25 березня 2026 року Справа № 160/6875/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди,
20.03.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивачів - адвокатом Мерцаловим Максимом Юрійовичем, про:
- визнання протиправним та скасування рішення № 2023 від 23.02.2026, прийнятого виконавчим комітетом Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про виведення дітей-вихованців зі складу дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 »;
- визнання протиправними дій виконавчого комітету Юріївської селищної ради щодо односторонньої відмови від договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;
- визнання протиправним та скасування рішення № 2019 від 16.02.2026, прийнятого виконавчим комітетом Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про негайне відібрання дітей вихованців у батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 »;
- стягнення з Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Служби у справах дітей Юріївської селищної ради та Служби у справах дітей Дніпропетровської обласної державної адміністрації на користь позивачів моральну шкоду, заподіяну незаконним рішенням та протиправними діями, у розмірі 130000 грн.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.
Згідно з приписами частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Частиною п'ятою статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Позивачі оскаржують рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень - виконавчим комітетом Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, тобто виконавчим органом Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області.
Вказані рішення не були прийняті відповідачем - Юріївською селищною радою Павлоградського району Дніпропетровської області як органом місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
До позовної заяви не додано копію рішення виконавчого комітету Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області № 2019 від 16.02.2026 «Про негайне відібрання дітей вихованців у батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 » як і клопотання про його витребування.
Згідно з ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
За змістом ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з відомостями на сайті «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа № 198/102/26 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області та Служби у справах дітей Юріївської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення № 2019 від 16.02.2026, прийнятого виконавчим комітетом Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про негайне відібрання дітей вихованців у батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ».
Водночас позовна заява містить власне письмове підтвердження позивачів про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 813/401/18 зазначила, що розпорядження щодо негайного відібрання дитини та доцільності позбавлення батьківських прав стосуються відносин, що регулюються нормами сімейного права, та не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності.
Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, спір щодо рішення про негайне відібрання дітей не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Позивачі просять стягнути зі Служби у справах дітей Юріївської селищної ради та Служби у справах дітей Дніпропетровської обласної державної адміністрації на їх користь моральну шкоду, заподіяну незаконним рішенням та протиправними діями, у розмірі 130000 грн.
Однак, таких суб'єктів владних повноважень не зазначено відповідачами у позовній заяві, та позивачі не оскаржують їх рішення, дії або бездіяльність.
За змістом ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 цього Закону передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання адміністративного позову має бути сплачено судовий збір у сумі 1064,96 грн (3328,00 х 0,4 х 08) за кожну вимогу немайнового характеру за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
До позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додано документ про сплату судового збору іншою особою за подання позову до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Юріївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання (надіслання) до суду:
- виправленої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, у якій визначитися з відповідачем (відповідачами), зазначити зміст позовних вимог до відповідача (кожного з відповідачів) відповідно до ч. 1 ст. 5, п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, зазначити і подати докази, що підтверджують вказані обставини;
- доказів надіслання виправленої позовної заяви до електронного кабінету відповідача (відповідачів), а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення;
- документа про сплату судового збору в сумі 1064,96 грн за кожну вимогу немайнового характеру (з урахуванням змісту позовних вимог у виправленій позовній заяві).
Роз'яснити позивачам, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Рянська