КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
25 березня 2026 року Київ Справа № 320/47693/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рух справи
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) з вимогами:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код СДРПОУ 42098368) щодо відмови здійснити помісячний розрахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» від 19.10.2000 № 2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2022 в сумі 423 991,75 грн (судове рішення №640/33689/21), основного розміру пенсії за період з 01.03.2022 по 30.04.2024 в сумі 369 179,68 грн (судове рішення №320/28188/23), основного розміру пенсії за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 в сумі 144 496,93 грн (судове рішення №320/18916/23), основного розміру пенсії за період з 01.03.2023 по 31.01.2025 в сумі 44 707,83 грн (судове рішення № 320/16555/24);
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) здійснити помісячний розрахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати» від 19.10.2000 № 2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2022 в сумі 423 991,75 грн (судове рішення №640/33689/21) у розмірі 195 460,20 грн основного розміру пенсії за період з 01.03.2022 по 30.04.2024 в сумі 369 179.68 грн (судове рішення №320/28188/23) у розмірі 93 912,44 грн основного розміру пенсії за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 в сумі 144 496,93 грн (судове рішення №320/18916/23) у розмірі 28 297,69 грн основного розміру пенсії за період з 01.03.2023 по 31.01.2025 в сумі 44 707,83 грн (судове рішення №320/16555/24) у розмірі 6 967,72 грн, яка визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», з першого дня початку періоду заборгованості по день, з якого розпочалась виплата перерахованої пенсії, по кожному з рішень суду.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Саса Є.В. від 29.09.2025 відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Аргументи учасників справи
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що відповідач зобов'язаний нарахувати та виплатити йому компенсацію за втрату частини доходу (пенсії) за весь час прострочення у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2022 в сумі 423 991,75 грн (на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 640/33689/21) у розмірі 195 460,20 грн; за період з 01.03.2022 по 30.04.2024 в сумі 369 179,68 грн (на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 320/28188/23) у розмірі 93 912,44 грн; за період з 01.04.2019 по 28.02.2022 в сумі 144 496,93 грн (на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 320/18916/23) у розмірі 28 297,69 грн; за період з 01.03.2023 по 31.01.2025 в сумі 44 707,83 грн (на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 320/16555/24) у розмірі 6 967,72 грн.
Як вказує позивач, оскільки несвоєчасне нарахування належних йому пенсійних виплат відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням його пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (що встановлено судовими рішеннями), то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Позивач просить застосувати висновки Верховного Суду у постанові від 12.09.2024 у справі № 400/5837/23. У зазначеній постанові Верховний Суд виснував, що зі змісту частини другої статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. Використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Тобто зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20, від 18.07.2023 у справі № 200/10663/21, від 21.08.2023 у справі № 460/6767/20, від 28.10.2024 у справі № 420/2598/24, від 29.10.2025 у справі № 640/12053/21, від 08.05.2025 у справі № 380/26344/23, від 22.05.2025 у справі № 160/19149/23 та інших.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив та вказав, що відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Виплата сум пенсій, нарахованих за минулий час на виконання рішень судів, проводиться в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, оскільки згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, а також здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.
Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету. Видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - рішення суду), плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
У відповіді на відзив позивач наголосив, що обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, у тому числі з виплатою позивачу заборгованості з пенсії, що утворилася внаслідок її перерахунку.
Обставини справи, встановлені судом
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 640/33689/21:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 8666 від 28.08.2021 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, включаючи наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 8320 грн., оклад за військове звання - 1480 грн., надбавка за вислугу років - 4900 грн., надбавку за особливості проходження служби - 9591,75 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень - 1248 грн., премію - 2912 грн., без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених раніше виплат;
- зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 8666 від 28.08.2021 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 05.03.2019, включаючи наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 8320 грн., оклад за військове звання - 1480 грн., надбавка за вислугу років - 4900 грн., надбавку за особливості проходження служби - 9591,75 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень - 1248 грн., премію - 2912 грн,, без обмежень її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-Х11 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 320/28188/23:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не виплати з 01.03.2022, у зв'язку з застосуванням обмеження максимального розміру пенсії, індексації (підвищення) пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування з 01.03.2023 обмеження нарахування індексації (підвищення) пенсії по інвалідності ОСОБА_1 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» передбаченим пунктами 2, 10 цієї постанови максимальним (граничним) розміром 1500 грн;
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не виплати з 01.03.2023 ОСОБА_1 індексації (підвищення) пенсії по інвалідності, із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити з 01.03.2022, пенсію по інвалідності ОСОБА_1 , з урахуванням індексації нарахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,14 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити з 01.03.2023, пенсію по інвалідності ОСОБА_1 , з урахуванням індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктами 2,10 цієї постанови максимальним (граничним) розміром 1500 грн., із застосуванням коефіцієнта збільшення у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі № 320/18916/23:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження ОСОБА_1 з 01.04.2019, 01.07.2021 та з 01.03.2022 пенсійних виплат максимальним розміром;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 80% сум грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.04.2019, з 01.07.2021 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з 01.03.2022 з урахуванням індексації установленої, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у справі № 320/16555/24:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не здійснення перерахунку та, відповідно, не виплати з 01.03.2023 та з 01.03.2024 пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381, а саме, у розмірі 25% від основного розміру пенсії 22 761,40 гри., з обов'язковим урахуванням сум індексації (підвищення) пенсії за 2022 - 2024 роки, без обмежень виплати пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.03.2023 та з 01.03.2024;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.03.2023 та з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» від 28.12.2011 № 1381, а саме, у розмірі 25% від основного розміру пенсії 22 761,40 грн., з обов'язковим урахуванням суми індексації пенсії за 2022 рік в розмірі 3 983,25 грн., обчисленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», за 2023 рік в розмірі 6 389,70 грн., обчисленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та за 2024 рік у розмірі 1500 грн, обчисленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з врахуванням рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 320/28188/23, у розмірі фактичного нарахування, без обмеження виплати пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.03.2023 та з 01.03.2024.
11.08.2025 позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяву, в якій просив здійснити помісячний розрахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів (пенсії) за весь час прострочення, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, на підставі проведених розрахунків сум, що підлягають виплаті (доплаті), нарахованих на підставі рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 640/33689/21, Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 320/28188/23, від 29.02.2024 у справі № 320/18916/23, від 27.09.2024 у справі № 320/16555/24 за визначені зазначеними рішеннями судів періоди.
Листом № 38378-40194/П02/8-2600/25 від 24.08.2025 відповідач відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті зазначеної компенсації. Зокрема, відповідач зазначив, що нараховані на виконання рішень суду кошти будуть виплачені в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Враховуючи те, що нараховані на виконання рішень суду кошти підлягають виплаті в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, підстави для нарахування компенсації відсутні.
Релевантні джерела права, які застосував суд
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтею 1 Закону № 2050-III встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2050-III та пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 2 Закону № 2050-III під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, у тому числі пенсії.
Аналогічно абзацом 2 пункту 3 Порядку № 159 встановлено, що компенсації підлягають грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких пенсії.
Статтею 3 Закону № 2050-III визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Частиною четвертою статті 4 Закону № 2050-III та пунктом 5 Порядку № 159 передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Статтею 6 Закону № 2050-III встановлено, що компенсацію виплачують за рахунок:
власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
коштів Пенсійного фонду України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Оцінка аргументів сторін та висновки суду
Спірним у цій справі є питання, чи повинен орган Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі судових рішень (але не виплаченої на день подання позову) за період невиплати по день ухвалення відповідних рішень суду.
Аналізуючи положення Закону № 2050-III та Порядку №159, суд зазначає, що компенсація втрати частини доходів є спеціальною державною гарантією, спрямованою на відновлення реальної вартості грошового доходу у разі порушення строків його виплати. Така компенсація:
нараховується на суму нарахованого, але не виплаченого доходу;
має допоміжний характер відносно основного боргу, оскільки її розмір та існування залежать від суми (і факту) невиплаченого доходу;
підлягає виплаті в тому ж місяці, у якому здійснюється фактична виплата заборгованості за відповідний період.
Законодавець чітко визначив, що обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо виплати компенсації виникає не з моменту нарахування доходу, а з моменту фактичної виплати основної суми заборгованості. Саме тоді орган Пенсійного фонду України набуває реальної можливості виконати або не виконати покладений на нього обов'язок щодо виплати компенсації. Відповідно, лише з цього моменту може виникнути порушення права позивача на компенсацію, яке підлягає судовому захисту.
Водночас суд встановив, що основні суми доходу (пенсії), нараховані позивачу на виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 640/33689/21, Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі № 320/28188/23, від 29.02.2024 у справі № 320/18916/23, від 27.09.2024 у справі № 320/16555/24 на момент звернення позивача до суду, останньому не виплачені, що не заперечується сторонами.
Закон № 2050-III не передбачає можливості присудження компенсації наперед, оскільки вона є правовим наслідком уже допущеного прострочення виплати доходу. До здійснення фактичної виплати заборгованості обов'язок щодо компенсації ще не виник, а отже й порушення права позивача не настало. За таких обставин вимога про виплату компенсації є передчасною та не може бути задоволена за відсутності встановленого порушення відповідачем відповідного обов'язку.
Таким чином, хоча позивач має право на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-III у зв'язку з доведеним фактом нарахування, але невиплати пенсії, це право на момент звернення до суду не було порушене. Відтак таке право не може бути предметом судового захисту у цій справі, оскільки суд не наділений повноваженнями зобов'язувати відповідача виплачувати компенсацію до того, як відповідний юридичний обов'язок виникне, тобто до місяця фактичної виплати основної суми заборгованості.
Факт нарахування, але невиплати грошового доходу свідчить про виникнення у позивача матеріального права на компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-III. Однак саме виникнення такого права не означає його порушення. Водночас відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси, а не ті, порушення яких є лише потенційно можливим у майбутньому.
Виходячи з викладеного, вимога позивача про виплату компенсації втрати частини доходів є передчасною, що унеможливлює її задоволення через відсутність установленого порушення суб'єктом владних повноважень відповідного обов'язку.
Суд наголошує, що відмова у задоволенні позову в цій частині з наведених підстав не позбавляє позивача права на отримання такої компенсації в майбутньому - після фактичної виплати суми основної заборгованості.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.12.2025 у справі № 420/13975/24.
Вказане також узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 14.05.2025 у справі № 160/672/24, від 19.06.2025 року у справі №580/11000/23 та від 03.12.2025 у справі №520/25464/23, де, зокрема, Суд наголосив на передчасності вимог позивача про нараховування і виплату компенсації до дня повної виплати сум недоплаченої пенсії відповідно до Закону № 2050-III.
Суд бере до уваги посилання позивача на позицію Верховного Суду у постанові від 12.09.2024 у справі № 400/5837/23 та наголошує, що Касаційне провадження у цій справі відкрито у зв'язку з неоднаковим застосуванням статті 7 Закону № 2050-ІІІ, відповідно до якої відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку. Зокрема, Суд повинен був вирішити чи може особа звернутись до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати без попереднього звернення до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІ.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд повинен враховувати висновки Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-які висновки, зроблені судом касаційної інстанції в мотивувальній частині постанови.
Водночас суд наголошує, що спір у цій справі не стосується положень статті 7 Закону № 2050-ІІІ, щодо застосування якої Верховний Суд зробив висновки у справі № 400/5837/23.
Окрім того, спірні правовідносини у справі, що розглядається та у справі № 400/5837/23 не є подібними. Зокрема, у справі № 400/5837/23 Верховний Суд погодився з рішенням суду першої інстанції щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача відповідну суму компенсації, враховуючи, що відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.
Зазначені висновки жодним чином не спростовують висновків суду у цій справі, а навпаки - узгоджуються з ними.
Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Розподіл судових витрат не проводиться з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України , суд,
1. У задоволенні позовних вимог - відмовити.
2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ: 42098368, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16).
Суддя Сас Є.В.