Справа № 274/348/26 Провадження № 2-о/0274/4/26
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
25.03.26 р.м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суду Житомирської області у складі судді - Корбута В.В. (головуючого), присяжних Андрійчука А.В., Томашевської С.Б. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,
розглянувши у порядку окремого провадження цивільну справу за заявоюОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
про усиновлення ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
заінтересована особа:Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області, представником якого є Яковенко Л.В.,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з заявою, у якій просять оголосити їх усиновлювачами дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , записати їх в актовому записі про народження дитини батьками усиновленої дитини, змінити в актовому записі про народження дитини прізвище та по батькові дитини на ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 26.06.2020 р., та бажають усиновити ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яка з 09.10.2023 р. перебуває під опікою ОСОБА_2 . Мати ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав щодо неї, а запис про її батька вчинено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають необхідні умови для усиновлення та виховання дитини.
Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області, надав висновок від 03.12.2025 р. про доцільність усиновлення малолітньої дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та відповідність його інтересам дитини (далі - Висновок від 03.12.2025 р.), у якому вказав, що таке усиновлення є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.
Розглядаючи заяву, Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Згідно з частиною першою статті 208 Сімейного кодексу України усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу).
Статтею 6 Сімейного кодексу України передбачено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігові (актовий запис № 08 від 10.01.2020 р. складений Чернігівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми), її батьками є (записані) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом від 10.01.2020 р. про народження та витягом від 28.09.2021 р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а. с. 13, 14).
Таким чином ОСОБА_3 може бути усиновленою.
Статтею 211 Сімейного кодексу України визначено, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім'єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.
Статтею 212 Сімейного кодексу України встановлено, що не можуть бути усиновлювачами особи, які:
1) обмежені у дієздатності;
2) визнані недієздатними;
3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10) були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
11) за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
12) є особами без громадянства;
13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3 - 6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.
Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
Судом при розгляді справи не виявлено обставин, які б у відповідності до вказаних вище положень статей 211 та 212 Сімейного кодексу України забороняли (перешкоджали) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бути усиновлювачами ОСОБА_3 .
При цьому Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується його паспортом громадянина України від 16.10.2003 р., тобто він не молодше двадцяти одного року та старше за дитину, яку бажає усиновити, більше як на п'ятнадцять років (а. с. 6).
ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянкою України, що підтверджується її паспортом громадянина України від 14.07.2020 р., тобто вона не молодше двадцяти одного року та старше за дитину, яку бажає усиновити, більше як на п'ятнадцять років (а. с. 8).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 26.06.2020 р., що підтверджується свідоцтвом від 26.10.2012 р. про шлюб (а. с. 12).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають постійне місце проживання, де створені належні умови проживання, у тому числі для дитини, з жовтня 2023 р. з ними проживає дитина - ОСОБА_3 , вони мають регулярний дохід (заробітну плату, яку отримує ОСОБА_1 ), за станом здоров'я можуть бути усиновлювачами, є особами, на території України станом на 14.07.2025 р. ( ОСОБА_1 ) та 28.07.2025 р. ( ОСОБА_2 ) стосовно яких відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, наявність не знятої чи непогашеної судимості та розшук відсутні, станом на 17.11.2025 р. інформація про факти вчинення домашнього насильства або насильства за ознакою статі щодо них відсутня, до адміністративної відповідальності за статтями 173-2 та 173-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення не притягувалися, на профілактичному обліку кривдників Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області не перебувають, що підтверджується договором від 01.09.2023 р. найму квартири та додатковими угодами до нього (а. с. 26 - 31), актом від 28.07.2025 р. обстеження умов проживання (а. с. 32), актом від 16.10.2023 р. про передачу дитини у сім'ю (опікуна, піклувальника, батьків-вихователів, прийомних батьків) (а. с. 24), довідкою від 14.07.2025 р. про доходи, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України (а. с. 39), двома висновками від 23.11.2025 р. про стан здоров'я особи (а. с. 33, 34), двома витягами з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" (а. с. 36, 35), двома листами від 17.11.2025 р. Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області (а. с. 37, 38), Висновком від 03.12.2025 р. (а. с. 43 - 46).
Таким чином ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть бути усиновлювачами ОСОБА_3 .
Відповідно до частини першої 217, пунктів 1, 4 та 5 частини першої статті 219 Сімейного кодексу України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Усиновлення дитини провадиться без згоди батьків, якщо вони невідомі, позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється, протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 цього Кодексу.
ОСОБА_7 , яка, як було встановлено раніше, є матір'ю ОСОБА_3 , заочним рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 09.05.2023 р. у справі № 732/142/23, яке набрало законної сили, позбавлені батьківських прав щодо цієї дитини (а. с. 17 - 20).
Запис про батька дитини - ОСОБА_3 , як було з'ясовано вище, у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України, тобто батько дитини невідомий.
Таким чином усиновлення дитини - ОСОБА_3 , провадиться без згоди батьків.
Згідно з частиною першою статті 218 Сімейного кодексу України для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.
ОСОБА_3 надала згоду на її усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом від 27.11.2025 р. бесіди з нею завідувача сектору опіки, піклування, усиновлення та соціального захисту дітей Міської служби у справах дітей Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області М.В. Яковенко (а. с. 48), з якого також вбачається, що дитина називає їх татом та мамою, бажає з ними проживати.
Частинами першою та другою статті 224 Сімейного кодексу України передбачено, що суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:
1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;
2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;
3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;
4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;
5) особу дитини та стан її здоров'я;
6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.
При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Як вказувалось вище, орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області, надав Висновок від 03.12.2025 р., у якому зазначив, що вважає усиновлення малолітньої дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини (а. с. 43 - 46).
Суд, зважаючи на наявні матеріали справи та встановлені вище обставини, погоджується з вказаним висновком.
Беручи до уваги наведене, Суд вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та здатні забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини - ОСОБА_3 , а тому їхня заява в частині оголошення їх усиновлювачем цієї дитини підлягає задоволенню.
Частиною третьою статті 228 Сімейного кодексу України визначено, що таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей 229 - 231 цього Кодексу.
З метою забезпечення таємниці усиновлення, зважаючи на статті 229 та 231 Сімейного кодексу України, Суд вважає за можливе та необхідне записати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьками дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінити прізвище та по батькові дитини на ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зважаючи на вказане, Суд задовольняє заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині запису їх батьками дитини та зміни прізвища та по батькові дитини в актовому записі про народження.
Керуючись статтями 258, 259, 263 - 265, 293, 294, 310 - 314 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 04053602), задовольнити.
2. Оголосити ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, та ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, усиновлювачами дитини - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
3. Записати в актовому записі про народження № 08 від 10.01.2020 р., складеному Чернігівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_3 .
4. Записати в актовому записі про народження № 08 від 10.01.2020 р., складеному Чернігівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми), ОСОБА_2 матір'ю дитини - ОСОБА_3 .
5. Змінити прізвище та по батькові дитини - ОСОБА_3 , на ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , та внести ці відомості до актового запису про народження № 08 від 10.01.2020 р. складеного Чернігівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Суми).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя (головуючий) В.В. Корбут
Присяжні А.В. Андрійчук
С.Б. Томашевська