про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду
Справа № 500/1748/26
26 березня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправними рішень, зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області, оформлене листом начальника Ярослава Давибіди № 6101 11-53/6101 1.1-24 від 04.01.2024, про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 ,
визнати протиправним рішення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області щодо повернення без розгляду декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства від 05.03.2024,
зобов'язати Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області прийняти декларацію ОСОБА_1 про відмову від громадянства Російської Федерації від 05.03.2024 та завершити процедуру оформлення набуття ним громадянства України з видачею документа, що посвідчує особу громадянина України.
У позовній заяві одночасно з позовними вимогами викладено прохання ОСОБА_1 вжити заходи забезпечення позову відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: заборонити Управлінню Державної міграційної служби України у Тернопільській області здійснювати примусове видворення або депортацію ОСОБА_1 до набрання рішенням суду у цій справі законної сили.
Таку заяву про забезпечення позову належить повернути заявнику без розгляду з таких мотивів та підстав.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Статтею 152 КАС України визначено вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини першої цієї статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:
1) найменування суду;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, вказана у змісті позовної заяви, не відповідає вимогам частини першої статті 152 КАС України, бо не містить жодного обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Згідно з частиною четвертою статті 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону встановлено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно з абзацом четвертим статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
Отже, заява про забезпечення позову повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 998,40 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевіряючи зарахування судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що такий не сплачено.
Відповідно до частини сьомої статті 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Аналізуючи вищевикладене, слід дійти висновку про те, що оскільки позивачем при поданні заяви про забезпечення позову недодержано вимог статті 152 КАС України, тому остання підлягає поверненню ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись статтями 150, 152, 154, 248 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 26 березня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.