Справа № 420/31305/25
(додаткове)
25 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №420/31305/25 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства “СОЛДІ І КО» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства “СОЛДІ І КО» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства “СОЛДІ І КО» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
17.03.2026 року від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат після ухвалення рішення в порядку ст. 143 КАС України, в якій заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Приватного акціонерного товариства “Солді і Ко» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 (тридцяти тисяч) гривень 00 коп, а також витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 7730 (семи тисяч семисот тридцяти) гривень 00 коп.
19.03.2026 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
24.03.2026 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Порядок та підстави ухвалення у справі додаткового судового рішення врегульовані ст.252 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Приймаючи до уваги, що справа №420/31305/25 розглянута у порядку письмового провадження, заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення розглянуто також в порядку письмового провадження.
Вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання розподілу судових витрат, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У той же час відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В свою чергу, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом справи №420/31305/25 представником надано додатковий договір від 16.06.2025 року №0118 до договору про надання правової допомоги від 11.01.2019 року №23162981, акт про наданої правової допомоги від 11.09.2025 року та платіжна інструкція №6312 від 12.09.2025 року.
На підтвердження витрат на переклад документів у розмірі 530,00 грн представником надано рахунок фактуру від 03.06.2025 року №00191/25, акт приймання-передачі послуг з перекладу від 19.06.2025 року, платіжну інструкцію від 19.06.2025 року №4145.
На підтвердження витрат на експертизу контракту у розмірі 7200,00 грн представником надано рахунок на оплату від 03.07.2025 року №03- 3/000844, акт надання послуг від 16.07.2025 року №03-3/000844, платіжну інструкцію від 04.07.2025 року№4548.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із наданням послуг перекладача та експерта, суд виходить з наступного.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача та експерта, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача та експерта, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. В свою чергу, відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 по справі №160/7049/19.
При вирішенні вказаного питання, суд враховує, що переклад документів та експертиза контракту надані суду позивачем з метою доведення своєї позиції, а понесені витрати безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи.
Надані до суду докази в сукупності підтверджують розмір понесених Приватним акціонерним товариством «СОЛДІ І КО» витрат на послуги з перекладу та екпертизи контракту в сумі 7730 грн.
При цьому, переклад та експертиза замовлені відносно документів, які безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи та обумовлені вирішеним спором, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача судових витрат, пов'язаних із залученням перекладача та експерта у заявленому розмірі.
Щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги в розмірі 30000,00 грн., суд дійшов наступних висновків.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Суд вважає необґрунтованим розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки сума витрат на складання позовної заяви у розмірі - 30000 грн., не є обґрунтованою в контексті дослідження обсягу таких послуг із урахуванням складності справи, а зазначені у Акті витрати на їх виконання є явно завищеними.
Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд доходить висновку, що вказана справа не відноситься до категорії складних, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адвокатом участь в судових засіданнях не приймалася. Судова практика щодо розгляду та вирішення даної категорії справ вже сформована, вивчення законодавчої бази та формування правової позиції не потребували багато часу.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу Європейський суд із прав людини у п. 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи досліджені докази, що надані на підтвердження витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на оплату правової допомоги.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що співмірним розміром судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у справі №420/31305/25 є 5000 грн. (п'ять тисяч гривень), які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО», про що ухвалити додаткове рішення.
Керуючись ст. ст.132,137,139,243,246,252,255,293,295 КАС України суд
Заяву Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі №420/31305/25 - задовольнити частково.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «СОЛДІ І КО» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, код ЄДРПОУ 23162981) витрати зі сплати професійної правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень) та витрати пов'язані із залученням перекладача та експерта в розмірі 7730,00 грн (сім тисяч сімсот тридцять гривень).
У задоволені решти вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Г.П. Самойлюк