про повернення позовної заяви
25 березня 2026 року Справа № 520/1681/26
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом і просить суд:
- визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 , на військовий облік військовозобов'язаних у 09.11.2021 році, та щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про ВЛК від 15.08.2022 року та зобов'язати анулювати такі відомості в Реєстрі;
- визнати протиправним та зобов'язання скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації" від 2024 р., в частині що стосується призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 09.03.2026 позов було залишено без руху у зв'язку із поданням поза межами строку без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та без доказів поважності причин пропуску строку на звернення до суду.
13.02.2026 надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначено, що заявник був виключений з військового обліку та не очікував прийняття щодо нього наказу про мобілізацію, у зв'язку з чим не усвідомлював факту порушення своїх прав у момент його видання, після фактичної мобілізації не був поінформований про право та порядок оскарження відповідного наказу, а з набуттям статусу військовослужбовця перебував під дією режиму військової служби, що істотно обмежувало можливість вільного пересування, збирання документів, отримання правової допомоги та своєчасного звернення до суду, крім того, стан здоров'я заявника, підтверджений довідкою військово-лікарської комісії та медичними документами, характеризується наявністю численних хронічних захворювань і стійким погіршенням фізичного стану, що об'єктивно вплинуло на можливість реалізації права на судовий захист у встановлений процесуальний строк.
Вирішуючи питання усунення заявником наявних недоліків в оформленні позову, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
На підставі ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що обов'язок кожного громадянина знати законодавство закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Разом з тим, обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.
Тому, на переконання суду, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушенні його права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.
ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії щодо взяття на військовий облік військовозобов'язаних у 09.11.2021 та щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про ВЛК від 15.08.2022.
В той же час, з даним позовом позивач звернувся до суду 18.02.2026 (згідно штампу відділення Укрпошти на конверті), тобто з пропуском шестимісячного строку встановленого ч. 2 ст.122 КАС України.
Позивачем/представником позивача, ані у позовній заяві, ані в заяві про усунення недолікі не повідомлено, які саме об'єктивно непереборні обставини, пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами були перешкодою для своєчасного звернення до суду за захистом свої прав. Представник позивача у даній заяві лише стверджує, що такі строки позивачем не порушено та жодних обставин чи причин поважності пропуску позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою, суду не повідомляє.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.
За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви представника позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог.
Щодо поновлення строку звернення з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації" від 2024, в частині призову на військову службу під час мобілізації позивача, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 29.11.2024 у справі №120/359/24 (адміністративне провадження №К/990/14363/24), в якій зазначено, що стаття 123 КАС України допускає поновлення строків звернення до суду, якщо заявник доведе поважність причин їх пропуску. Військова мобілізація та участь у бойових діях можуть бути визнані такими поважними причинами, якщо ці обставини об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Верховний Суд підтвердив, що строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС України, можуть бути поновлені відповідно до статті 123 КАС України, якщо заявник надасть обґрунтовані пояснення та докази поважності причин пропуску. Суворе застосування строків звернення до суду в умовах воєнного стану може обмежувати конституційне право військовослужбовців на доступ до правосуддя, що суперечить принципу справедливості, закріпленому у статті 2 КАС України.
Верховний Суд у вказаній постанові зокрема вказав, що проходження військової служби може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з таких причин: обмеження доступу до правової допомоги - військовослужбовці можуть перебувати у віддалених або небезпечних місцях, де неможливо отримати правову допомогу або підготувати документи для звернення до суду; виконання службових обов'язків - служба у Збройних Силах України, особливо в умовах воєнного стану, передбачає повну концентрацію на виконанні військових завдань, що може унеможливлювати звернення до суду; повага до особливого статусу - військовослужбовці, виконуючи свій конституційний обов'язок, мають право на захист від невиправданого обмеження доступу до правосуддя, гарантованого статтями 55, 124 та 129 Конституції України; фактор часу - участь у тривалих військових операціях, навчаннях або відрядженнях може суттєво ускладнювати дотримання строків, передбачених законом.
Суд враховує посилання представника позивача також і на правові позиції Верховного Суду наведені у постановах від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, від 06 липня 2023 року у справі №320/15312/21.
Одночасно з цим, суд зауважує, що до заяви представником позивача не надано жодного належного доказу наявності об'єктивних перешкод для звернення до суду із позовом у зв'язку з проходженням військової служби та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні, тощо). Тобто, позивачем не підтверджено тих обставин, про які вказується у заяві, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цим позовом в частині вимог, заявлених до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З урахуванням наведеного, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про поновлення процесуального строку, з огляду на неповажність причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно з ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зазначене кореспондується із приписами п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Разом з тим, ч. 8 ст. 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії і додані до неї документи - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.В. Соп'яненко