25 березня 2026 рокуСправа №160/19261/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі №160/19261/25 за позовом керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Грицай Сергія Миколайовича в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
02.07.2025 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Грицай Сергія Миколайовича в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 року позовну заяву керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Грицай Сергія Миколайовича в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 , що виразилась у не укладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронного договору на об'єкт культурної спадщини з охоронним номером № 10098 «Прибутковий будинок», який розташований за адресою: вул. Олеся Гончара, 4, м. Дніпро, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
Зобов'язано ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150) охоронний договір на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини (частину), за видом «архітектура», з охоронним номером № 10098, найменуванням «Прибутковий будинок», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлове приміщення №1, реєстраційний номер об'єкта - 431515712101) на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
05.03.2026 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача, в якій він просить суд:
- Відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 р. у справі № 160/19261/25 строком на 6 (шість) місяців з моменту набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування заяви вказано, що відповідач позбавлений можливості з'явитися до Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради у зв'язку з вимушеною відсутністю на території України.
16.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення по справі 160/19261/25 до розгляду у судовому засіданні на 23 березня 2026 року о 09:40 год.
Копія ухвали від 16.03.2026 року разом з повістками було направлено позивачу та відповідачу в системі «Електронний суд», що підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа.
Частиною 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З урахуванням неприбуття представників сторін у судове засідання, суд перейшов до розгляду питання в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву про відстрочення виконання рішення суду, суд виходив з такого.
Згідно з частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини 4 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи-тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд зазначає, що наведені норми не містять конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В заяві про відстрочення виконання судового рішення у справі № 160/19261/25 відповідач посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про надання будинку АДРЕСА_1 , статусу об'єкта культурної спадщини. Проте матеріалами справи підтверджено, що відповідач з 2023 року був обізнаний про особливий статус будівлі - щойно виявленого об'єкта пам'ятки культурної спадщини місцевого значення №10098 «Прибутковий будинок».
Крім того відповідач посилається на те, що у зв'язку з початком війни в Україні, відповідач був вимущений покинути територію України та отримати тимчасовий захист на території Італії.
На переконання суду, означені обставини у взаємозв'язку із покладеними на відповідача вимогами зобов'язального характеру, не можуть вважатися такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду та/або роблять його неможливим.
З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.
В задоволенні заяви відповідача про відстрочення судового рішення відмовити.
На підставі викладеного, керючись ст.ст.248, 378 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі №160/19261/25 за позовом керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра Грицай Сергія Миколайовича в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. Ю. Рищенко