з питань закриття провадження у справі
25 березня 2026 рокусправа № 380/24689/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р., у розмірі, збільшеному до 100000 грн, внаслідок перебування у відпустці для лікування після травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 03 березня 2025 року по 31 березня 2025 року;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р., у розмірі, збільшеному до 100000 грн, внаслідок перебування у відпустці для лікування після травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, за період з 03 березня 2025 року по 31 березня 2025 року.
Ухвалою від 22.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач 26.01.2026 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. У відзиві відповідач також просив закрити провадження у справі у зв'язку із тим, що військовою частиною НОМЕР_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 168 видано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05 квітня 2025 року № 2251 про виплату додаткової винагороди за березень 2025 року. Наказом передбачено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям за час лікування у зв'язку з отриманим пораненням, відповідно до визначених переліків. Витяг з додатка № 6 до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 05 квітня 2025 року № 2251 підтверджує включення ОСОБА_1 до переліку отримувачів та встановлення йому додаткової винагороди у сумі 100000 гривень за період з 01 березня 2025 року по 31 березня 2025 року. Отже, спірний у позові проміжок часу з 03 березня 2025 року по 31 березня 2025 року повністю охоплюється місяцем, за який видано наказ про виплату та визначено розмір винагороди. Таким чином, твердження про невиплату додаткової винагороди за березень 2025 року не відповідає фактичним обставинам та спростовується письмовими доказами.
Ухвалою від 25.02.2026 суд витребував у військової частини НОМЕР_1 документи щодо проходження ОСОБА_1 військової служби у вказаній військовій частині на момент звернення до суду, а також довідки про нараховане і виплачене грошове забезпечення за 2025 рік та продовжив строк розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії на двадцять днів.
Представник відповідача 16.03.2026 подав до суду клопотання, у якому просив долучити до матеріалів справи витребувані докази. Окрім того, зазначив, що на момент звернення позивача до суду спірна виплата вже була фактично здійснена, а тому матеріали справи не підтверджують наявності невиконаного обов'язку з боку відповідача. Пункт 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких рішень, дій або бездіяльності протиправними. Саме така процесуальна ситуація має місце у цій справі, оскільки сума нарахована, виплачена та отримана ще до звернення із позовом до суду, а тому правовий інтерес у примусовому зобов'язанні відповідача до повторного нарахування і повторної виплати відсутній.
Розглянувши клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про закриття провадження у справі, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що в разі встановлення під час розгляду справи, що відповідач - суб'єкт владних повноважень виправив порушення, які оскаржує позивач, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Визначальною умовою для цього є повне відновлення законних прав (інтересів) позивача внаслідок такого виправлення.
З наведеного слід виснувати, що закриття провадження у справі на цій підставі допускається за наявності двох обов'язкових умов:
- суб'єкт владних повноважень у справі щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності виправив оскаржувані порушення;
- відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №990/364/24.
Разом з цим, аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що застосування пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України можливе, якщо встановлено факт виправлення суб'єктом владних повноважень порушень, які оскаржуються позивачем в судовому порядку. При цьому, відповідне усунення порушень має бути здійснено суб'єктом владних повноважень до прийняття рішення у справі самостійно та в обсязі, який дає підстави для висновку про повне відновлення порушених прав позивача, з яким останній погоджується.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №600/1424/20-а.
Предметом спору у справі, що розглядається, є ненарахування і невиплата позивачеві додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за час перебування у відпустці за станом здоров'я за період з 03.03.2025 по 31.03.2025. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачеві було виплачено вказану додаткову винагороду на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 квітня 2025 року № 2251 про виплату додаткової винагороди за березень 2025 року. Вказана винагорода була нарахована позивачеві у квітні 2025 року.
При цьому, судом встановлено, що позивач звернувся до суду у грудні 2025 року.
Проаналізувавши доводи відповідача, суд приходить до висновку, що останній обґрунтовує свої доводи не усуненням оспорюваних порушень, з приводу яких виник спір, а взагалі відсутністю протиправної бездіяльності щодо позивача на момент його звернення до суду. За таких умов суд приходить до висновку про неможливість закриття провадження у справі, що розглядається, на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, оскільки таке можливе саме у разі виправлення оспорюваних порушень після відкриття провадження у справі, що розглядається, що не випливає із доводів відповідача.
Таким чином, вказане приводить суд до висновку про відсутність процесуальних підстав для закриття провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, а відтак за таких обставин клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 238, 239, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна