25 березня 2026 року м. Київ справа №320/21583/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» (далі також - ТОВ «ДІЄСА», позивач) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також - ЦМУ ДПС про роботі з ВПП, відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 03 лютого 2025 року № 124/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 125/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 126/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 127/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 128/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 129/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 130/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 131/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 132/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 133/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 134/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 135/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 136/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 137/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 138/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 139/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 140/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 141/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 142/Ж/10/31-00-04-04-04-27 та від 31 січня 2025 року № 119/Ж/10-31-00-04-04-04-27 (далі також - оскаржувані рішення).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у податкових періодах, по яким були складені акти камеральних перевірок та оскаржувані рішення тривала дія обставин, зазначених у рішенні ЦМУ ДПС про роботі з ВПП від 24 листопада 2022 року № 8210 щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, а відтак до ТОВ «ДІЄСА» не можуть бути застосовані штрафні санкції, встановлені статтею 120 Податкового кодексу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також залучено до участі у справі і якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Державну податкову службу України (далі також - ДПС України, третя особа-1) та Головне управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, третя особа-2).
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на те, що ТОВ «ДІЄСА» направлено до ЦМУ ДПС про роботі з ВПП заяву та відповідні документи щодо неможливості своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, за наслідками розгляду яких прийнято рішення від 24 листопада 2022 року № 8210 щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (у т. ч. своєчасного подання податкових декларацій з ПДВ за лютий - жовтень 2022 року).
При цьому, відповідачем застосовано штрафні санкції оскаржуваними рішеннями щодо неподання / несвоєчасного подання декларацій з ПДВ за період, починаючи із листопада 2022 року.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Посадовими особами ЦМУ ДПС про роботі з ВПП проведено камеральні перевірки щодо неподання/несвоєчасного подання податкових звітностей з податку на додану вартість (далі - ПДВ) ТОВ «ДІЄСА» за періоди:
листопад 2022 року (граничний термін подання декларації - 20.12.2022, фактично подано - 22.09.2023) акт перевірки від 24 грудня 2024 року № 2936/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471,
грудень 2022 року (граничний термін подання декларації - 20.01.2023, фактично подано - 22.09.2023) акт перевірки від 24 грудня 2024 року № 2935/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
січень 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.02.2023, фактично подано - 22.09.2023) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2949/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
лютий 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.04.2023, фактично подано - 22.09.2023) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2950/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
березень 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.03.2023, фактично подано - 22.09.2023) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2951/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
травень 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.06.2023, фактично подано - 22.09.2023) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2952/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
червень 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.07.2023, фактично подано - 22.09.2023) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2953/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
липень 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.08.2023, фактично подано - 22.09.2023) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2954/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
серпень 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.09.2023, фактично подано - 22.09.2023) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2955/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
вересень 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.10.2023, фактично подано - 28.02.2024) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2956/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
жовтень 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.11.2023, фактично подано - 28.02.2024) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2957/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
листопад 2023 року (граничний термін подання декларації - 20.12.2023, фактично подано - 28.02.2024) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2958/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
грудень 2023 року (граничний термін подання декларації - 22.01.2024, фактично подано - 28.02.2024) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2959/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
січень 2024 року (граничний термін подання декларації - 22.02.2024, фактично подано - 28.02.2024) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2960/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
березень 2024 року (граничний термін подання декларації - 22.04.2024, не подано до контролюючого органу) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2961/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
травень 2024 року (граничний термін подання декларації - 20.06.2024, не подано до контролюючого органу) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2962/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
червень 2024 року (граничний термін подання декларації - 20.07.2024, не подано до контролюючого органу) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2963/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
липень 2024 року (граничний термін подання декларації - 20.08.2024, не подано до контролюючого органу) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2964/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
серпень 2024 року (граничний термін подання декларації - 20.09.2024, не подано до контролюючого органу) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2965/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471;
вересень 2024 року (граничний термін подання декларації - 20.10.2024, не подано до контролюючого органу) акт перевірки від 25 грудня 2024 року № 2966/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471.
В ході проведення камеральних перевірок встановлено, що ТОВ «ДІЄСА» порушено вимоги пункту 49.2 та підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (далі також - ПК України).
За результатами перевірок, відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення за неподання/несвоєчасне подання декларацій з ПДВ від 31 січня 2025 року № 119/Ж10/31- 00-04-04-04-27, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 340, 00 грн та від 03 лютого 2025 року № 124/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 125/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 126/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 127/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 128/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 129/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 130/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 131/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 132/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 133/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 134/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 135/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 136/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 137/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 138/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 139/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 140/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 141/Ж/10/31-00-04-04-04-27, № 142/Ж/10/31-00-04-04-04-27, якими до позивача застосовано штраф у розмірі 1 020, 00 грн по кожному.
Не погоджуючись із вказаними вище рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із вимогами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Таким чином, камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв'язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
Також, під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Підпунктами 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2 статті 49 ПК України).
Пунктом 49.3 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов'язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Згідно із підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного ( податкового) місяця.
Пунктом 203.1 ст. 203 Кодексу, визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання Податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 ПК України).
Пунктом 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідаю до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), яким зокрема, внесено зміни у підрозділ 10 пункту 69 розділу XX ПК України.
Так, абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу визначено, що платники податків, які не мають можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Порядок підтвердження можливості чи не можливості виконання платником податків обов'язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, та перелік документів на підтвердження затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі - Наказ № 225).
Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем
відновлення таких можливостей платників податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними податкових обов'язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 лютого 2025 року у справі №200/4768/23 вказав, що початково встановлені особливості справляння податків та зборів забезпечували звільнення від відповідальності всіх без винятку платників податків (за умови належного виконання обов'язків у подальшому). Проте, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 звільнення від відповідальності було поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків відповідного обов'язку.
Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі також - Порядок № 225).
Пунктом 1 розділу ІІ зазначеного Порядку передбачено, що підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є:
1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
2) неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;
3) використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;
4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні
залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків);
5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами:
посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;
юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.
6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;
7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
Матеріалами справи встановлено, що за наслідками розгляду поданої ТОВ «ДІЄСА» заяви із відповідними документами, ЦМУ ДПС про роботі з ВПП було прийнято рішення від 24 листопада 2024 року № 8210 щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, зокрема, своєчасного подання податкових декларацій з ПДВ за лютий 2022 - жовтень 2022 року, податкових декларацій по податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2022 року, півріччя 2022 року, 9 місяців 2022 року, а також за наступні податкові періоди, якщо триватиме дія обставин, що унеможливлюють виконання такого товариства своїх податкових обов'язків.
Підставами неможливості виконання податкових обов'язків ТОВ «ДІЄСА» є:
- наявні факти знищення будівлі складу, за адресою: Київська обл., Броварський р-н, село Квітневе, вул.Гоголівська 1-А, де зберігалась значна частин первинної та іншої документації ТОВ та товарні запаси торгової мережі;
- велика частина об'єктів торгової мережі або потрапила до територій, на яких велись бойові дії та зазнали певних втрат, бо потрапили до тимчасового окупованих територій або знаходиться в оточенні або пошкоджена чи взагалі повністю знищена разом з активами, інформаційними носіями, первинними документами тощо, внаслідок обстрілів з боку збройних формувань рф. По кожному з об'єктів що зазнав військового втручання було подане повідомлення про кримінальне правопорушення: склад - село Квітневе, київська обл., магазини: м.Нова Каховка, Херсонська обл., м.Мелітополь, Запорізька обл., м.Бердянськ, Запорізька обл., м. Ірпінь, Київська обл., м.Буча, Київська обл., м.Херсон, Харківська обл., місто Київ, проспект Правди 47, м.Кременчук, Полтавська обл., м.Маріуполь, Донецька обл., та отримано відповідні сертифікати ТПП про настання обставин непереборної сили по об'єктам: склад в м.Буча, період дії з 24.02.2022 року що триває станом на 02.11.2022року, приміщення у м.Херсон, період дії з 24,02.2022 року по 25.07.2022року, частина нежитлового приміщення у м.Маріуполь, період дії з 06.03.2022 року по 06.09.2022року, приміщення в м.Кременчук, період дії з 27.06.2022 року по 23.08.2022року, складський комплекс в с.Квітневе, Броварського р-ну, період дії з 12.03.2022 року по 10.08.2022року;
- інформація надана АТ «Укрпошта», АТ «Ощадбнк», ТОВ «Нова пошта», про роботу відділень у м.Харків, м.Київ, м.Ірпінь, м.Херсон, м.Нова Каховка, м.Чернігів, м.Ніжин, м.Буча, м.Бровари, с.Квітневе, м.Бориспіль, м.Покровськ, м.Бердянськ починаючи з 24.02.2022року;
- неможливість Своєчасної реєстрації податкових накладних, Своєчасного подання податкових декларацію з ПДВ, Своєчасного подання податкових декларацію по податку на прибуток, Складання фінансової звітність (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал) у терміни після жовтня 2022 року може бути підтверджена лише при наданні відповідних документів (сертифікати ТПП), що підтверджують форс-мажорні обставини у зв'язку з військовою агресією рф.
Таким чином, з метою підтвердження неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, зокрема, своєчасного подання податкових декларацій з ПДВ, починаючи з листопада 2022 року ТОВ «ДІЄСА» мала підтвердити факт продовження дії обставин, що унеможливлюють виконання товариством своїх податкових обов'язків шляхом надання відповідних документів (сертифікатів ТПП), що підтверджують форс-мажорні обставини у зв'язку з військовою агресією рф.
Водночас, матеріали справи не містять доказів виконання платником податків вимог рішення ЦМУ ДПС про роботі з ВПП від 24 листопада 2024 року № 8210 в частині надання вказаних вище документів щодо підтвердження тривалості дії обставин, що унеможливлюють виконання ТОВ «ДІЄСА» своїх податкових обов'язків у наступні податкові періоди.
При цьому, відповідачем застосовано оскаржуваними рішеннями штрафні санкції щодо неподання / несвоєчасного подання декларацій з ПДВ за період з листопада 2022 року по вересень 2024 року, що не протирічить рішенню від 24 листопада 2024 року № 8210 та відповідає вимогам податкового законодавства.
Оскарженими рішеннями від 03 лютого 2025 року до ТОВ «ДІЄСА» застосовано штраф у розмірі 1 020, 00 грн, як до платника податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення.
Як було зазначено вище, відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Судом установлено, що перше порушення несвоєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість стосується податкового (звітного) періоду - листопад 2022 року (граничний термін подання декларації - 20.12.2022, фактично подано - 22.09.2023), що було встановлено актом податкового органу від 24 грудня 2024 року № 2936/Ж5/31-00-04-04-04-20/36483471, внаслідок чого приймалось податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2025 року № 119/Ж/10-31-00-04-04-04-27 на суму 340, 00 грн.
Враховуючи те, що законодавець у вказаній вище нормі не ставить у залежність узгодженість раніше прийнятого рішення, яким до платника податків було застосовано штраф за таке порушення, суд погоджується із відповідачем про наявність підстав для застосування до ТОВ «ДІЄСА» оскаржуваними рішеннями від 03 лютого 2025 року штрафів в розмірі 1020 гривень за кожне несвоєчасне подання декларацій з ПДВ.
Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є правомірними, підстави для їх скасування відсутні.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають не задоволенню, оскільки вони відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.
Враховуючи положення статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.