про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/1748/26
26 березня 2026 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправними рішень, зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області, оформлене листом начальника Ярослава Давибіди № 6101 11-53/6101 1.1-24 від 04.01.2024, про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 ,
визнати протиправним рішення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області щодо повернення без розгляду декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства від 05.03.2024,
зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області прийняти декларацію ОСОБА_1 про відмову від громадянства Російської Федерації від 05.03.2024 та завершити процедуру оформлення набуття ним громадянства України з видачею документа, що посвідчує особу громадянина України.
Відповідно до вимог пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтям 160, 161 КАС України, з порушенням строку звернення до суду, а тому її належить залишити без руху з огляду на таке.
Перший недолік позову стосується несплати судового збору.
Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати судового збору регламентує Закон України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір (далі Закон №3674-VI). Згідно з частиною першою статті 3, частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За нормами пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом абзацу четвертого статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивач звернувся до суду з позовом з двома позовними вимогами немайнового характеру про:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області, оформлене листом начальника Ярослава Давибіди № 6101 11-53/6101 1.1-24 від 04.01.2024, про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 ,
визнати протиправним рішення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області щодо повернення без розгляду декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства від 05.03.2024,
Кожна з цих позовних вимог має бути оплачена судовим збором.
Отож, оскільки позивач подав позовну заяву, що має дві вимоги немайнового характеру, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 2662,40 грн (3328,00 грн х 0,4 х 2).
З огляду на вказане позивачу слід сплатити судовий збір у вказаному розмірі за реквізитами Тернопільського окружного адміністративного суду: ГУК у Терн.обл./тг м.Терноп./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA678999980313101206084019751, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернопільський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інший недолік позову стосується порушенням строку звернення до суду.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
В цьому випадку застосуванню підлягає шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
Звернувшись до суду з цим позовом 23.03.2026 (цією датою здано на пошту), позивач заявляє вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області, оформлене листом начальника Ярослава Давибіди № 6101 11-53/6101 1.1-24 від 04.01.2024, про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , та про визнання протиправним рішення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області щодо повернення без розгляду декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства від 05.03.2024.
Спірні правовідносини виникли з дати отримання позивачем оскаржуваних рішень, які направлені позивачу згідно з доданими до позовної заяви документами 10.01.2024 (лист Чортківського відділу Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області) та 20.03.2024 (лист Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області), проте позивач з цією позовною заявою звернувся до суду лише 23.03.2026, по спливу більше двох років, тобто із порушенням встановленого шестимісячного строку звернення до суду.
Слід вказати, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від самого позивача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, заяву про його поновлення не подав, як і докази поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ще один недолік позову стосується некоректного зазначення обставин та позовних вимог.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
У другій позовній вимозі позивач просить визнати протиправним рішення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області щодо повернення без розгляду декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства від 05.03.2024, проте не вказує його дати та номера. Окрім того, до позовної заяви долучено копію декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства від 11.03.2024, а не від 05.03.2024.
Суд зауважує, що позовна вимога має містити номер та дату оскаржуваного рішення для його ідентифікації, а решта відомостей про таке рішення мають відповідати дійсним обставинам.
Окрім того, позивач не надав частину документів, які вказав у позовній заяві як додатки, про що відділом організаційного-правового забезпечення суду складено акт від 25.03.2026, який направлений позивачу.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати дату отримання оскаржуваних рішень, поважні причини пропуску шестимісячного строку звернення до суду та надати докази на їх підтвердження; 2) документа про сплату судового збору у розмірі та за реквізитами, вказаними вище; 3) подати заяву з чітко сформульованими позовними вимогами з зазначенням дати та номера оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправними рішень, зобов'язати вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.