25 березня 2026 рокусправа № 380/25254/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінг Інвестінг» коштів на погашення податкового боргу.
Обставини справи.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінг Інвестінг» до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу в загальному розмірі 140 039 (сто сорок тисяч тридцять дев'ять) гривень 00 копійок з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, що його обслуговують, а також з рахунків платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що ТОВ «Кінг Інвестінг» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку як платник податків. Заборгованість перед бюджетом у розмірі 140 039,00 грн виникла з податку на додану вартість. Позивач наголошує, що вказаний борг сформувався внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань (штрафних санкцій), визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях за порушення строків подання звітності, а з іншого - внаслідок несплати сум податку, самостійно задекларованих підприємством у податковій декларації. Оскільки зазначені суми не були сплачені або оскаржені платником у встановлені законом строки, вони набули статусу узгодженого податкового боргу. З метою досудового врегулювання спору та забезпечення інтересів держави, відповідачу направлялася податкова вимога. Однак, вжиті заходи результату не дали, у добровільному порядку борг погашено не було. Враховуючи тривале невиконання податкового обов'язку, позивач звернувся до суду з цим позовом про застосування механізму примусового стягнення коштів, передбаченого статтею 95 Податкового кодексу України.
Ухвалою від 30 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня її вручення для подання відзиву на позовну заяву та доказів, якими він обґрунтовується.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із примірником позовної заяви та доданими до неї документами направлено на офіційну зареєстровану адресу місцезнаходження ТОВ «Кінг Інвестінг» (79029, м. Львів, вул. Героїв УПА, 71), відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Кореспонденція направлялася рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення. Однак, згідно з даними офіційного вебпорталу АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, судова кореспонденція (штрихкодовий ідентифікатор R067078652885) не отримана адресатом.
Відправлення 02 лютого 2026 року повернулося на адресу суду з відміткою пошти: «повернення за закінченням встановленого терміну зберігання» (фактичне повернення розпочато 29.01.2026).
Суд наголошує, що відповідно до положень частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Направлення листів за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи є належним виконанням судом обов'язку щодо повідомлення учасника справи.
Неотримання кореспонденції за юридичною адресою є наслідком пасивної поведінки самої юридичної особи щодо належної організації отримання пошти.
Таким чином, у розумінні норм процесуального закону, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.
У встановлений судом строк та станом на час вирішення спору, ТОВ «Кінг Інвестінг» не скористалося своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень чи клопотань щодо суті спору до суду не направляло.
Відповідно до приписів частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінг Інвестінг» (код ЄДРПОУ 44462644) зареєстроване у як юридична особа та перебуває на податковому обліку в органах Державної податкової служби України, зокрема як платник податку на додану вартість.
Як підтверджується довідкою про податкову заборгованість № 9903/5/13-01-13-02-12 від 19.09.2025 та роздруківкою з інтегрованої картки платника (ІКП), яка є офіційним документом податкового обліку, за ТОВ «Кінг Інвестінг» станом на час звернення до суду обліковується непогашений податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код класифікації доходів бюджету 14010100) у загальному розмірі 140039,00 грн.
Дослідивши первинні документи, які стали підставою для формування вказаної суми заборгованості, суд встановив, що вона складається з двох частин штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкової дисципліни (2 040,00 грн) та основного податкового зобов'язання, задекларованого платником самостійно (137 999,00 грн).
Так, контролюючим органом за результатами проведених камеральних перевірок щодо несвоєчасного подання підприємством податкової звітності з ПДВ винесені наступні податкові повідомлення-рішення форми «ПС»:
№ 15053/13-01-04-07/44462644 від 26.12.2022 (за порушення строків подання декларацій за серпень та вересень 2022 року) на суму штрафних санкцій 680,00 грн. Вказане рішення було надіслано засобами поштового зв'язку та отримано представником відповідача 06.01.2023.
№ 30206/13-01-04-07/44462644 від 10.07.2024 (за порушення строків подання декларації за травень 2024 року) на суму штрафних санкцій 340,00 грн. Згідно з електронною квитанцією, рішення доставлено в Електронний кабінет платника 15.07.2024.
№ 0162860404 від 11.04.2025 (за порушення строків подання декларації за грудень 2024 року) на суму штрафних санкцій 1 020,00 грн. Рішення успішно доставлено в Електронний кабінет платника 15.04.2025.
Окрім цього, основна сума боргу виникла на підставі податкової декларації з податку на додану вартість № 9107093130 від 19.04.2025, поданої відповідачем самостійно за звітний період - березень 2025 року.
Відповідно до цієї декларації, платник визначив до сплати в бюджет суму 137 999,00 грн, граничним строком сплати якої 30.04.2025.
Суд зазначає, що згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, і така сума вважається узгодженою в силу закону з моменту подання документа.
Щодо сум штрафних санкцій, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, суд констатує, що відповідач не скористався своїм правом на їх оскарження в адміністративному чи судовому порядку, передбаченому статтею 56 ПК України.
Доказів протилежного суду не надано. Відтак, після спливу встановлених строків, вказані грошові зобов'язання також набули статусу узгоджених.
Оскільки у встановлені законодавством строки зазначені суми підприємством сплачені не були, вони трансформувалися у статус податкового боргу.
З метою дотримання обов'язкової процедури стягнення та забезпечення погашення заборгованості, керуючись приписами статті 59 ПК України, Головним управлінням ДПС у Львівській області було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 21.05.2025 № 0011608-1302-1301.
Відповідно до вимог пункту 42.4 статті 42 ПК України, вказана податкова вимога надіслана відповідачу в електронній формі. Згідно з наявною в матеріалах справи квитанцією про доставку документів, податкову вимогу було доставлено в Електронний кабінет ТОВ «Кінг Інвестінг» 21.05.2025 о 15:27:35, що визнається належним врученням.
Судом встановлено, що податкова вимога відповідачем не оскаржувалася, є чинною, не скасована та не відкликана. Доказів добровільного погашення суми боргу після її отримання суду не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо конституційного обов'язку та виникнення податкових зобов'язань.
Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено безумовний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Вказаний конституційний імператив деталізовано в нормах Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Так, підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57 ПК України).
Суд наголошує, що відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Водночас, згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію, або згідно з податковим законодавством особою, відповідальною за застосування штрафних (фінансових) санкцій, є контролюючий орган.
У такому разі платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків початку процедури його оскарження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).
Порядок узгодження рішень контролюючих органів регламентовано статтею 56 ПК України.
Відповідно до пунктів 56.2, 56.3 статті 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання, він має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Згідно з абзацом першим пункту 56.18 статті 56 ПК України, платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу до суду.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податковий борг відповідача в сумі 140 039,00 грн є узгодженим, оскільки складається з двох складових:
суми 137 999,00 грн, яка була самостійно задекларована платником у податковій декларації з ПДВ і не підлягає оскарженню в силу закону;
суми штрафних санкцій 2 040,00 грн за податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідач у встановлені статтею 56 ПК України строки не оскаржив ані в адміністративному, ані в судовому порядку. Внаслідок несплати вказаних сум у добровільному порядку після спливу граничних строків, вони трансформувалися у податковий борг. Факт наявності боргу підтверджується даними інтегрованої картки платника (ІКП).
Держава в особі контролюючих органів наділена повноваженнями щодо вжиття заходів примусового стягнення несплачених податків. Обов'язковою передумовою для ініціювання процедури стягнення є направлення платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається платнику податків лише один раз та є чинною до повного погашення всього податкового боргу (пункт 59.3 статті 59 ПК України).
Суд звертає увагу на особливості електронного документообігу між платником та контролюючим органом.
Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПК України, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію, листуються з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Документально підтверджено (електронною квитанцією), що податкова вимога була доставлена в Електронний кабінет відповідача 21.05.2025 о 15:27:35, що визнається судом належним та законним способом вручення документа.
Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що знаходяться на рахунках у банках та небанківських надавачах платіжних послуг.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на суму податкового боргу.
Механізм стягнення безпосередньо регламентовано статтею 95 ПК України.
Згідно з пунктом 95.1 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
При цьому, абзацом першим пункту 95.2 статті 95 ПК України встановлено часове обмеження: стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Судом встановлено, що станом на дату звернення податкового органу до суду із цим позовом гарантований законом 30-денний строк для добровільної сплати сплив.
Згідно п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
З урахуванням того, що у контролюючого органу відсутні відомості щодо зміни податкової адреси відповідача, а матеріалами справи не встановлена будь-яка інша адреса платника податків, направлення податкової вимоги на адресу місця реєстрації відповідача свідчить про дотримання вимог п. 42.2 статті 42 ПК України.
В постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 120/479/21-а, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20.
Відтак, визначені контролюючим органом грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, надав вичерпні, належні та допустимі докази, які беззаперечно підтверджують факт наявності у ТОВ «Кінг Інвестінг» узгодженого та несплаченого податкового боргу в сумі 140039,00 грн. Позивачем доведено повне дотримання законодавчо визначеної процедури попереднього повідомлення платника (направлення податкової вимоги) та витримки строків досудового врегулювання.
Натомість, відповідач не надав суду жодних доказів добровільного погашення спірної суми або її скасування у встановленому законом порядку.
За таких обставин, позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення коштів з відповідних рахунків відповідача.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, звільнений від сплати судового збору в силу прямої вказівки закону (Закон України «Про судовий збір») і не надав суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків чи проведенням експертиз у цій справі, правові підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 258, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з рахунків та/або електронних гаманців Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінг Інвестінг» (місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 71; код ЄДРПОУ 44462644) у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, кошти до бюджету в рахунок погашення податкового боргу в сумі 140 039 (сто сорок тисяч тридцять дев'ять) гривень 00 копійок.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 25 березня 2026 року.
Суддя Коморний О.І.