25 березня 2026 рокусправа №380/20615/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кухар Н.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди: 22-30.04.24; 02-21.05.24; 03-16.09.24; 17.09-01.10.24; 21-27.01.25; 12-21.03.25 у розмірі 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу, додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди 22-30.04.24; 02-21.05.24; 03-16.09.24; 17.09-01.10.24; 21-27.01.25; 12- 21.03.25 у розмірі 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення за період з 25.02.2022 до 19.05.2023, виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислюються шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 25.02.2022 до 19.05.2023 грошового забезпечення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 15.07.2025 включно;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2022 до 31.12.2022 та з 01.01.2024 до 15.07.2025 включно із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, як різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу та здійснити виплату такої індексації, з урахуванням виплаченої раніше суми із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 визначено головуючого - суддю Кисильова О.Й.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджену до Львівського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Розпорядженням керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 року №7/р призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 380/20615/25.
За результатами проведення повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.01.2026 року визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою суду від 27 січня 2026 року прийнято до провадження адміністративну справу до провадження, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Ухвалою суду від 20.03.2026 роз'єднано позовні вимоги, у даній справі розглядаються такі позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди: 22-30.04.24; 02-21.05.24; 03-16.09.24; 17.09-01.10.24; 21-27.01.25; 12-21.03.25 у розмірі 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу, додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди 22-30.04.24; 02-21.05.24; 03-16.09.24; 17.09-01.10.24; 21-27.01.25; 12- 21.03.25 у розмірі 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого;
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовий частині НОМЕР_1 Національної гвардії України під час якої у бойових діях по захисту Батьківщини внаслідок артилерійського обстрілу 08.11.2022 року біля н.п. Павлівка Донецької області отримав поранення. У наслідок отриманих травм позивач був направлений та перебував на стаціонарному лікуванні у період з 22.04.2024 року по 30.04.2024 року, з 02.05.2024 року по 21.05.2024 року, з 03.09.2024 року по 16.09.2024 року, 17.09.2024 року по 01.10.2024 року, 21.01.2025 року по 27.01.2025 року, з 12.03.2025 року по 21.03.2025 року. Проте, відповідач у вказаний період протиправно не здійснював нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн., відповідно до Постанови КМУ №168.
05.11.2025 року за вх.№88313 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначає, що позивач перебував на реабілітаційному лікуванні з соматичним захворюванням, а відповідно до чинної редакції постанови КМУ №168 не передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на реабілітаційному лікуванні або проходять курс реабілітації, мають право на зазначену додаткову винагороду. Вважаючи, що жодним чином не порушує права та законні інтерес позивача просить відмовити у задоволені позовних вимог.
07.11.2025 року від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, у якій вважає, що аргументи відповідача не відповідають дійсності. Просить позов задовільнити у повному обсязі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 08 листопада 2022 р. близько 17 години 00 хвилин отримав поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується Актом №54 про нещасний випадок ( у тому числі поранення) від 02 січня 2025 року. Діагноз : «ВТ, акубаротравма (08.12.22). Розрив ПХЗ правого колінного суглобу, пошкодження заднього рогу медичної меніска (Stoller3a). Кіста Байкера».
Відповідно до висновку з Акту розслідування нещасного випадку ( у тому числі поранення), що стався 08 листопада 2022 року о 17 год. 00 хв. Нещасний випадок ( у тому числі поранення) стався в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №573 від 30.04.2024 позивач з 22.04.2024 по 30.04.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «ВТ, акубатравма (0812.22). Розрив ПХЗ правого колінного суглобу, пошкодження заднього рогу медичної меніска (Stoller3a). Кіста Байкера. Гіпертонічна хвороба II стадії, 2 ступені, ризик високий (3). Гіпертензивне серце. КАГ 05.04.2024. Набута вада серця: недостатність аорального клапана легкої ступені. Девальгація лівого передсердя. Розширення аорти на рівні синусів Вальсальви. СН I зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ - 60%), ФК I. Опероване регматогенне відшарування сітківки лівого ока (01.2017). Задньокапсульна катаракта лівого ока. Міопія слабового ст. правого ока. Міопія середнього ст. з астигматизмом лівого ока. Периферична дегенерація Сітківки правового ока. Ангіопатія сітківки обох очей ХНМК I ст. з вестибулоатактичними розладами. Цукровий діабет 2 типу, середньої важкості, стадія компенсації.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №241526 від 21.05.2024 позивач з 02.05.2024 по 21.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: основне захворювання - баротравма вуха; супутні патології: гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба серця без (застійної) серцевої недостатності, ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків, ураження меніста у зв'язку із старим розривом або ушкодження, множинні локалізації, цукровий діабет типу 2 з не уточненими ускладненнями.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3109-128 від 16.09.2024 позивач з 03.09.2024 по 16.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом : основний - Інші уточнені ураження центральної нервової системи ХНМК І-ІІст., на грунті перенесеної ВМ. Акуботравма (06.11.2022 року), гіпертонічного та судинного генезу, з переважним ураженням судин в ВББ, з ознаками внутрі-черепної гіпертензії, стійким цефалгічним с-мом, з вестибуло- тактичними розладами, ангіо-церебральними кризами (2 в стаціонарі), з порушенням статики та координації рухів, з емоційно-вольовими розладами; супутній - ювенільний остеохондроз хребта, шийно-грудний відділ (вертеброгенна цервікоторокалгія з больовим та м'язево-тонічним с-мом, на грунті стеохондрозу шийного та грудного відділу хребта, спонділоартрозу шийного відділу хребта , протрузією МХД Th6-Th7 , з порушенням ф-ції шийного та грудного відділу хребта), фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни (опероване відшарування сітківки , переферична дегенерація правого ока, стан після лазерокорекції сітківки лівого ока, ускладнена катарактою лівого ока, міопія сл. ступеня правого ока, ангіопатія сітківки обох очей), інші уточнені ураження вуха при хворобах, класифікованих в інших рубриках (двобічний хронічний післятравматичний кохлеоневрит, післятравматична деформація носа та переділки носа. Наслідок МВT(86.11.2022 року), гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності (гіпертонічна хвороба II ст. , ст. 2, ризик високий, неускладнений гіпертонічний криз. від 06.09.2024 року, гіпертензивне серце, атеросклероз АО, недостатність кл. АО легкого ступеня СН І ст.).
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №949 від 01.10.2024 позивач з 17.09.2024 по 01.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом : основний - Інші уточнені ураження центральної нервової системи ХНМК І-ІІст., на грунті перенесеної ВМ. Акуботравма (06.11.2022 року), гіпертонічного та судинного генезу, з переважним ураженням судин в ВББ, з ознаками внутрі-черепної гіпертензії, стійким цефалгічним с-мом, з вестибуло- тактичними розладами, ангіо-церебральними кризами (2 в стаціонарі), з порушенням статики та координації рухів, з емоційно-вольовими розладами; супутній - ювенільний остеохондроз хребта, шийно-грудний відділ (вертеброгенна цервікоторокалгія з больовим та м'язево-тонічним с-мом, на грунті стеохондрозу шийного та грудного відділу хребта, спонділоартрозу шийного відділу хребта , протрузією МХД Th6-Th7 , з порушенням ф-ції шийного та грудного відділу хребта), фонова ретинопатія та ретинальні судинні зміни (опероване відшарування сітківки , переферична дегенерація правого ока, стан після лазерокорекції сітківки лівого ока, ускладнена катарактою лівого ока, міопія сл. ступеня правого ока, ангіопатія сітківки обох очей), інші уточнені ураження вуха при хворобах, класифікованих в інших рубриках (двобічний хронічний післятравматичний кохлеоневрит, післятравматична деформація носа та переділки носа. Наслідок МВT(86.11.2022 року), гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця без (застійної) серцевої недостатності (гіпертонічна хвороба II ст. , ст. 2, ризик високий, неускладнений гіпертонічний криз. від 06.09.2024 року, гіпертензивне серце, атеросклероз АО, недостатність кл. АО легкого ступеня СН І ст.).
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5992 від 04.02.2025 позивач з 21.01.2025 по 27.01.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: основний - інші уточнені ураження центральної нервової системи Наслідки перенесеної мінно вибухової травми, акубаротравма 08.12.2022 р у вигляді післятравматичної церебростенії з стійким цефалгічним та вестибулярним синдромом ,з частими вегетосудинними пароксизмами Двобічний хронічний післятравматичний кохлеоневрит (внаслідок МВТ 06.11.2022)Розрив ПХЗ правого колінного суглобу пошкодження заднього рогу медіального меніска 08.12.22 р Хронічна ВБМ, супутні -ІXC. Стабільна стенокардія навантаження ІІ ФК Атеросклероз коронарних артерій( кАг 05.04.2024р. - пристінкові зміни). Розширення висхідної аорти на рівні синусів Вальсальви. НАоК легкого ступеня. ПХ І ст, ст 2-3, КВР 4( дуже високий) Гіпертензивне серце. СН ІА ст із збереженою ФВ 60 %. Цукровий діабет II тип. Ускладнена незріла катаракта лівого ока. Стан після екстрасклерального пломбування лівого ока. Периферична дегенерація сітківки з обмежованим розривом сітківки лівого ока. Простий міопічний астигматизм правого ока. Складний міопічний астигматизм лівого ока. Вертеброгенна цервікоторакалгія на грунті шийного грудного остеохондрозу, спондилоартрозу , протрузії мх диску Th6-Th7 з болевим та м'язевотомічним синдромами.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №457 від 12.03.2025 позивач з 12.03.2025 по 21.03.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом : основний - Цукровий діабет типу 2 з множинними мікросудинними та іншими уточненими несудинними ускладненнями Діабетично-гіпертонічна проста ретинопатія OU.Ускладнена незріла OD. Початкова катаракта OS. Дистальна діабетична полінейропатія. Діабетична хвороба нирок. Стеатогепатоз; супутні - ішемічна хвороба серця. Есенціальна (первинна) гіпертензія. Змішана гіперліпідемія. Переферична дегенерація сітківки OS (обмежений розрив сітківки ). Міопічний астигматизм OU. Переферична дегенерація сітківки OS (обмежений розрив сітківки). Міопічний астигматизм OU. Наслідки перенесеної мінновибухової травми, акубаротравми (08.12.2022) у вигляді післятравматично церебростені зі стійким цефалгічним та вестибулоатактичним синдромом з частими вегето-судинними пароксизмами. Хронічна ВБН. Вертеброгенна цервікоторалгія на грунті шийно-грудного остеохондрозу, спондилоартрозу, протрузій Th6-7, больовий мязово-томічний синдром. Нетоксичний багатовузловий зоб.
Відповідно до свідоцтва про хворобу від 04.06.2025 року №352 у позивача діагноз : задньокапсулярна катаракта лівого ока, периферична дегенерація сітківки лівого ока, складний міопічний астигматизм 0,75Д правого ока та 4,5Д лівого ока при міопії в меридіані найбільшої аметропії 2,25Д правого ока та 10,25Д лівого ока при гостротою зору 0,4/рух руки з корекцією 1,0/0,03, гіпертонічна хвороба II стадія ступінь 2, ризик високий, гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей , КАГ 05.04.2024р., недостатність аорального клапану легкого ступеня, дилатація лівого передсердя, розширення аорти на рівні синусів Вальсальви, СН 1 ст. зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ 60%), цукровий діабет II тип, середньої важкості в ремісії, віддалені наслідки розриву ПХЗ, пошкодження заднього рогу медіального меніска у вигляді ентезопатії сухожилля чотирьохголового м'язу правого стегна власної зв'язки наколінника з незначним порушенням функції правого колінного суглобу , вертеброгенна цервіоторакалгія з больовим та м'язево-тонічним синдромом незначним порушенням функції, багатовузлоий зоб,аліментарне ожиріння I ст., двобічний туоотит. Захворювання, позв'язане з проходженням військової служби - віддалені наслідки вибухової травми ( 08.11.2022р.), акубаротравми у вигляді - двобічного хронічного кохлеоневриту I ст., церебрастенії, зі стійким цефалічним , вестибуло-атактичним синдромом, мікровагнищевою симптоматикою, частими вегето-судинними пароксизмами, незначним порушенням координації та рухів. Травми, пов'язані із захистом Батьківщини.(акт про нещасний випадок ( у тому числі поранення) форми Н-1 від 02.01.2025р. №54, акт розслідування нещасного випадку ( у тому числі поранення) форми Н-5 від 02.01.2025 р. Оперативне регматогенне відшарування сітківки лівого ока ( січень 2017), деформація носа та переділки носа.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №219 від 15.07.2025 виключено із списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 , який проходив військову службу за призовом під час мобілізації, та здав справи і обов'язки за посадою заступника командира 3-го стрілецького батальйону (з охорони та оборони важливих державних об'єктів), та звільнено відповідно до підпункту «б» пункту два частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 по особовому складу від 04 липня 2025 року №237 о/с у відставку за станом здоров'я 15 липня 2025 року та для взяття на військовий облік направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови у виплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди: 22-30.04.24; 02-21.05.24; 03-16.09.24; 17.09-01.10.24; 21-27.01.25; 12-21.03.25 у розмірі 100 000 грн. , що і стало підставою для звернення до суду
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011).
Згідно з пунктом першим статті 9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пунктів 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п. 3 Постанови КМУ № 704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:
ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;
військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова №168).
Абзацом першим пункту 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Пунктом 5 зазначеної постанови КМУ № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
У подальшому до пункту 1 вказаної постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022, № 350 від 22.03.2022, № 400 від 01.04.2022, № 754 від 01.07.2022, № 793 від 07.07.2022, № 1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 400 від 01.04.2022 до постанови № 168 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Так, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
Аналіз наведених норм Постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Судом встановлено, що позивач у період з 22.04.2024 року по 30.04.2024 року перебував на реабілітаційному лікуванні в лікарні ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», з 02.05.2024 року по 21.05.2024 року на реабілітаційному лікуванні в медичному реабілітаційному центрі МВС України «Перлина Прикарпаття», з 03.09.2024 року по 16.09.2024 року перебував на медичній реабілітації госпітального типу в комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи», з 17.09.2024 року по 01.10.2024 року перебував на реабілітаційному лікуванні в комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи», з 21.01.2025 року по 27.01.2025 року перебував на реабілітаційному лікуванні в комунально некомерційному підприємстві « 1 територіальне медичне об'єднння м. Львова», з 12.03.2025 року по 21.03.2025 року побував у філії «Центр ендокринологічного здоров'я населення» КНП ЛОР Львівський обласний клінічний діагностичний центр».
За ч. 1 статті 3 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801ХII (далі - Закон № 2801ХII):
- послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, у тому числі реабілітаційна, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я, реабілітаційним закладом або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт;
- реабілітаційна допомога у сфері охорони здоров'я (далі - реабілітаційна допомога) - діяльність фахівців з реабілітації у сфері охорони здоров'я, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію функціонування осіб, які зазнають або можуть зазнати обмеження повсякденного функціонування у їхньому середовищі;
- реабілітаційна послуга - послуга, що надається пацієнту реабілітаційним закладом, реабілітаційною установою, закладом охорони здоров'я, соціального захисту або іншим суб'єктом господарювання, які мають право надавати реабілітаційну допомогу згідно із законодавством, та оплачується її замовником. Замовником реабілітаційної послуги можуть бути держава, орган місцевого самоврядування, юридична або фізична особа, у тому числі пацієнт;
- реабілітація - комплекс заходів, яких потребує особа, яка зазнає або може зазнавати обмеження повсякденного функціонування внаслідок стану здоров'я у взаємодії з її середовищем;
- загальний заклад охорони здоров'я - багатопрофільний лікарняний заклад, що надає медичну та реабілітаційну допомогу населенню територіальної громади або декількох громад та забезпечує базові напрями стаціонарної медичної допомоги відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України, стабілізацію стану пацієнта та його маршрутизацію до кластерних та надкластерних закладів охорони здоров'я.
Отже, реабілітаційний центр є закладом охорони здоров'я.
Держава визнає право кожного громадянина на отримання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги. Порядок надання реабілітаційної допомоги під час надання медичної допомоги встановлюється законодавством (стаття 8 Закону № 2801ХII).
Згідно ч. 8 статті 33 Закону № 2801ХII за медичними показаннями одночасно з наданням медичної допомоги пацієнту надається реабілітаційна допомога у встановленому законодавством порядку.
Правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації особи з обмеженнями повсякденного функціонування у сфері охорони здоров'я з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування у її середовищі передбачені Законом України “Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я» від 03.12.2020 № 1053-IX.
Згідно ч. 1 статті 20 Закону № 1053-IX реабілітація у сфері охорони здоров'я - це комплекс заходів, що здійснюють фахівці з реабілітації, які працюють в реабілітаційних закладах, відділеннях, підрозділах, а також у територіальних громадах, у складі мультидисциплінарної реабілітаційної команди або самостійно, надають реабілітаційну допомогу особі з обмеженнями повсякденного функціонування (або такій, у якої можуть виникнути обмеження повсякденного функціонування) з метою досягнення та підтримання оптимального рівня функціонування та якості життя у її середовищі.
Відповідно до абз.22 ч.1 ст.22 Закону № 1053-IX, фізична та реабілітаційна медицина - процес застосування комплексу реабілітаційних заходів, що передбачає профілактику, медичну діагностику, лікування та управління реабілітацією осіб усіх вікових груп зі станами здоров'я, що призводять до обмежень повсякденного функціонування, обмежень життєдіяльності та їх коморбідних станів, та приділяє особливу увагу порушенням і обмеженням активності особи з метою сприяння її фізичному і когнітивному функціонуванню (включаючи поведінку), участі (включаючи якість життя) і модифікації особистих факторів та факторів середовища із застосуванням мультидисциплінарного підходу.
Відповідно до ч.3 ст.27 Закону № 1053-IX, на спеціалізованому рівні медичної допомоги забезпечується надання реабілітаційної допомоги в гострому, післягострому та довготривалому реабілітаційних періодах у стаціонарних та амбулаторних умовах.
Отже, реабілітація є одним із процесів під час лікування хворого у досягненні ним, в тому числі, фізичної повноцінності, у тому числі вона проводиться в умовах стаціонару.
Таким чином, доводи відповідача, що перебування позивача на реабілітації не є підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн, є помилковими.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1ст. 5 Закону України “Про судовий збір», розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди: 22-30.04.24; 02-21.05.24; 03-16.09.24; 17.09-01.10.24; 21-27.01.25; 12-21.03.25 у розмірі 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди 22-30.04.24; 02-21.05.24; 03-16.09.24; 17.09-01.10.24; 21-27.01.25; 12- 21.03.25 у розмірі 100 000 грн, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Кухар Наталія Андріївна