25 березня 2026 року м. Київ № 320/14512/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТРАНСПЕТРОЛ» до Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, Державна податкова Служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНСПЕТРОЛ" звернулось через систему Електронний суд до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №9674672/44735585 від 09.10.2023 про відмову у реєстрації ПН №11 від 13.06.2023, та рішення №9674676/44735585 від 09.10.2023 про відмову у реєстрації ПН №15 від 14.06.2023;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №11 від 13.06.2023 та №15 від 14.06.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) від 23.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
24.09.2024 на підставі перебування головуючого судді у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Лисенко В.І.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасувати Рішення Головного управління ДПС у місті Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрів податкових накладних №9674672/44735585 від 09.10.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №11 від 13.06.2023 та №9674676/44735585 від 09.10.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №15 від 14.06.2023, зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №11 від 13.06.2023 та №15 від 14.06.2023 днем фактичного їх подання на реєстрацію.
16.03.2026 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №320/14512/24 у сумі 20 000,00 грн.
Від відповідача не надходили заперечення на вищевказану заяву позивача.
Розглянувши заяву представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.
Частинами другою-п'ятою ст. 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 цього ж Кодексу).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 , від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 , у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Між позивачем та АО «Захист» був укладений договір про надання правової допомоги №01-08/01/2024 від 08.01.2024 та Додаткова угода № 4 від 08.01.2024 до Договору щодо судового оскарження двох рішень про відмову у реєстрації спірних ПН в ЄРПН.
На підтвердження факту отримання позивачем послуг АО «Захист» та понесених ним витрат в суді першої інстанції, а саме адвокатом Семеновим І.В. складені та підписані процесуальні документи: позовна заява з додатками, відповідь на відзив з додатками, заяви та клопотання по справі.
Розмір винагороди за надання правової допомоги у суді першої інстанції визначений позивачем та АО «Захист» у Додатковій угоді № 4 від 08.01.2024 до Договору у вигляді фіксованої суми, яка становить 20 000 грн.
При цьому, Додатковою угодою встановлено, що узгоджений фіксований розмір винагороди (гонорару) не змінюється в залежності від фактичного обсягу наданих послуг та/або фактично витраченого Адвокатським об?єднанням часу на представництво інтересів Клієнтів в суді першої інстанції.
Сплата витрат на професійну правничу допомогу здійснена позивачем відповідно до умов Додаткової угоди до договору та на півдтвердження чого надано наступні документи: рахунок на оплату АО «Захист» № 02/3 від 19.02.2026, платіжну інструкцію позивача № 1336 від 19.02.2026, виписку з поточного рахунку АО «Захист» за 19.02.2026 про надходження коштів за Додатковою угодою, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 17 від 23.02.2026.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що дана справа є нескладною. Крім того, на момент звернення позивача до суду вже існувала практика розгляду таких спорів Верховним Судом, про що зазначено вище.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року по справі №826/841/17, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, проаналізувавши вказані обставини, в контексті складності справи (спір не є складним, не складається з багатьох епізодів та є типовим), обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, витраченого часу, суд вважає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн не є співмірною та не відповідає принципу справедливості, у зв'язку з чим заявлені витрати є обґрунтованими частково.
Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу лише у розмірі 8 000,00 грн відповідачем - Головним управлінням ДПС у м. Києві.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 134, 139, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №320/14512/24, - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь ТОВ "АБСОЛЮТ-КЛІМАТ" (адреса: 03115, місто Київ, вул. Пушиної Феодори, буд. 23/25, офіс 4, код ЄДРПОУ 44735585) сплачені судові витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 8 000,00 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Лисенко В.І.