з питань залишення позову без розгляду
26 березня 2026 рокусправа № 380/3968/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з 28.02.2022 року по 19.05.2023 рік та з 18.06.2025 року по 28.11.2025 рік включно основних видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року та 01 січня 2025 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити з 28.02.2022 року по 19.05.2023 рік та з 18.06.2025 року по 28.11.2025 рік перерахунок та виплату грошового забезпечення мені. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких Інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 рік, 01.01.2023 рік, 01.01.2025 рік для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за 2022 - 2023, 2025 роки грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби та звільненням з неї, без застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 01.01.2022-01.01.2023, 01.01.2025 роки;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги за 2022 - 2023, 2025 роки на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв'язку з проходженням військової служби та звільненням з неї мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру прожиткового мінімуму Для працездатних осіб встановленого на 01.01.2022 - 01.01.2023,01.01.2025 роки дня обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням із урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 13.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
24.03.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання зазначає, що в КАС України відсутні норми що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Вказує, що ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року. З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Вважає, що позивач дізнався про своє, як на його думку, порушене право у листопаді 2025 року, з часу виключення його зі списків особового складу 28 листопада 2025 року згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 28.11.2025 № 332. До суду звернувся лише у березні 2025 року, тобто більш як через три місяці після звільнення. Причин поважності пропуску строку звернення до суду не надав.
Вирішуючи питання щодо строку звернення позивача із даним позовом до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Разом із тим, такі правовідносини регулюються ст. 233 КЗпП України, адже зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення ст. 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ст. 122 КАС України.
Представник відповідача наголошує на пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України, та вважає, що позивач дізнався про порушення своїх прав у листопаді 2025 року з часу його виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 (наказ від 28.11.2025 №332).
Суд зауважує, що рішенням Конституційного Суду № 1-р/2025 від 11.12.2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Отже, посилання представника відповідача на ч. 1 ст. 233 КЗпП України є безпідставним.
Крім цього, представником відповідача не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що позивач дізнався про порушення свого права на належне нарахування та виплату грошового забезпечення та його складових за 2022, 2023, 2025 роки саме з 28.11.2025 - дати виключення зі списків особового складу військової частини.
Факт винесення наказу про виключення позивача зі списків особового складу військової частини не свідчить про одночасне ознайомлення позивача із відомостями про грошове забезпечення та його складові за 2022, 2023, 2025 роки.
Відтак, подане представником відповідача клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 122, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 26.03.2026 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович