Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 березня 2026 року, м. Харків справа № 520/16350/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ширант А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Літературна, буд. 6, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61058, код ЄДРПОУ 03327753), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертиз», викладене у формі довідки №104 від 27.12.2024 р. про невизнання інвалідом ОСОБА_1 ;
- покласти на відповідача судові витрати.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що рішення відповідача, викладене у формі довідки №104 від 27.12.2024 про невизнання інвалідом позивача є протиправним та підлягає скасуванню. Посилається на порушення відповідачем порядку призначення та проведення повторного огляду та процедуру прийняття спірного рішення. Вказує, що для огляду (повторного огляду) він не викликався, стан здоров'я позивача на час прийняття рішення 25.12.2024 експертами не досліджувався, огляд позивача станом на 25.12.2024 не робився. Вважає, що відповідач у даному випадку діяв по за межами своїх повноважень та компетенції, з порушеннями процедури прийняття рішення.
Позиція відповідача
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в ході роботи Розширеної експертної комісії та аналізу медичної документації позивача виявлено, що міжрайонною Слобідською МСЕК порушено порядок представлення хворих на МСЕК, а вказаний діагноз не підтверджений і не відповідає встановленій Слобідською МСЕК групі інвалідності в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009, "Питання медикосоціальної експертизи" та "Інструкції про встановлення груп інвалідності", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 05.09.2011 №561, що стало підставою скасування інвалідності.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обставини, встановлені судом та зміст правовідносин
Відповідно до п. 2 Рішення РНБО України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», згідно з яким Кабінету Міністрів України доручалося забезпечити в тримісячний строк проведення перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (із змінами); у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду у встановленому порядку та інформування за наявності підстав відповідних правоохоронних органів.
Позивачу 02.05.2024 встановлена інвалідність ІІ групи у зв'язку із загальним захворюванням на строк до 01.06.2026 Міжрайонною Слобідською МСЕК м. Харків, що підтверджується довідкою до Актом огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ № 322732.
На підставі довідки МСЕК серії 12ААГ № 322732 від 02.05.2024 позивачу призначена пенсія по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 .
Як вбачається із листа № 70/6-13051 від 17.12.2024 Управління СБУ в Харківській області, слідчим відділом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000001560 від 30.11.2023 року за підозрою низки осіб у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3, ч. 4 ст. 358 КК України, ч. 3 ст. 332,. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 368-5, ч. 1 ст. 366-2 КК України.
У вказаному листі зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що Міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» в період 2022-2024 рр. оглянуто та прийнято рішення про встановлення групи інвалідності громадянам України, чоловічої статі, призовного віку. Зокрема встановлено, що в період 2022-2024 вищевказаною комісією МСЕК оглянуто та встановлено відповідні групи інвалідності громадянам за направленням лікарсько-консультативної комісії Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філія «Центр охорони здоров'я» АТ «Українська залізниця». Згідно з листом від Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філія «Центр охорони здоров'я» АТ «Українська залізниця» встановлено, що у «Журналі запису висновків лікарсько-консультативної комісії» (форма №035/0) Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філія «Центр охорони здоров'я» АТ «Українська залізниця» взагалі відсутні записи щодо направлення вказаних осіб на МСЕК.
Згідно з «Інструкцією щодо заповнення щодо заповнення форми первинної облікової документації № 088/о «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)» затвердженої наказом МОЗ України №110 від 14.02.2012:
п.2 - Форма № 088/о заповнюється лікуючим лікарем закладу охорони
здоров'я за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою і членами лікарсько-консультаційної комісії і надсилається в медико-соціальноекспертну комісію;
п.13 - Заповнена форма № 088/0 завіряється головою лікарськоконсультаційної комісії (прізвище, ім'я та по батькові, підпис) та її членами, завіряється печаткою закладу охорони здоров'я, який направив хворого на МСЕК.
Крім того, згідно «Положення про медико-соціальну експертизу» затвердженої постановою КМУ від 03.12.2009 №1317 у п.16 зазначено, що Голова лікарсько-консультативної комісії лікувально профілактичного закладу охорони здоров'я представляє хворого, що досяг повноліття, потерпілого від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який направляється на комісію вперше, документи цієї особи у разі заочного проведення медико-соціальної експертизи.
В листі також зазначається, що у зв'язку з вищевикладеним встановлено, що в період 2022-2024 Міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» порушено порядок представлення хворих на МСЕК, безпідставно оглянуто хворих та в зв'язку з чим безпідставно встановлено групи інвалідності в тому числі й позивачу.
ГУ ПФ України в Харківській області, листом від 17.03.2025, повідомив позивача, що 03.03.2025 до пенсійного органу від відповідача надійшла довідка від 24.12.2024 №104, в якій зазначено, що розширеною експертною комісією закладу №1 КЗОЗ «ОЦМСЕ» скасовано рішення міжрайонної Слобідської МСЕК про встановлення інвалідності позивачу, тому право на призначення пенсії по інвалідності відсутнє.
Довідкою №104 від 27.12.2024 КЗОЗ Обласний центр медико - соціальної експертизи про невизнання інвалідом скасовано позивачу ІІ групи інвалідності з 02.05.2024. Зазначено, що 27.12.2024 позивач оглядався заочно.
Відповідач, листом від 09.06.2025, повідомив позивача, що 03.05.2024 міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» первинно була встановлена 2 група інвалідності на 2 роки. 03.10.2024 на підставі ухвали слідчого судді від 28.09.2024, справа №761/36001/24, в межах кримінального провадження № 22023220000001560 від 30.11.2023, проведено обшук в міжрайонній Слобідській МСЕК. В порядку обшуку були вилучені медичні документи та медико-експертна справа позивача з подальшим арештом вилучених медичних документів. Під час слідчих дій виявлені документи з ознаками фальсифікації. Документи, які складені за результатами заочно проведеної медико-соціальної експертизи позивачу, а саме «Довідка про невизнання інвалідом» від 27.12.2024 №104 заповнена в 2-х примірниках - 1 надісланий до ГУ ПФ, а інший долучений до матеріалів слідства. Повторна медико-соціальна експертиза позивачу проведена на підставі слідчого УСБУ в Харківській області за наданими ним медичними документами з метою дослідження обґрунтованості та законності встановлення міжрайонною Слобідською МСЕК позивачу інвалідності. Про проведення медико-соціальної експертизи 27.12.2024 та її результати позивачу не повідомлялось. Копії документів, на підставі яких було скасовано інвалідність, надати неможливо, оскільки арешт з медико-експертної справи позивача не знято.
ГУ ПФ України в Харківській області, листом від 09.06.2025, направило позивачу копію оскаржуваної довідки №104 від 27.12.2024.
Не погодившись з рішенням відповідача, викладеним у формі довідки №104 від 27.12.2024 про невизнання інвалідом позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення
У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9 КАС України).
Згідно з положенням ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Норми права, які застосовує суд, висновки суду
Оскільки у період з 21.07.2025 по 25.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, у відпустці з 02.06.2025-10.06.2025, 03.07.2025-04.07.2025, 21.07.2025-25.07.2025, 06.08.2025-08.08.2025, 25.08.2025-27.08.2025, 15.09.2025-17.09.2025, 13.10.2025-17.10.2025, 30.10.2025-31.10.2025, 03.12.2025-05.12.2025 - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з вимогами ст.229 КАС України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 затверджені Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення №1317) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317).
Згідно з п. 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до пункту 4 Положення №1317.
У п. 5 Положення №1317 передбачено, що Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що чинним законодавством визначена процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю.
У п. 20 Положення №1317 визначено, що Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 №561 затверджена Інструкція про встановлення груп інвалідності (далі - Інструкція №561). Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії, що передбачено пунктом 1.10 Інструкції №561.
Пунктом 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 передбачена можливість оскарження рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії до МОЗ. МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній МСЕК МОЗ України або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
Згідно із пунктом 13 Положення №1317 Центральна МСЕК МОЗ України, зокрема проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
У силу вимог пункту 17 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
У відповідності з вимогами пункту 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317 повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду. Особам, що звертаються для встановлення інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду у разі наявності вроджених вад розумового чи фізичного розвитку, анатомічних дефектів, стійких необоротних морфологічних змін та розладу функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливого прогнозу відновлення працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у місці проживання особи з інвалідністю, а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
Підпунктом 2 пункту 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», уведеним в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (із змінами); у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду у встановленому порядку та інформування за наявності підстав відповідних правоохоронних органів.
На виконання вимог Указу Президенту України, рішенням Харківської обласної ради від 28.11.2024 року №1008-VIII Комунальний заклад охорони здоров'я "ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ" припиняється шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "ОБЛАСНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ".
02.12.2024 року внесені відомості до єдиного держаного реєстру юридичних осіб про припинення діяльності Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи".
На підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 від 15.11.2024 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи".
Згідно ч.2 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 від 15.11.2024 - «повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31 грудня 2024 року.»
Відповідно до пункту 3 Постанови № 1338, з моменту припинення повноважень, прав і обов'язків медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико- соціальної експертизи, перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Судом встановлено, що 02.05.2024 позивач був оглянутий міжрайонною Слобідською МСЕК та визнаний особою з інвалідністю другої групи загального захворювання видана довідка до акту огляду медико- соціальної експертної комісії Серії 12ААГ № 322732.
Згідно з листом Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філія «Центр охорони здоров'я» АТ «Українська залізниця» у «Журналі запису висновків лікарсько-консультативної комісії» (форма №035/0) Харківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 Філія «Центр охорони здоров'я» АТ «Українська залізниця» взагалі відсутні записи щодо направлення вказаних осіб на МСЕК.
Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» по кримінальному провадженню №22023220000001560 від 30.11.2023, з метою встановлення достатніх підстав для визначення інвалідності особам, які раніше оглядались міжрайонною Слобідською МСЕК, за запитом, наданими старшим слідчим 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки в Харківській області Губіної Єлизаветою від 17.12.2024 №70/6-13051 провели медико-соціальну експертизу щодо дослідження обґрунтованості та законності встановлення міжрайонною Слобідською МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» щодо встановлення особам групи інвалідності, про що зазначено у листі відповідача від 10.01.2025 №01-13/128).
В ході роботи розширеної експертної комісії (РЕК) був проведений аналіз медичної справи позивача та виявлені документи, які мають ознаки фальсифікації, а діагноз, з яким позивач направлявся на медико-соціальну експертизу - не верифікований, що є підставою для скасування інвалідності, про що свідчить журнал протоколів засідань РЕК №1.
На підставі виявлених фактів фальсифікації медичних документів позивач 27.12.2024 не визнаний особою з інвалідністю та скасоване рішення міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії від 02.05.2024 про встановлення другої групи інвалідності, загального захворювання.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначені Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 (далі - Закон № 875).
Статтею 2 Закону України № 875 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 (далі - Закон № 875), (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст. 3 Закону № 875 інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально- профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно "Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я від 05.02.2016 №69 "Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування", для колегіального розгляду звернень правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань оцінки рішень про встановлення інвалідності за конкретними випадками у закладі була створена Розширена експертна комісія (РЕК), до якої залучались експерти-фахівці: лікар невропатолог; лікар-хірург; лікар-терапевт; лікар-кардіолог.
Суд бере до уваги, що відповідачем в ході аналізу медичної справи позивача виявлено, що міжрайонною Слобідською МСЕК порушено порядок представлення хворих на МСЕК, направлення на МСЕК фальсифіковане, а вказаний діагноз не підтверджений і не відповідає встановленій Слобідською МСЕК групі інвалідності і терміну, на який вона встановлена в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009, "Питання медико-соціальної експертизи" та "Інструкції про встановлення груп інвалідності", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 05.09.2011 №561, що стало підставою скасування інвалідності.
Суд також вважає, що процедура прийняття рішення про невизнання особою з інвалідністю позивача не була порушена, оскільки комісія діяла згідно до п. 12 «Положення про медико- соціальну експертизу», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009, (яка діяла до 31.12.2024), а саме: "Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії: здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання; проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій; визначають медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним; п.19. Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення.
Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Згідно з п.22. Рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, Кримської республіканської, обласних, центральних міських комісій (у тому числі в разі проведення огляду у складних випадках) приймається більшістю голосів членів комісій. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. На вимогу такого члена комісії акт огляду надсилається МОЗ.
Відповідно до п. 1.10 "Інструкції про встановлення груп інвалідності", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 05.09.2011 №561, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Суд не бере до уваги доводи позивача про відсутність підстав для проведення повторного огляду відповідно до п. 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності №1317, у відповідності до якого, повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку лише за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду. Оскільки перевірка обґрунтованості рішення Міжрайонної Слобідської медико-соціальної експертної комісії КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи", яким позивачу встановлена ІІ група інвалідності, проводилася відповідачем на підставі пункту 13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317, яким визначені повноваження Центральної медико-соціальною експертної комісії МОЗ України проводити перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовувати їх.
Разом з тим, 08.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України" (далі - Постанова № 225).
Відповідно до п.п. 1 п. 1 Постанова № 225 (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.
Отже, на період дії воєнного стану медико-соціальні експертні комісії мають право у разі неприбуття особи на огляд приймати рішення заочно за наявними документами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення на підставі медичних документів позивача.
Щодо наявності у відповідача повноважень щодо прийняття оскаржуваного рішення, слід зазначити, що КЗОЗ "Обласний центр медико-соціальної експертизи» втратив повноваження 31.12.2025, згідно ч.2 п.3 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» №1338 від 15.11.2024.
Відповідно до положень КАС України адміністративні суди не можуть підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Відповідно до положень КАС України адміністративні суди не можуть підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.
Законом № 875-ХІІ передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи МОЗ України.
При цьому, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних МСЕК, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення, викладене у формі довідки №104 від 27.12.2024 про невизнання інвалідом позивача Комунальний заклад охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертиз» діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги слід залишити без задоволення.
Судові витрати
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору, який сплачений позивачем у розмірі 1211,20 грн.
У ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 6-9,14,73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертизи" (вул. Літературна, буд. 6, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61058, код ЄДРПОУ 03327753), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Cуддя А.А. Ширант