25 березня 2026 рокусправа № 380/25366/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу.
Обставини справи.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету податкового боргу у загальній сумі 12127 (дванадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 43 копійки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідач зареєстрована як суб'єкт господарювання, перебуває на податковому обліку та використовує спрощену систему оподаткування. Позивач вказує, що всупереч вимогам податкового законодавства щодо своєчасної та повної сплати податків, за ФОП ОСОБА_1 протягом 2024 року утворився та обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 12 127,43 грн. Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з систематичною несплатою відповідачем самостійно визначених щомісячних авансових внесків з єдиного податку (основний платіж у сумі 12 060,00 грн), внаслідок чого їй також автоматично нараховано пеню (у сумі 67,43 грн). З метою забезпечення виконання податкового обов'язку та погашення заборгованості, контролюючим органом на адресу відповідача надіслано податкову вимогу, яка залишена без реагування. Оскільки вжиті заходи результату не дали, а в добровільному порядку податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з даним позовом про його примусове стягнення.
Ухвалою від 31 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються її заперечення.
На виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із примірником позовної заяви та доданими до неї документами направлено адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням.
Згідно з даними офіційного вебпорталу АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, судова кореспонденція (трек-номер R067078652761) вручена відповідачу особисто 22 січня 2026 року.
Відповідно до положень статті 126 КАС України, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи судом.
Водночас, у встановлений судом процесуальний строк та станом на час вирішення спору, відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень щодо суті спору, доказів погашення податкового боргу чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не направляла.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 08 січня 2024 року зареєстрована як фізична особа-підприємець (номер запису в ЄДР 2004170000000017479).
Того ж дня, 08.01.2024 року за №133024006051, відповідача було взято на податковий облік в Головному управлінні ДПС у Львівській області (Стрийська ДПІ).
Судом встановлено, що 10 січня 2024 року відповідач подала до контролюючого органу заяву №1429522 про застосування спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до поданої заяви, ФОП ОСОБА_1 обрала спрощену систему оподаткування (єдиний податок) з відповідною ставкою авансового внеску.
Подання такої заяви свідчить про свідоме прийняття відповідачем на себе передбачених податковим законодавством обов'язків щодо своєчасної та повної сплати щомісячних фіксованих платежів з єдиного податку.
Однак, всупереч вимогам законодавства, відповідач належним чином свій податковий обов'язок не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість перед бюджетом.
Як підтверджується Довідкою про наявність заборгованості № 13508/6/13-01-13-09-09 від 20.11.2025 року та роздруківкою з інтегрованої картки платника податків (ІКП), яка є офіційним документом податкового обліку, за ФОП ОСОБА_1 станом на час звернення до суду обліковується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) у загальному розмірі 12 127,43 грн.
Вказана сума заборгованості складається з двох частин: основного платежу та пені.
Заборгованість з основного платежу становить 12 060,00 грн та виникла внаслідок систематичної несплати відповідачем щомісячних авансових внесків з єдиного податку за період з квітня по грудень 2024 року включно.
Суд констатує наступну хронологію та розміри несплачених зобов'язань за граничними строками сплати: 20.04.2024 - 700,00 грн; 20.05.2024 - 1 420,00 грн; 20.06.2024 - 1 420,00 грн; 20.07.2024 - 1 420,00 грн; 20.08.2024 - 1 420,00 грн; 20.09.2024 - 1 420,00 грн; 20.10.2024 - 1 420,00 грн; 20.11.2024 - 1 420,00 грн; 20.12.2024 - 1 420,00 грн.
Оскільки нарахування авансових внесків для платників єдиного податку здійснюється контролюючим органом автоматично на підставі заяви самого платника, зазначені суми визнаються самостійно узгодженими грошовими зобов'язаннями.
Окрім суми основного боргу, внаслідок порушення відповідачем встановлених законодавством строків погашення узгоджених податкових зобов'язань, в інтегрованій картці платника податків в автоматичному режимі, відповідно до положень статті 129 ПК України, було нараховано пеню. Загальна сума нарахованої пені становить 67,43 грн (складається з нарахувань у розмірі 14,63 грн та 52,80 грн за відповідні періоди прострочення).
З метою реалізації законодавчо визначеної процедури стягнення боргу та повідомлення платника про негативні наслідки його несплати, Головним управлінням ДПС у Львівській області було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 23.12.2024 № 0027747-1309-1301.
Згідно з долученими до матеріалів справи доказами, зокрема трекінгом поштового відправлення АТ «Укрпошта» (штрихкодовий ідентифікатор 0600997072780), вказана податкова вимога вручена відповідачу особисто 08 січня 2025 року.
Суд зазначає, що вказана податкова вимога відповідачем у встановленому порядку не оскаржувалася, не відкликана та є чинною. Водночас, після отримання податкової вимоги відповідач не вжила жодних дій, спрямованих на добровільне погашення суми боргу.
Станом на час розгляду справи доказів повної або часткової сплати заборгованості в розмірі 12 127,43 грн суду не надано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Статтею 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Зазначений конституційний обов'язок деталізовано в нормах Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Зокрема, згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Особливості справляння єдиного податку для суб'єктів господарювання - фізичних осіб визначені главою 1 розділу XIV ПК України.
Так, згідно з пунктом 295.1 статті 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до пункту 295.2 статті 295 ПК України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Суд наголошує, що для платників єдиного податку першої та другої груп сума єдиного податку є фіксованою та підлягає сплаті щомісячно авансовими внесками незалежно від факту отримання доходу в конкретному місяці.
Оскільки нарахування здійснюється на підставі власної заяви платника про обрання спрощеної системи оподаткування, такі суми податкових зобов'язань вважаються самостійно узгодженими.
Як встановлено судом, відповідачем добровільно обрано спрощену систему оподаткування, однак імперативний законодавчий обов'язок щодо своєчасної та повної сплати авансових внесків з єдиного податку у період з квітня по грудень 2024 року виконано не було.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, у зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум щомісячних авансових внесків у встановлені законом строки (до 20 числа відповідного місяця), вказані суми в силу прямої вказівки закону набули статусу податкового боргу перед бюджетом.
Щодо правомірності нарахування пені, суд зазначає, що відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Оскільки відповідач допустила прострочення сплати узгоджених грошових зобов'язань, контролюючий орган правомірно, в автоматичному режимі (в інтегрованій картці платника) нарахував пеню, яка стала невід'ємною складовою загальної суми податкового боргу.
Держава в особі контролюючих органів наділена повноваженнями щодо вжиття заходів примусового стягнення несплачених податків. Обов'язковою передумовою для ініціювання процедури стягнення є направлення платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога має на меті офіційне повідомлення боржника про наявність боргу та попередження про можливі заходи примусового стягнення.
Як підтверджується матеріалами справи, податкова вимога форми «Ф» належним чином надіслана позивачем та отримана відповідачем особисто 08.01.2025.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
При цьому, пунктом 95.2 статті 95 ПК України встановлено чітке часове обмеження для звернення до суду: стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Суд констатує, що податковим органом дотримано вказаний строк, оскільки станом на час звернення до суду із цим позовом 30-денний термін з моменту вручення вимоги сплив, а заборгованість залишилася непогашеною.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів факт наявності у відповідача узгодженого податкового боргу в загальному розмірі 12 127,43 грн, а також довів дотримання передбаченої законом процедури досудового врегулювання (направлення податкової вимоги та витримка 30-денного строку).
Натомість відповідач не спростувала доводів контролюючого органу, не надала суду жодних доказів (квитанцій, платіжних доручень тощо), які б підтверджували факт повної або часткової сплати спірної суми заборгованості, як не надала і доказів оскарження дій податкового органу щодо нарахування цього боргу.
За таких обставин, зважаючи на те, що податковий борг в сумі 12127,43 грн є узгодженим та несплаченим, позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач, відповідно до Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення податкового боргу, і витрат на залучення свідків чи експертиз не поніс, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг у загальній сумі 12127 (дванадцять тисяч сто двадцять сім) гривень 43 копійки.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 25.03.2026.
Суддя Коморний О.І.