м. Вінниця
26 березня 2026 р. Справа № 120/8263/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду про в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправним акту, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправним акту, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області повторно провести перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, у відповідності до скарг ОСОБА_1 .
30.12.2025 року судом видано виконавчий лист №120/8263/24.
25.03.2026 року до суду надійшла заява позивача в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.
Вирішуючи заяву позивача, суд керується такими мотивами.
Статтею 129 Конституції України установлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Водночас частиною шостою статті 383 КАС України передбачено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень-відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Отже, суд застосовує до суб'єкта владних повноважень-відповідача положення статті 383 КАС України та постановляє окрему ухвалу лише в разі встановлення факту невиконання відповідачем дій зобов'язального характеру, визначених судовим рішенням.
Судом встановлено, що зазначаючи про підстави звернення до суду з позовом у цій справі позивач стверджувала, що за її скаргами відповідачем проведено перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, де вона мешкає, за результатами якої відповідачем складено акт №0004 від 24.04.2024, який, на думку позивача, містив недостовірні відомості, а сама перевірка проведена поверхнево.
Саме тому рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 поновлено права позивача та адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області повторно провести перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів при наданні житлово-комунальних послуг по буд. №46 вул. 600-річчя м. Вінниця, у відповідності до скарг ОСОБА_1 .
Дане рішення було оскаржене до суду апеляційної інстанції та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2025 року залишене без змін.
В той же час, обґрунтовуючи подану в порядку статті 383 КАС України заяву, ОСОБА_1 вказує що згідно наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 17.12.2025 року за № 3277-А в період з 19.12.2025 по 29.12.2025 року було проведено позапланову перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет додержання вимог законодавства про захист прав споживачів за рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26.03.2025 по справі №120/8263/24.
Результати проведеного заходу державного нагляду (контролю) зафіксовано в акті від 29.12.2025 № 0050 та додатково було погоджено позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині додержання КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» законодавства про метрологію та метрологічну діяльність
Згідно наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 26.01.2026 року за № 171-А в період з 26.01.2026 по 06.02.2026 року було проведено позапланову перевірку КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» на предмет додержання КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06.02.2026 № 0001.
Заявник вважає, що рішеннями відповідача, які викладені в Акті №0050 від 29.12.2025 року та в Акті за № 0001 від 06.02.2026 року щодо вузла комерційного обліку теплової енергії будинку були ухвалені з порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначає про надання недостовірної інформації головним інженером КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» в листі від 10.09.2026 року, недослідження посадовими особами відповідача наданий 20.12.2025 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» не підписаний диспетчером або іншою посадовою особою добовий архів з комерційного вузла обліку багатоквартирного будинку №46 за адресою: м. Вінниця вул..600-річчя, та ін.
Однак, суд звертає увагу, що вищезазначені обставини на які посилається заявник не були досліджені під час розгляду справи №120/8263/24, відтак суд позбавлений можливості їх досліджувати при розгляді заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, з наданням їм правової оцінки.
Відповідно, ймовірні порушення, вчиненні посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області під час проведення перевірки, складення Акту №0050 від 29.12.2025 року та в Акту за № 0001 від 06.02.2026 року не можуть досліджуватися при розгляді заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, з наданням їм правової оцінки.
Суд зазначає, що норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у такій справі.
Оскільки рішення суду фактично виконано відповідачем, а позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судовим рішенням при зобов'язанні суб'єкта владних повноважень до вчинення дій не наводились відповідні висновки, суд вважає, що вирішення порушених питань можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали в порядку статті 249 КАС України.
Суд зазначає, що в разі незгоди з діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень щодо здійснення перевірки, складення Акту №0050 від 29.12.2025 року та в Акту за № 0001 від 06.02.2026 року, позивач має право звернутись до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення чи дій в загальному порядку.
Тобто, якщо позивач вважає, що відповідач допусти порушення її прав під час здійснення перевірки на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 17.12.2025 року за № 3277-А та наказу Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 26.01.2026 року за № 171-А, та/або вважає протиправними Акт №0050 від 29.12.2025 року та в Акт за № 0001 від 06.02.2026 року, вона не позбавлена можливості оскаржити такі дії суб'єкта владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду з новим позовом.
Окрім того, як зазначалося судом, частиною 4 статті 383 КАС України встановлено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
В обґрунтування вимог заяви заявник зазначає, що 12.02 2026 року вона отримала на електронну пошту матеріали додаткового позапланового заходу державного нагляду (контролю) в період з 26.01.2026-06,02.2026 року в частині додержання КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» законодавства про метрологію та метрологічну діяльність, згідно яких начальник відділу ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області Юрій Федоришин не виявив будь яких порушень в діяльності КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» по метрології та склав Акт за № 0001 від 06-02.2026 року
Отже, про ймовірне порушення своїх прав, свобод чи інтересів позивач дізналася 12.02 2026 року.
Разом з тим, з даною заявою позивача звернулася 25.03.2026 року, тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду з відповідною заявою.
Відповідно до статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України та іншими законами, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що позивачем пропущено 10-денний строк звернення до суду з даною заявою, який встановлений статтею 383 КАС України.
Абзацом 2 частини 5 статті 383 КАС України передбачено, що у разі невідповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
За таких обставин, у зв'язку з тим, що позивачем подано заяву без додержання вимог, встановлених статтею 383 КАС України, дана заява підлягає поверненню позивачу на підставі абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду по справі №120/8263/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна