про повернення позовної заяви
25 березня 2026 року м. Київ Справа № 320/12134/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України , Міністерства оборони України, третя особа: Івано-Франківське районне управління поліції відділення поліції №4 (м. Рогатин) про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України, третя особа: Івано-Франківське районне управління поліції відділення поліції №4 (м. Рогатин) , в якому просить суд:
1. Зобов?язати Генеральний штаб ЗСУ вилучити позивача з військового обліку військовослужбовців, як особу, яка має 2 групу інвалідності з дитинства, хронічні хвороби, є маломобільною і нетранспортабельною
2. Стягнути з Генерального штабу ЗСУ 100 тис. грн моральної шкоди на користь інваліда ОСОБА_1 за нанесення моральних страждань, які спричинили погіршення стану здоров?я.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у даній справі, суд зазначає таке.
Положення частини 3 статті 9 КАС України визначають, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до норми частини 10 статті 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Так, відносини, що виникають у разі застосування ЕЦП та електронного документообігу, врегульовані Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» № 2155-VIII від 5 жовтня 2017 року та Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
Положення закону надають ЕЦП статус аналогу власноручного підпису, створюють правову основу для застосування ЕЦП і здійснення юридично значущих дій шляхом електронного документообігу. Електронний підпис засвідчує, що підписаний документ надходить від особи, яка його підписала; є гарантією того, що підписаний документ не зазнав корегування з боку третіх осіб; позбавляє особу, яка підписала документ, можливості відмовитися від зобов'язань, викладених у цьому документі.
Електронний цифровий підпис може використовуватись фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Накладання електронного цифрового підпису (підписування) - це операція, що здійснюється відправником (підписувачем) документу із використанням його таємного ключа. Під час виконання цієї операції на вхід відповідної програми подаються дані, що потрібно підписати, та таємний ключ підписувача. Програма створює із даних за допомогою таємного ключа унікальний блок даних фіксованого розміру (власне ЕЦП), який може бути справжнім тільки для цього таємного ключа та саме для цих вхідних даних. Тобто, ЕЦП - це своєрідний «цифровий відбиток таємного ключа і документа».
Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Як встановлено судом, на офіційну електронну адресу Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява, водночас зазначена позовна заява підписана за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП) іншої особи - Матієвської Вікторії Леонідівни.
Відповідно до частини першої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій (у тому числі електронній) формі та повинна бути підписана позивачем або його представником. При цьому, згідно з положеннями статей 55, 59 КАС України, представництво в суді допускається за умови належного підтвердження повноважень представника, а подання та підписання процесуальних документів від імені особи можливе виключно в межах наданих повноважень.
Електронний підпис прирівнюється до власноручного підпису та дає змогу ідентифікувати підписувача документа. Отже, саме особа, яка наклала кваліфікований електронний підпис, вважається такою, що підписала відповідний процесуальний документ.
За відсутності доказів того, що Матієвська Вікторія Леонідівна є належним представником позивача та наділена повноваженнями на підписання і подання позовної заяви від його імені, суд дійшов висновку, що позовна заява фактично підписана неналежною особою.
Згідно пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з підстав, визначених пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", №49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України , Міністерства оборони України, третя особа: Івано-Франківське районне управління поліції відділення поліції №4 (м. Рогатин) про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Войтович І. І.