Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
26 березня 2026 р. справа № 520/4106/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" до Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення суми,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОС» з Державної служби України з безпеки на транспорті (Код ЄДРПОУ 39816845) шкоду, заподіяну прийняттям незаконного рішення в сумі 49 992, 09 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві грн. 09 коп.), з яких 34 000,00 грн. - сума штрафу, 3 680,00 грн сума виконавчого збору і витрат виконавчого провадження, інфляційне збільшення 9 106,71 грн., відшкодування матеріальних витрат (3%) 3 205,38 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Від представника відповідача до суду надійшли відзив на позов та клопотання про закриття провадження у справі.
В обґрунтування поданого клопотання відповідачем зазначено, що в даному випадку права позивача не були порушені суб'єктом владних повноважень, між сторонами не виникло адміністративно-правового спору, який міг би бути предметом розгляду в суді, оскільки позивач після отримання детальних роз'яснень щодо позасудового порядку врегулювання питання, із відповідною заявою до відповідача не звертався. Таким чином, позивач проігнорував встановлений законом спеціальний механізм повернення коштів із бюджету та передчасно звернувся до суду з позовом про їх стягнення, що свідчить про обрання неналежного способу захисту прав та відсутність предмета адміністративного спору. За таких обставин, відповідач вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, як таке, що не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позов, в якій, зокрема, позивач просить суд відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі, наполягаючи на обрання ним належного способу захисту порушеного права, адже спосіб захисту у вигляді стягнення коштів замість ініціювання процедури повернення коштів з бюджету докорінно змінює правову природу взаємовідносин та виводить цей спір за межі адміністративної юрисдикції є ніщо інше як маніпулювання обставинами справи.
Вирішуючи подане клопотання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Зі змісту позовної заяви та позовних вимог слідує, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення на його користь з Державної служби України з безпеки на транспорті шкоди, заподіяної прийняттям незаконного рішення в сумі 49 992, 09 грн., з яких 34 000,00 грн. - сума штрафу, 3 680,00 грн сума виконавчого збору і витрат виконавчого провадження, інфляційне збільшення 9 106,71 грн., відшкодування матеріальних витрат (3%) 3 205,38 грн.
Отже, в даному випадку, предметом спору є стягнення з відповідача (суб'єкта владних повноважень) коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Тобто, у межах даної справи існує публічно-правовий спір з приводу заподіяння суб'єктом владних повноважень шкоди його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Твердження відповідача про те, що позивачем не додержано Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджеті, затверджених Наказ Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787, внаслідок чого обрання ТОВ «КОЛОС» способу захисту у вигляді стягнення коштів замість ініціювання процедури повернення коштів з бюджету, є безпідставними, оскільки вказане докорінно змінює правову природу взаємовідносин та виводить цей спір за межі адміністративної юрисдикції.
З огляду на викладене, суд виснував, що викладені відповідачем у поданому клопотанні про закриття провадження у справі обґрунтування не свідчать про те, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а тому клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Марина Лук'яненко