25 березня 2026 р.Справа №160/7042/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А. Ю., розглянувши заяву Комунального закладу освіти “Спеціальна школа № 12 Дніпропетровської обласної ради» про забезпечення адміністративного позову Комунального закладу освіти “Спеціальна школа № 12 Дніпропетровської обласної ради» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,-
23.03.2026 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального закладу освіти “Спеціальна школа № 12 Дніпропетровської обласної ради» до Східного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 18.03.2026 щодо закупівлі UA-2025-12-22-008779-a.
Разом з позовною заявою 23.03.2026 року від Комунального закладу освіти “Спеціальна школа № 12 Дніпропетровської обласної ради» надійщла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
- Застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії висновку Східного офісу Держаудитслужби від 18.03.2026 щодо закупівлі UA-2025-12-22 008779-a, складеного за результатами проведеного моніторингу, в частині зобов'язання Позивача щодо припинення (розірвання) Договору № 1 від 12.01.2026 - до набрання законної сили рішенням суду у справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що висновком Східного офісу Держаудитслужби від 18.03.2026 року проведеним за результатами моніторингу щодо закупівлі UA-2025-12-22-008779-a, комунальному закладу освіти “Спеціальна школа № 12 Дніпропетровської обласної ради» протягом 5 робочих днів зобов'язано припинити зобов'язання за Договором №1 від 12.01.2026 року.У разі невжиття заходів забезпечення позову Позивач буде змушений буде виконати спірний висновок ДАСУ від 18.03.2026 р., до рішення суду, що призведе до: розірвання діючого договору; припинення фактичного надання послуг; необхідності проведення нової процедури закупівлі; невиконання бюджетних та цивільних зобов'язань, створить загрозу безпеці дітей та персоналу, а також порушить права учасників договору; втрати актуальності предмета спору. Позбавлення прав Позивача щодо реалізації законного права на судовий захист. Натомість, продовження виконання Договору не створює жодних ризиків для держави, а навпаки, забезпечує стабільність та безперервність надання суспільно важливих послуг, оскільки об'єктом надання послуг є діти, і безпека закладу освіти, у якому вони цілодобово перебувають має важливе суспільне значення.
25.03.2026 року на адресу суду від відповідача надійшли заперечення проти заяви про забезпечення позову
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Ознайомившись зі змістом поданої заяви про забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.
Зокрема до заяви про забезпечення позову подано документ «ВИСНОВОК Східного офісу Держаудитслужби щодо проведеного моніторингу за ідентифікатором закупівлі UA-25-12-22-008779-a» який начебто містить відповідну інформацію в обґрунтнування заявлених вимог та підтверджують умови необхідні для прийняття рішення про забезпечення позову. В той же час, суд звертає увагу, що вказаний письмовий доказ не відповідає формі висновку за результатами проведення моніторингу закупівлі, а, отже, і відсутні підтвердження наявності обставин, які можуть слугувати підставою вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини 10 ст. 8 Закону № 922 передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Проте, доказів підтвердження такого звернення до суду надано не було.
Твердження позивача, викладені в заяві про забезпечення позову, є загальними, аргументованими лише можливими діями відповідача, як суб?єкта владних повноважень на майбутнє та не містять беззаперечних обставин та доказів щодо необхідності для вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи те, що висновки щодо очевидності ознак протиправності дій відповідача можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів під час судового розгляду конкретної справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення цього позову.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні Комунального закладу освіти “Спеціальна школа № 12 Дніпропетровської обласної ради» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя А. Ю. Рищенко