Справа №295/11219/25
Категорія 38
2/295/1694/26
25.03.2026 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Перекупки І.Г.
при секретарі судового засідання Барашивець Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
18.08.2025 до Богунського районного суду міста Житомира через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява, в обґрунтування якої зазначено, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 по Договору позики № 76151873 від 29.12.2023.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025, цивільну справу передано на розгляд судді Перекупці І.Г.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 04.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Відповідач відзив не подала, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомила, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, в прохальній частині просила проводити розгляд справи за її відсутності.
Відповідач у судові засідання не з'являлась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним, причини неявки суду не повідомила, правом подання відзиву не скористалася, ухвала про відкриття провадження по справі, позовна заява з додатками, судові повістки, направлені відповідачу поштовим зв'язком, повернулись на адресу суду не врученими адресату.
Частина 1 ст. 280 ЦПК України встановлює, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, суд приходить до висновку.
29.12.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики ( на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 76151873 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання позики на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://mycredit.ua/, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 29.12.2023 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 76151873 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту договору позики.
29.12.2023 Позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору Позики, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив одночасну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» направило ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор Lg13NHNu26 на номер телефону НОМЕР_1 , котрий в свою чергу Боржником було введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі сайту, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору позики №76151873, на умовах визначених цією офертою.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за Договором позики виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні позики.
Відповідач не виконувала взяті на себе зобов'язання, чим допустила істотні порушення умов Договору, не повернувши кошти, які були їй надані у вигляді Позики відповідно до договору, та не сплативши відсотки за користування позикою, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
22.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-14/24, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-14/24 від 22.05.2024, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 76151873 (станом на дату відступлення права вимоги) складає 29846,16 грн, з них: заборгованість по тілу кредиту - 8266,25 грн; заборгованість по відсотках - 21579,91 грн; пеня - 0,00 грн; загальна заборгованість - 29846,16 грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 Цивільного кодексу України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договорів (оферту) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (стаття 641 Цивільного кодексу України).
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (частина 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Підписавши договір позики, відповідач засвідчив факт прийняття зобов'язання з повернення наданих в тимчасове користування кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії, що передбачена договором.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу позику у розмірі, встановленому договором.
Свої зобов'язання за кредитними договорами відповідач не виконала, у зв'язку з чим, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором позики № 76151873 від 29.12.2023 у розмірі 29846,16 грн.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Судом встановлено, що відповідач розрахунки заборгованості, надані позивачем, не спростувала, інші суду не надала, належних та допустимих доказів, що спростовували б доводи позивача про надання відповідачу позики, наявності заборгованості відповідача та її розміру суду не надано.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано жодних даних, що свідчили б про погашення заборгованості у добровільному порядку, або про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача до відповідача є обґрунтованою, оскільки остання не виконала умови договору.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі наведеного вище, керуючись ст. ст. 526, 610, 625, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 49, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором позики № 76151873 від 29.12.2023 у розмірі 29846,16 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221, наявний електронний кабінет.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя І.Г. Перекупка