Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.
26 березня 2026 року місто Київ
справа № 355/322/18
провадження№22-ц/824/8590/2026
Київський апеляційний в складі судді-доповідача Стрижеуса А.М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми, -
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 11 листопада 2025 року Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми, задовольнити частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 20 000 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 23.02.2018 року - 539 773 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят три) гривні.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 25 лютого 2026 року ОСОБА_1 через відділ прийому громадян Київського апеляційного суду подала апеляційна скаргу, текст якої містить клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Зазначає, що є пенсіонером, її вік 70 років, майновий стан - пенсія у розмірі 2 361 грн., у зв'язку з чим просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали, колегія суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від судового збору з огляду на таке.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Згідно із частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Пунктом 3 частини першої статті 8 Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону та частини третьої статті 136 ЦПК України суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цих статей.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року в справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року в справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані заявником обставини та додана до апеляційної скарги довідка Пенсійного фонду України про доходи за період з січня 2025 року по лютий 2026 року не може вважатись достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані, наприклад, довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
У зв'язку з наведеним заявниці потрібно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон.
Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, який містить вимоги майнового характеру.
Станом на день подачі позову ставка судового збору за вимогу майнового характеру для фізичних осіб становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто не менше 704,80 грн. та не більше 8810 грн.
Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що судом задоволено позовні вимоги на суму 539 773 грн.
Таким чином розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 8 096,59 грн. (5397,73 грн. х*150% = 8 096,59 грн.)
Таким чином, особі яка подає апеляцій скаргу необхідно сплатити сплати судовий збір в розмірі 8 096,59 грн. на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ Солом'янський район/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, рахунок отримувача: UA 548999980313101206080026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходу бюджету 22030101 призначення платежу: судовий збір за позовом (за апеляційною скаргою), ((ПІБ) чи назва установи, організації), Київський апеляційний суд, адреса суду м. Київ, вул. Солом'янська, буд.2-а
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, а саме - доплатити судовий збір, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст. ст.185,356,357 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 11 листопада 2025 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.М. Стрижеус