-04, №0000024033/ж10/24-13-24-04, №0000024035/ж10/24-13-24-04, №00000/24036/ж10/24-13-24-04.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Так, позивачем, оскаржується податкові повідомлення-рішення 07.08.2025 №00000024041/ж10/24-13-24-04, №0000024033/ж10/24-13-24-04, №0000024035/ж10/24-13-24-04, №00000/24036/ж10/24-13-24-04, при цьому позивач з позовом звернувся до суду 23.03.2026.
Відтак, суддя у цій справі приходить до висновку, що з вказаним позовом позивач звернувся з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Обгрунтовуючи пропуск строку звернення до суду позивач посилався на те, що з 16.07.2022 перебував за межами території України, а тому був позбавлений можливості своєчасно отримати поштову кореспонденцію за місцем своєї реєстрації, звернутися із їх змістом та звернутися за правовою допомогою. Про факт винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач дізнався лише в лютому 2026 року.
Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.
Відтак, позивачу потрібно подати заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку із відповідними доказами.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених пунктом 3 частини першої статті 171 КАС України, суддя зазначає наступне.
Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Судовий збір згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно статті 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено статтею 4 цього Закону.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3328,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог майновий.
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір за 4 вимоги майнового характеру.
Перша вимога майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000024041/ж10/24-13-24-04, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 237062,79 грн підлягає оплаті судовим збором в розмірі 2370,62 грн (237062,79 грн х 1% = 2370,62 грн (що є більше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та менше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Друга вимога майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000024033/ж10/24-13-24-04, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн підлягає оплаті судовим збором в розмірі 1331,20 грн (1020,00 грн х 1% = 10,20 грн (що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Третя вимога майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000024035/ж10/24-13-24-04, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн підлягає оплаті судовим збором в розмірі 1331,20 грн (340,00 грн х 1% = 10,20 грн (що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Четверта вимога майнового характеру (визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000/24036/ж10/24-13-24-04, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 14472,72 грн) підлягає оплаті судовим збором в розмірі 1331,20 грн (14472,72 грн х 1% = 144,72 грн (що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Отже, при подачі позову до суду позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 6364,22 грн (1331,20 грн +1331,20 грн + 1331,20 грн + 2370,62 грн).
Згідно частини третьої статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позивачем позовна заява подана в електронній формі, то ця позовна заява підлягає оплаті судовим збором в розмірі 5091,37 грн (6364,22 грн х 0,8).
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 2528,96 грн, таким чином, недоплата розміру судового збору складає 2562,41 грн (5091,37 грн - 2528,96 грн).
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду належних та допустимих доказів сплати судового збору в розмірі 2562,41 грн та заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду із відповідними доказами на їх підтвердження.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна