24 березня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/619/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Притули К.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту головним державним виконавцем Мохною С.О. відділу ПВР від 29.01.2026 по ВП № 79207198 щодо накладення штрафу в сумі 10200,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що Головним управлінням, відповідно до покладених зобов'язань судове рішення по справі № 340/730/25, виконано в добровільному порядку та здійснено перерахунок пенсії, виплата перерахованої пенсії за рішенням суду та суми доплати, нарахованої на виконання судового рішення буде здійснюватися на умовах Порядку № 821, а отже безпідставним та незаконним є накладення на Головне управління штрафу в розмірі 10200,00 грн, за невиконання без поважних причин судового рішення.
Ухвалою суду від 18 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.
В провадженні головного державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мохни С.О. перебуває на виконанні виконавчий лист по справі № 340/730/25 виданий Кіровоградським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з 01.04.2019 провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки виданої Державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» за вих. № 5086 від 29.09.2021, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.22).
Головним управлінням на адресу управління ПВР направлено відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2025 за вих. № 1100-0801-5/55550 та повідомлено, що питання стосовно виконання рішення суду по справі № 340/730/25 буде розглянуто після доопрацювання програмного забезпечення Пенсійним фондом України. Цим листом просили відкласти проведення виконавчих дій (а.с.21).
Постановою від 29.01.2026 по ВП № 79207198 на позивача накладено штраф в сумі 10200,00 грн за неподання документів, які б підтверджували повне та фактичне виконання рішення суду (а.с.16-17).
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 129-1 Основного Закону України передбачено, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції, яка була чинною на момент прийняття спірних постанов), зокрема
- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 цього Закону);
- підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. ( пункт 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону);
- виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. ( частина 1 статті 18 цього Закону);
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. ( пункт 1 частини 1 ст. 26 цього Закону);
- за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. ( частина 1 статті 63 цього Закону);
- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. ( частина 2 ст. 63 цього Закону);
- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. ( частина 3 ст. 63 цього Закону);
- у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. ( частина 1 статті 75 цього Закону).
Аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
При цьому, законодавцем визначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.
Надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Відтак, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Так, судом встановлено, що Головним управлінням на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 по справі № 340/730/25 позивачці проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 29.09.2021 № 5086 та нараховано суму доплати за період з 01.04.2019 по 31.10.2025 в розмірі 22467,06 грн. Розмір пенсії позивачки станом на 01.11.2025 складає 7886,58 грн, де: 3805,65 грн - основний розмір пенсії (12685,50 грн (грошове забезпечення) х 30%); 532,79 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 (3805,65 грн х 14%); 854,67 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 ((3805,65 грн + 532,79 грн) х 19,7%); 413,37 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 ((3805,65 грн + 532,79 грн + 854,67 грн) х 7,96%); 644,75 грн - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 ((3805,65 грн + 532,79 грн + 854,67 грн + 413,37 грн) х11,5%); 1335,35 грн - щомісячна доплата згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713; 300,00 грн - компенсаційна виплата особі, яка досягла 70-річного віку. Нарахована сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.10.2025 в розмірі 22467,06 грн буде виплачена відповідно до постанови № 821 (а.с.27).
Вказаний перерахунок проведено 07.10.2025 року.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України здійснює виплати винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Слід зазначити, що можливість реалізації даного обов'язку органом ПФУ перебуває у залежності від його фінансового забезпечення, яке згідно з наданих ним до органу ДВС пояснень є обмеженим.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, проведення виплати заборгованості може бути здійснене лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
В свою чергу, як вбачається з відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, боржник не повідомив державного виконавця про виконання рішення суду після такого перерахунку.
Суд враховує положення статей 75, 76 Закону України «Про виконавче провадження», які регламентують відповідальність боржника за невиконання рішення та за порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Т
Так, за змістом частини першої статті 75 цього Закону підставою для накладення штрафу є саме невиконання боржником без поважних причин рішення, що зобов'язує його вчинити певні дії, у встановлений виконавцем строк.
Отже, застосування такого заходу відповідальності можливе лише за умови встановлення факту невчинення боржником визначених виконавчим документом дій та відсутності об'єктивних перешкод для їх виконання.
Водночас стаття 76 Закону передбачає відповідальність за невиконання законних вимог виконавця або інші порушення вимог законодавства про виконавче провадження, зокрема за неподання або несвоєчасне подання інформації, звітів чи інших відомостей, які зобов'язаний надати боржник.
Таким чином, неповідомлення державного виконавця про проведення перерахунку пенсії саме по собі може свідчити про недотримання окремих процесуальних вимог виконавчого провадження, однак таке порушення не є тотожним невиконанню рішення суду у розумінні статті 75 Закону та не може автоматично розцінюватися як підстава для накладення штрафу за невиконання рішення. Матеріали справи підтверджують, що позивач фактично вчинив дії, на які його було зобов'язано судовим рішенням, а саме здійснив перерахунок пенсії та нарахування сум до виплати. За таких обставин відсутні підстави вважати, що боржник без поважних причин не виконав рішення у встановлений строк.
Отже, навіть з урахуванням можливого порушення позивачем обов'язку щодо інформування державного виконавця, такі дії не утворюють складу правопорушення, передбаченого статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», та не можуть бути самостійною правовою підставою для накладення штрафу у виконавчому провадженні.
Суд також звертає увагу, що накладення штрафу у даному випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таким чином, відповідач безпідставно застосував штраф за невиконання рішення суду до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд доходить висновку, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 272, 287 КАС України, суд,
Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 7А ЄДРПОУ 20632802) до Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 21-А, 49619 ЄДРПОУ 43315529) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту головним державним виконавцем Мохною С.О. відділу ПВР від 29.01.2026 по ВП № 79207198 щодо накладення штрафу в сумі 10200,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА