Іменем України
26 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/288/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Токарєвої Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
12 лютого 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Токарєвої Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.11.2025 № 909190853516 про відмову у виплаті допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.09.2025 в м. Луганську, що наразі є тимчасово окупованою територію, помер батько позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач перемістилася з м. Луганськ на підконтрольну територію України до м. Дніпра, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується копією довідки № 1205-5003321144 від 10.06.2024, виданою Лівобережним УСЗН Дніпровської міської ради.
14.11.2025 ОСОБА_1 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про виплату допомоги на поховання померлого батька ОСОБА_2 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.11.2025 № 909190853516 у виплаті допомоги відмовлено з підстав того, що ОСОБА_2 виплата пенсії була призупинена з 01.04.2024, у зв'язку з не проходженням фізичної ідентифікації. Оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, на думку відповідача, відсутні підстави для виплати позивачу допомоги на поховання.
Позивач вважає рийняте відповідачем рішення протиправним, внаслідок чого звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 17.02.2026 позовну заяву адвоката Токарєвої Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху.
Ухвалою суду від 23 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за віком.
З 01.04.2024 виплата пенсії ОСОБА_2 призупинена у зв'язку з не проходженням фізичної ідентифікації.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в м. Луганську Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.11.2025.
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» щодо м. Луганськ Луганської області зазначено дату початку тимчасової окупації Російською Федерацією з 07.04.2014.
Пунктом 6 Постанови № 299 передбачено, що одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
За життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, не звертався.
Пенсія за період з 01.04.2024 по 30.09.2025 не нараховувалась та не виплачувалась.
Відповідно до статті 53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на час смерті.
Оскільки, на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, заяву про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації також не надавав, підстави для обчислення виплати допомоги на поховання, на думку відповідача, відсутні.
14.11.2025 позивач звернулась до органів Пенсійного фонду України з заявою, яку зареєстровано за № 23184, про виплату допомоги на поховання за померлого пенсіонера ОСОБА_2 та надала такі документи: заяву про виплату допомоги на поховання; свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; виписку з реєстру оборонців України, які перебування в полоні держави агресора; лист щодо встановлення факту позбавлення волі; паспорт громадянина України; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи 1205-5003321144; свідоцтво про народження; свідоцтво про шлюб.
В результаті розгляду вказаної заяви 24.11.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання № 909190853516, у зв'язку з тим, що на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, а тому відсутні підстави для виплати допомоги на його поховання.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 01.12.2025 за вих. № 1200-0402-9/37202 рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання № 909190853516 направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі ВОГ № 2 (відсутня технічна можливість завантажити рішення про відмову до ІКІС ПФУ: Підсистема «Звернення» до картки звернення) з проханням зробити це та встановити статус «виконано» з типом рішення «відмовлено» та повідомити заявницю про винесене рішення.
Оскільки, на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, заяву про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації також не надавав, підстави для обчислення виплати допомоги на поховання, на думку відповідача, відсутні.
На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
В свою чергу представником позивача 10.03.2026 подано відповідь на відзив відповідача, згідно якої зазначено, що ГУ ПФУ в Луганській області не надано жодного рішення органу Пенсійного фонду України про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 , як і не надано будь-яких доказів існування такого рішення.
Крім того, зміст статті 53 Закону №1058 свідчить, що право на допомогу на поховання пов'язане зі статусом особи як пенсіонера, а не з фактом фізичного отримання останньої виплати безпосередньо перед смертю. Сам по собі факт тимчасового припинення виплати пенсії з технічних чи процедурних причин не припиняє статусу особи як пенсіонера та не може бути підставою для позбавлення осіб, які здійснили поховання, права на відповідну допомогу.
Із матеріалів, долучених самим відповідачем до відзиву, вбачається, що органу Пенсійного фонду було достеменно відомо про перебування ОСОБА_2 у полоні держави-агресора, що підтверджується наданою випискою з Реєстру оборонців України, які перебувають у полоні.
Натомість, відповідач фактично ставить у провину ОСОБА_2 відсутність звернення із заявою про поновлення виплати пенсії, не зазначаючи при цьому жодного реального механізму такого звернення під час перебування у полоні держави-агресора, що свідчить про формальне застосування законодавства, коли орган державної влади, усвідомлюючи об'єктивну неможливість особи звернутися із відповідною заявою, фактично використовує цю обставину як підставу для відмови у реалізації соціального права.
На підставі викладеного, представник позивача просить задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.03.2026 в задоволенні клопотання представника позивача про передачу справи до Верховного суду для ухвалення зразкового рішення у справі за позовом адвоката Токарєвої Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
Дослідивши матеріали електронної справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.06.2024 № 1205-5003321144.
Рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 23.10.2025 у справі № 201/13088/25 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганськ, Луганської області.
На підставі вищевказаного рішення, Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво від 08.11.2025 серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Луганськ.
ОСОБА_3 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15.12.1984 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 08.06.2013.
Померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на обліку відповідача, як отримувач пенсії за віком, що не заперечуються відповідачем.
Позивач 14.11.2025 звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про виплату допомоги на поховання за померлого пенсіонера ОСОБА_2 , до якої додала такі документи: заяву про виплату допомоги на поховання; свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; виписку з реєстру оборонців України, які перебували в полоні держави агресора; лист щодо встановлення факту позбавлення волі; паспорт громадянина України; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи 1205-5003321144, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.
За результатами розгляду вищевказаної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області прийнято рішення № 909190853516 від 24.11.2025 про відмову у виплаті допомоги на поховання.
Підставою винесення спірного рішення зазначено те, що ОСОБА_2 на момент смерті не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, оскільки таке нарахування та виплата призупинено з 01.04.2024.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 1058 у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
Згідно зі статтею 53 Закону № 1058 у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).
Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1.
Відповідно до п. 5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Згідно з п. 5.2 Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Сторонами визнається, що за життя батько позивача - ОСОБА_2 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058.
Виплата пенсії ОСОБА_2 була призупинена з 01.04.2024, у зв'язку з не проходженням фізичної ідентифікації
Водночас суд зауважує, що факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть призупинення нарахування та виплати пенсії померлому пенсірнеру не позбавляло його статусу пенсіонера, що передбачав наявність у нього всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058.
Суд акцентує увагу на тому, що згідно наведених вище норм законодавства виплата вказаної допомоги пов'язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.
Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, діюче законодавство не містить.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату їй допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку №22-1.
Відтак, позивач виконала всі умови, що визначені діючим законодавством.
У зв'язку з чим, жодних підстав для відмови у виплаті їй такої допомоги у відповідача не було.
Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання пенсіонера є протиправним та підлягає скасуванню.
Способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.11.2025 № 909190853516 про відмову у виплаті допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 , а також зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно вимог статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064,96 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов адвоката Токарєвої Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 24.11.2025 № 909190853516 про відмову у виплаті допомоги на поховання за померлого ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян