Справа № 420/37233/25
17 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попова В.Ф.
секретар Кологрива Ю.А.,
за участю:
представника позивача Стріченко Д.А.,
представника відповідача Самбурського О.Б.,
представника третьої особи Крота О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ “УЕГ» до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа - Державне підприємство “Ренійський морський торговельний порт», про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якій просить:
- визнати протиправним рішення Виконавчого комітенту Ренійської міської ради Ізмаїльського район Одеської області від 23.06.2025 року про повернення без розгляду заяви на видачу адреси Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (Реєстраційний номер в ЄДЕССБ: AR01:1122-2980-2429- 8179);
- зобов'язати Виконавчий комітент Ренійської міської ради Ізмаїльського район Одеської області прийняти рішення про присвоєння адреси закінченому будівництвом об'єкту: «Нове будівництво об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури на території Ренійського морського торгівельного порту (причал №36 та 37) по вул. Дунайська,188 в місті Рені Ізмаїльського району Одеської області» та внести інформацію про присвоєння такої адреси до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Ухвалою від 02.12.2025 року, суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та залучив до участі у справі як третю особу яка не заявляє самостійних вимог - Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» (далі ДП «РТП»).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що ТОВ "УЕГ" є замовником будівництва об'єкта: «Нове будівництво об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури на території Ренійського морського торгівельного порту, про що зареєстрована декларація про готовність до експлуатації. Через Єдину державну електрону систему у сфері будівництва звернулись до Відповідача із заявою про присвоєння адреси закінченому будівництвом об'єкту: «Нове будівництво об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури на території Ренійського морського торгівельного порту (причал №36 та 37) по вул. Дунайська,188 в місті Рені Ізмаїльського району Одеської області» з доданням всіх необхідних та передбачених законодавством документів.
23.06.2025 року листом, Відповідачем повернуто без розгляду заяву на видачу адреси. Такий лист є рішенням про відмову, яке є протиправним, оскільки об'єкт будівництва не є частиною існуючого комплексу Ренійського МТП, а факт розташування будівлі в межах території порту не створює між ним єдиного майнового комплексу. Будівництво здійснено відповідно до вимог діючого законодавства, на земельній ділянці що перебуває в оренді, в межах інвестиційного проекту відповідно до Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені», у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно до Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна групі будівель та споруд підприємства, а також ст. 26 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» у відповідача відсутні підстави для відмови у присвоєнні адреси чи залишенні заяви без розгляду.
Просять задовольнити позовні вимоги.
Виконавчий комітет Ренійської міської ради (далі Відповідач) заперечував проти позовних вимог, подали відзив на позовну заяву та зазначили, що лист про повернення без розгляду заяви був сформований і направлений на підставі функціоналу ЄДЕССБ та процедурних норм, що регулюють порядок обміну інформацією та прийняття рішень у сфері присвоєння адрес. Таке повідомлення має характер процесуальної дії, що інформує заявника про наявні технічні або правові підстави для неможливості розгляду поданої заяви в поточній редакції. Відповідно, відсутнє формальне прийняття Виконкомом рішення про відмову у присвоєнні адреси у розумінні ч. 8 ст. 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI, отже, предметом позову про «визнання протиправним рішення» є лист, що по суті не є індивідуальним адміністративним актом з наслідками, які потребували б скасування, а тому вимога позивача є формально необґрунтованою.
Виходячи з особливостей Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, можливість присвоїти карту адреси «Одеська область, Ізмаїльський район, Ренійська територіальна громада, м. Рені, вул. Дунайська, 188» є лише один раз та одному майновому комплексу. Всі будівлі які будуються у середині цього комплексу є складовими цього комплексу. З цього вбачається, що у об'єкта, з приводу якого позивач звернувся із заявою про присвоєння адреси, вже наявна адреса, яка містить всі визначені законодавством реквізити, в тому числі номер об'єкту (будинку, будівлі, споруди), що виключає можливість повторного присвоєння адреси. Це означає, що повторне формування карти адреси для окремого об'єкта в межах цього комплексу технічно і нормативно є неможливим. Законодавча мета п. 34 Порядку 690 полягає у забезпеченні унікальності та цілісності адресації об'єктів, що належать одному підприємству та складають єдиний комплекс. Законодавством, яке регулює діяльність СЕЗ «Рені», та умовами Договору про інвестиції не тільки не передбачено можливості виникнення у суб'єктів СЕЗ права власності на об'єкти інвестування, а навпаки визначено обов'язок суб'єктів СЕЗ ліквідувати за власний рахунок об'єкти інвестування, після закінчення Договору про інвестиції. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа ДП «Ренійський морський торговельний порт» (далі ДП «РМТП») надали письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, які підтримали в судовому засіданні та зазначили, що 11.04.2023 року між ДП «РМТП» та ТОВ «УЕГ» було укладено договір № 16/23 на право тимчасового користування землею на умовах оренди. Законодавством, яке регулює діяльність СЕЗ «Рені», та умовами Договору від 28.04.2021 не передбачено можливості виникнення у суб'єктів СЕЗ права власності на об'єкти інвестування, а навпаки визначено обов'язок суб'єктів СЕЗ ліквідувати за власний рахунок об'єкти інвестування, після його закінчення. ДП «РМТП» надавало свою згоду на проведення будівельних робіт на своїй території, але з ТОВ «УЕГ» було погоджено будівництво тимчасової споруди, що не тягне за собою певних наслідків, як-то надання об'єкту будівництва адреси, виділення земельної ділянки тощо. Укладання договору щодо умов реалізації на території СЕЗ, є підставою для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як суб'єкта СЕЗ, а закінчення терміну дії такого договору - підставою скасування реєстрації суб'єкта СЕЗ. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач надав суду відповідь на відзив в якому підтримав свою позицію викладену у позовній заяві.
Відповідач подав письмові заперечення на відповідь на відзив у яких зазначив, що у відповідності до декларації про готовність до експлуатації об'єкта, Позивачем визначені об'єкти комплексу будівель та споруд, а не складського майданчику «як самостійного об'єкту нерухомості». Складський майданчик відноситься лише до першого пускового комплексу будівництва та є спорудою, яка входить до складу комплексу, а не самостійним об'єктом будівництва. Відсутність окремої адреси заважає Позивачу виконати дії з реєстрації речових прав на складській майданчик на території Державного підприємства, що іде в супереч Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені»».
Судом встановлені такі обставини по справі.
26.02.2021 року рішенням Виконавчого комітету Ренійської міської ради Одеської області №12 було затверджено інвестиційний проект «Будівництво об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури в порту Рені (в тилу причалів №36 та №37) для його реалізації в спеціальній економічній зоні «Рені» ТОВ «Українська експедиційна група» (ТОВ «УЕГ»). Зазначений інвестиційний проект реалізується в межах визначених Законом України «Про спеціальну економічну зону «Рені» від 23.03.2000 № 1605-ІІІ (далі Закон №1605-ІІІ).
28.04.2021 року ТОВ «УЕГ» (далі Інвестор) та Виконавчий комітет Ренійської міської ради (далі орган управління) уклали договір на реалізацію інвестиційного проєкту на території пріоритетного розвитку в спеціальній економічній зоні «Рені» (далі - Договір про інвестиції).
Згідно з п. 1 цього договору Інвестор зобов'язується на власний ризик і за власні кошти відповідно до умов цього договору забезпечити реалізацію затвердженого інвестиційного проєкту «Будівництво об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури в порту Рені (причали 36 та 37)»; вид економічної діяльності -52.10 Складське господарство на території СЕЗ Рені, а орган управління - створення умов для його реалізації.
Відповідно пункту 10 Договору від 28.04.2021, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2029 року.
Згідно пп. 11 п. 3 цього договору передбачений обов'язок інвестора профінансувати всі роботи, пов'язані з ліквідацією об'єкта інвестування (усунення екологічних наслідків, будівельно-монтажні роботи, тощо).
Ізмаїльською районною державною адміністрацією 18.11.2021 р. видано Свідоцтво №16 про реєстрацію суб'єкта спеціальної економічної зони “Рені» та органом господарського розвитку та управління ДП “Ренійський морський торговельний порт» підготовлено проект договору оренди на право тимчасового користування земельною ділянкою для реалізації інвестпроєкта, яким планується будівництво об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури в порту Рені (причали №36 та 37) на земельній ділянці загальною площею 14086 кв.м.
ТОВ "УЕГ" уклало договір оренди землі №16/23 від 11.04.2023 з Державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт», який затверджений рішенням Ренійської міської ради від 19.04.2023 № 770-VIII (далі - Договір № 16/23).
Згідно пункту 1 Договору № 16/23, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у постійному землекористуванні ДП «РМТП» за адресою: м. Рені, Одеської області, вул. Дунайська, 188, що знаходиться на території вантажного терміналу з метою будівництва комплексу об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури, згідно з інвестиційним проектом затвердженим Рішенням Ренійського міськвиконкому від 26.02.2021 р. № 12.
ТОВ "УЕГ" є замовником будівництва об'єкта: «Нове будівництво об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури на території Ренійського морського торгівельного порту (причал №36 та 37) по вул. Дунайська,188 в місті Рені Ізмаїльського району Одеської області».
26.04.2024 - у реєстрі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі ЄДЕССБ) було сформовано та зареєстровано містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (реєстраційний номер MU01:2393-5594-9488-7193).
26.02.2025 - у реєстрі ЄДЕССБ було зареєстровано технічний паспорт об'єкту, (реєстраційний номер TI01:2130-5120-2358-6582).
05.03.2025 - у реєстрі ЄДЕССБ зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта (реєстраційний номер ІУ101250304183).
У ЄДЕССБ для об'єкта створено ідентифікатор об'єкта будівництва, який має свою структуру визначену додатком 11 до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 із змінами (далі - Порядок 681), та містить координати і вказує, що об'єкт розташований поза межами населеного пункту (L-2829555, B-4541459).
17.06.2025 року ТОВ "УЕГ" через Єдину державну електрону систему у сфері будівництва звернувся до Відповідача із заявою про присвоєння адреси закінченому будівництвом об'єкт: «Нове будівництво об'єктів транспортно-логістичної інфраструктури на території Ренійського морського торгівельного порту (причал №36 та 37) по вул. Дунайська,188 в місті Рені Ізмаїльського району Одеської області».
23.06.2025 Виконавчий комітет Ренійської м/р надіслав лист про повернення без розгляду заяви (реєстраційний номер AR01:1122-2980-2429-8179) мотивуючи тим, що на відповідній території вже існує зареєстрована адреса майнового комплексу (Одеська область, Ізмаїльський район, м. Рені, вул. Дунайська, 188).
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача і просить задовольнити позовні вимоги.
Розглядаючи питання чи є повернення заяви без розгляду актом індивідуальної дії та рішенням яке впливає на права та обов'язки позивача, суд погоджується з позицією ТОВ «УЕГ», що за своєю суттю лист відповідача є рішенням про відмову у задоволенні заяви про присвоєння адреси, а відтак звертаючись із даним позовом до суду, є обґрунтованим саме оскарження рішення, а не бездіяльність пов'язану із ігноруванням розгляду заяви.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази надані сторонами, та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Особливості присвоєння, коригування адреси після запровадження електронної системи щодо об'єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких отримано до запровадження такої системи врегульовані ст. 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 р., а Закон України «Про спеціальну економічну зону Рені» від 23.03.2000 № 1605-ІІІ (далі Закон №1605-ІІІ) визначає порядок створення, функціонування та ліквідацію спеціальної економічної зони «Рені».
Відповідно до ст. 1 Закону №1605-ІІІ:
1. Спеціальна економічна зона "Рені" (далі - СЕЗ "Рені") створюється на строк 30 років на території міста Рені Одеської області загальною площею 94,36 гектара в межах земельної ділянки, наданої у користування Ренійському морському торговельному порту. Оригінал карти СЕЗ "Рені" зберігається в Ренійській міській раді.
2. Метою створення СЕЗ "Рені" є залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для збереження існуючих та створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та підприємництва, завантаження потужностей портового комплексу та розвитку його інфраструктури, збільшення поставок високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури.
3. На території СЕЗ "Рені" встановлюється та діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, визначений Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" (2673-12), з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1605-ІІІ суб'єктами СЕЗ "Рені" є суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які розташовані на території СЕЗ "Рені" і реалізують на цій території затверджені виконавчим комітетом Ренійської міської ра ди інвестиційні проекти вартістю, еквівалентною не менше 200 тисяч доларів США, на підставі договору (контракту) щодо умов реалізації цього інвестиційного проєкту та які зареєстровані Ренійською районною державною адміністрацією як суб'єкти СЕЗ "Рені". Ренійська районна державна адміністрація видає суб'єктам СЕЗ Рені" свідоцтво про реєстрацію, що підтверджує право на отримання пільг, визначених цим Законом.
Статтею 11 цього закону врегульовано порядок ліквідації СЕЗ "Рені" та передбачено, що СЕЗ "Рені" вважається ліквідованою з моменту закінчення строку, на який її було створено, якщо його не буде продовжено в установленому законодавством порядку.
Таким чином, приписами Закону №1605-ІІІ, та умовами Договору про інвестиції не тільки не передбачено можливості виникнення у суб'єктів СЕЗ (яким є позивач) права власності на об'єкти інвестування, а навпаки визначено обов'язок суб'єктів СЕЗ ліквідувати за власний рахунок об'єкти інвестування, після закінчення Договору про інвестиції (пп. 11 п. 3 інвестиційного договору)
Крім того, суд зазначає, що договір оренди землі №16/23 від 11.04.2023 укладений позивачем з Ренійським МТП також має строковий характер та обумовлений дією інвестиційного договору, про що у ньому прямо зазначено.
Об'єкти ТОВ «УЕГ» збудовані на території сформованої земельної ділянки кадастровий номер: 5124110100:02:009:0003 користувачем якої, на підставі державного акту на право постійного користування землею, серія та номер: І-ОД004891 від 14.11.1996, є ДП «РМТП».
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Як встановлено судом, договір оренди землі №16/23 від 11.04.2023 не містить ідентифікації сформованих земельних ділянок окремими кадастровими номерами для частини - 14 086 кв.м, як це передбачено законодавством для земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав.
Суд погоджується з позицією відповідача, що орендована позивачем земельна ділянка не виділена в натурі, оскільки не має окремого кадастрового номера, відповідно її правовий режим залишається в межах прав та обов'язків постійного землекористувача ДП «РМТП». Договір оренди землі 16/23 від 11.04.2023 не є документом, який посвідчує право користування ТОВ «УЕГ» земельною ділянкою, на якій було споруджено об'єкт, у розумінні пункту 2 частини 5 статті 26-4 Закону№3038-VI, про що свідчить те, що ТОВ «УЕГ» у всіх дозвільних документах які зареєстровані в реєстрі ЄДЕССБ в розділі - кадастровий номер земельної ділянки та площа земельної ділянки, зазначено кадастровий номер Ренійського МПТ 5124110100:02:009:0003 - 94.3629 га (Джерело даних: ДЗК) (декларації про готовність до експлуатації об'єкта, реєстраційний номер: ІУ101250304183; технічний паспорт, реєстраційний номер: TI01:2130-5120 2358-6582; витяг щодо інформації про проєктні документації, реєстраційний номер документу: PD01:0402-6623-6336-6474; містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва, реєстраційний номер: MU01:2393-5594-9488-7193; заява на видачу адреси, реєстраційний номер документу: PA01:6989-4655-2561-7886).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 26-4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 р. для присвоєння адреси подаються (серед інших) - копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об'єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 34 Порядку присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 690 (далі - Порядок 690) визначено, що групі будівель та споруд підприємства (як єдиного майнового комплексу) присвоюється єдиний номер об'єкта.
ДП «РМТП» є державним підприємством і діє як комерційне підприємство, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України. Згідно п. 4.2 Статуту ДП «РМТП» майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, закріпленим за ним, вчиняючи щодо такого майна будь-які дії, що не суперечать законодавству та цьому Статуту.
Суд погоджується з твердженням позивача, що зведений об'єкт не є частиною Ренійського МТП. Але суд вважає, що цей об'єкт і не є таким, що збудований поза межами виробничої території порту, а є таким що збудований відповідно до спеціального закону «Про спеціальну економічну зону Рені» від 23.03.2000 № 1605-ІІІ на період дії інвестиційного договору, що свідчить про тимчасове зведення конструкції, якщо дію інвестиційного договору не буде продовжено в установленому законодавством порядку.
З цих підстав, суд вважає помилковими посилання позивача на приписи ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 р. в частині щодо присвоєння адреси як збудованому окремому об'єкту, оскільки підставою на його зведення є Договір про інвестиції, а інвестиційна діяльність позивача відповідно до Закону №1605-ІІІ направлена саме на розвиток інфраструктури порту, який має свою матеріально технічну базу, земельну ділянку та юридичну адресу та є єдиним майновим комплексом.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «УЕГ», шляхом присвоєння нової адреси, а фактично зміни існуючої адреси складському майданчику, намагається без відома органу господарського розвитку та управління СЕЗ «Рені» - ДП «РМТП», отримати право власності на нерухоме майно - об'єкт, розташований на території ДП «РМТП» та на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні ДП «РМТП».
Суд наголошує, що законодавством, яке регулює діяльність СЕЗ «Рені» та умовами Договору про інвестиції не тільки не передбачено можливості виникнення у суб'єктів СЕЗ права власності на об'єкти інвестування, а навпаки визначено обов'язок суб'єктів СЕЗ ліквідувати за власний рахунок об'єкти інвестування після закінчення Договору про інвестиції, що виключає будь-яку реєстрацію права власності на нерухоме майно в межах цього проекту та присвоєння йому окремої адреси.
Третя особа Ренійський МТП категорично заперечують проти цього і зазначають, що надавали свою згоду на проведення будівельних робіт на своїй території, але з ТОВ «УЕГ» було погоджено будівництво тимчасової споруди, що не тягне за собою певних наслідків, як-то надання об'єкту будівництва адреси, виділення земельної ділянки тощо.
Така позиція третьої особи ґрунтується на системному аналізі приписів Закону №1605-ІІІ, Закону № 3038-VI, Порядку 690 та Земельного кодексу України.
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що у відповідача відсутній обов'язок присвоїти адресу об'єкту збудованому позивачем в межах інвестиційного проєкту на підставі Закону України «Про спеціальну економічну зону «Рені» №1605-ІІІ.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі “Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1. ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ТОВ “УЕГ» до Виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про визнання протиправним та скасування рішення від 23.06.2025 року про повернення без розгляду заяви на видачу адреси Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.
.