03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 362/4250/24 Головуючий у суді першої інстанції - Дорошенко В.М.
Номер провадження № 33/824/1252/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
23 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Марченко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником Кокойком Михайлом Івановичем, на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року щодо притягнення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 562883 від 01 червня 2024 року, водій ОСОБА_2 01 червня 2024 року о 12 годині 10 хвилин на а/д Р19, 23 км., керуючи транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. п. 2.3б, 16.11 ПДР України, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну та при виїзді з другорядної дороги не надала дорогу транспортному засобу Audi Allroad, д.н.з. НОМЕР_2 , який виконував маневр обгону, у результаті чого здійснила зіткнення з вказаним автомобілем під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками
Вказаними діями водій ОСОБА_2 порушила п. п. 2.3. б, 16.11 Правил дорожнього руху і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішеннямпредставник ОСОБА_1 - Кокойко М.І. подав апеляційну скаргу, відповідно до якої просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року та прийняти нову, якою ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 здійснювала виїзд із другорядної дороги. Вказане узгоджується зі схемою ДТП, письмовими поясненнями учасників та відсутністю зауважень до схеми.
Останньою не було виконано обов'язку, передбаченого п. 16.11 ПДР України. Зіткнення відбулося у смузі руху автомобіля Renault Logan, на яку виїжджала ОСОБА_3 , при тому що автомобіль Audi Allroad вже здійснював обгін, що підтверджується поясненнями учасників, характером пошкоджень, слідами осипу та схемою ДТП. Отже, саме дії ОСОБА_3 створили перешкоду для руху.
Суд безпідставно відхилив висновок експерта від 07 серпня 2024 року № CE-19/111-24/44477-ІТ, яким встановлено наявність у ОСОБА_3 технічної можливості уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. п. 10.1, 16.11 ПДР України та причинно-наслідковий зв'язок її дій із настанням ДТП, не вказавши мотивів його недопустимості чи неналежності.
Попри наявність суперечливих експертних висновків, суд відмовив у допиті експерта та призначенні повторної експертизи, не усунувши наявні суперечності, чим порушив вимоги ст. 245, 252 КУпАП щодо повного й об'єктивного дослідження доказів та принцип змагальності сторін.
Крім того, суд помилково застосував підвищений стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який не підлягає застосуванню у справах за ст. 124 КУпАП. Для притягнення до адміністративної відповідальності достатнім є встановлення факту порушення ПДР та причинного зв'язку між порушенням і наслідками.
Закриття провадження за п. 1 ст. 247 КУпАП є передчасним, оскільки подія ДТП та наявність ознак складу адміністративного правопорушення підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
На підставі викладеного вважає, що підстав для висновку про відсутність події чи складу правопорушення матеріали справи не містять.
При апеляційному розгляді справи в судовому засіданні ОСОБА_3 та її захисник Конюшко Д.Б.заперечили щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
23 березня 2026 року до Київського апеляційного суду засобами електронного зв'язкупредставник ОСОБА_1 - Кокойко М.І.подав заяву про відкладення розгляду справи, вказавши причину неможливості прибуття в судове засідання прийняття участі в проведенні судового засідання в режимі відеоконференції з Дніпровським апеляційним судом.
Апеляційний суд критично оцінює подану представником заяву, оскільки доказів зазначеним в заяві про відкладення розгляду справи обставинам, які підтверджують причини неможливості з'явитись в судове засідання, або провести судове засідання в режимі відеоконференції, останній не надав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, які з'явились на розгляд до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
Вперше представник апелянта подав апеляційну скаргу 27 листопада 2025 року, тобто в строк, встановлений законом (а.с. 177- 191).
Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Кокойком М.І. повернуто особі, яка її подала (а.с. 197-198).
Повторно представник ОСОБА_1 - Кокойко М.І. звернувся до суду із апеляційною скаргою 29 грудня 2025 року (а.с 2 - 28 т. 2).
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 рокуяк такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі мотивував своє рішення тим, що дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали дійшов висновку про відсутність вини водія ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, наявними в матеріалах доказами, встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 562883 від 01 червня 2024 року, водій ОСОБА_2 01 червня 2024 року о 12 годині 10 хвилин на а/д Р19, 23 км., керуючи транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення правил п. п. 2.3б, 16.11 ПДР України, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну та при виїзді з другорядної дороги не надала дорогу транспортному засобу Audi Allroad, д.н.з. НОМЕР_2 , який виконував маневр обгону, у результаті чого здійснила зіткнення з вказаним автомобілем під керуванням водія ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями водій ОСОБА_2 порушила п. п. 2.3. б, 16.11 Правил дорожнього руху і вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.(а.с. 1)
В матеріалах справи міститься також схема місця ДТП, яка сталася 01 червня 2024 року, складена працівниками патрульної поліції, яка містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с.3).
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 , вбачається, що 01 червня 2024 року вона керувала транспортним засобом Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 та виїжджала з другорядної дороги і здійснювала поворот праворуч, подивившись ліворуч, щоб пересвідчитись, що вільна полоса на яку вона виїжджала в цей момент в її автомобіль здійснила зіткнення автомобіль Audi Allroad, д.н.з. НОМЕР_2 , який здійснював обгін. (а.с. 6)
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , вбачається, 01 червня 2024 року він керуючи транспортним засобом Audi Allroad, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись дорогою з м. Фастів в напрямку м. Васильків, здійснив обгінний маневр, пересвідчившись, що немає зустрічного транспорту. В цей час з другорядної дороги виїхав автомобіль Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , якого він не міг побачити заздалегідь внаслідок цього сталося ДТП. Зміститись праворуч не було можливості, оскільки здійснював обгін військового автомобіля д.н.з НОМЕР_3 , намагаючись уникнути лобового зіткнення було пошкоджено військове авто. (а.с. 4)
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 , вбачається, керуючи військовим Renault Trucs D220 в.н. НОМЕР_3 рухаючись відрізком дороги Р19, 23 км. 01.06.2024 о 12:20, поблизу перехрестя транспортний засіб Audi Allroad, д.н.з. НОМЕР_2 пішов на випереджання, а в цей момент з перехрестя виїжджав автомобіль Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснивши зіткнення з автомобілем Audi Allroad, д.н.з. НОМЕР_2 від чого Audi занесло у заднє ліве колесо Renault Trucs. (а.с. 5)
Крім того, в матеріалах справи міститься висновок експерта № СЕ-19/111-24/4477-ІТ від 07 серпня 2024 року, який надано представником ОСОБА_1 - Кокойко М.І. та відповідно до якого, судовий експерт ОСОБА_5 зробив висновок, що у цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, 3 технічної точки зору, водій автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_4 - ОСОБА_3 , повинен був діяти згідно з технічними вимогами пунктів 10.1, 16.11 ПДР України, зміст яких викладений в дослідницькій частині висновку.
У цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, водій автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_5 - ОСОБА_3 , мав технічну можливість запобігти зіткнення з автомобілем «Audi A4 Allroad» д.н.з. НОМЕР_6 шляхом виконання вимог пунктів 10.1, 16.11 ПДР України, для чого у нього не було об'єктивних перешкод технічного характеру відомих експертові.
У цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, дії водія автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_5 - ОСОБА_3 , не відповідали технічним вимогам пунктів 10.1,16.11 ПДР України. Невідповідність дій водія автомобіля «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_5 технічним вимогам наведених вище пунктів 10.1, 16.11 ПДР України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо - транспортній пригоди. (а.с. 60 - 65 т. 1)
В подальшому, захисником ОСОБА_3 - адвокатом Конюшко Д.Б. до матеріалів справи надано висновок експерта № 130/24 за результатом проведення автотехнічного дослідження по матеріалам справи про адміністративне правопорушення №362/4249/24 відносно ОСОБА_3 , відповідно до якого, судовий експерт Скороход К.М. зробив висновок, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля Audi, д/н НОМЕР_7 , ОСОБА_6 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 34 (лінія дорожньої розмітки 1.1), 14.6.а) ПДР України.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля Renault, д/н НОМЕР_8 , ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 16.11 ПДР України.
В даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля Audi, д/н НОМЕР_7 ОСОБА_6 не відповідали вимогам п. 34 (лінія дорожньої розмітки 1.1), 14.6.а) ПДР України.
В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Renault, д/н НОМЕР_5 , ОСОБА_7 невідповідностей вимогам ПДР України не вбачається.
В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Renault, д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_3 невідповідностей вимогам п. 16.11 ПІДР України не вбачається. (а.с. 82 - 86 т.1.)
З урахування розбіжностей у наданих висновках експертів постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 вересня 2024 року було призначено судову автотехнічну експертизу.
Так, в матеріалах справи міститься висновок експерта №9963/2452 від 16 жовтня 2025 року, де вказано, що на вирішення судової експертизи постановлені наступні питання:
1. Як з технічної точки зору та згідно вимог ПДР України повинен був діяти водій автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_9 , ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці?
2. Як з технічної точки зору та згідно вимог ПДР України повинен був діяти водій автомобіля Audi, д.н.з. НОМЕР_10 , ОСОБА_1 в даній дорожній обстановці?
3. Чи мав водій автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_11 , ОСОБА_3 технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди? Якщо так то яким чином?
4. Чи є в діях водія транспортного засобу Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_12 , ОСОБА_3 порушення п.п. 2.36, 16.11 Правил дорожнього руху України? Якщо порушення є, то чи перебувають вони причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди?
5. Чи є в діях водія транспортного засобу Audi, д.н.з. НОМЕР_7 , ОСОБА_1 порушення п. 2.3 б), 11.3, 14.6 а) Правил дорожнього руху? Якщо порушення є, то чи перебувають вони причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди;
6. Чи відповідали дії водія транспортного засобу Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_13 , ОСОБА_3 з технічної точки зору вимогам Правил дорожнього руху України?
7. Чи відповідали дії водія транспортного засобу Audi, д.н.з. НОМЕР_14 , ОСОБА_1 з технічної точки зору вимогам Правил дорожнього руху України?
За результатами проведеного дослідження було зроблено наступні висновки:
1. У даній дорожній обстановці водій автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_13 , ОСОБА_3 з технічної точки зору мала діяти у відповідності з вимогами п.п. 16.11, 12.3 ПДР.
2. У даній дорожній обстановці водій автомобіля Audi A4 Allroad, д.н.з. НОМЕР_10 , ОСОБА_1 з технічної точки зору мав виконувати вимоги п.п. 10.1, 14.6.а). ПДР та вимоги розділу 34 ПДР відповідно до горизонтальної дорожньої розмітки 1.1.
З. У даній дорожній обстановці водій автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_15 , ОСОБА_3 своїми односторонніми діями не мала технічної можливості уникнути зіткнення із автомобілем Audi A4 Allroad, д.н.з. НОМЕР_2 .
4. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_16 , ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР з технічної точки зору, у тому числі вимогам п. 16.11 ПДР.
Вирішити питання щодо відповідності дій водія автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_17 ОСОБА_3 вимогам п.2.3.б). ПДР експертним шляхом з технічної точки зору не видається за можливе.
5. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Audi A4 Allroad, д.н.з. НОМЕР_10 , ОСОБА_1 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.14.6.а). ПДР.
Вирішити питання щодо відповідності дій водія автомобіля Audi A4 Allroad, д.н.з. НОМЕР_6 , ОСОБА_8 вимогам п.2.3.б). ПДР експертним шляхом з технічної точки зору не видається за можливе.
У даній дорожній обстановці з технічної точки зору вимоги п. 11.3 ПДР не мають відношення до обставин даної пригоди та до дій водія автомобіля Audi A4 Allroad, д.н.з. НОМЕР_6 , ОСОБА_1 .
У даній дорожній обстановці з технічної точки зору в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП перебувають дії водія автомобіля Audi A4 Allroad, д.н.з. НОМЕР_6 , ОСОБА_8 , які не відповідають вимогам п.п.10.1, 14.6.а). ПДР та вимогам розділу 34 ПДР відповідно до горизонтальної дорожньої розмітки 1.1.
6. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_13 , ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР з технічної точки зору, у тому числі вимогам п.п. 16.11, 12.3 ПДР, які є стосовні конкретних обставин даної пригоди.
7. У даній дорожній обстановці дії водія автомобіля Audi A4 Allroad, KA8008EO, ОСОБА_1 з технічної точки зору не відповідали вимогам пп. 10.1, 14.6.а). ПДР та вимогам розділу 34 ПДР відповідно до горизонтальної дорожньої розмітки 1.1.
Відповідно до положень пункту 2.3 (б) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до положень пункту 14.6 (а) Правил дорожнього руху України обгін заборонено на перехресті.
Відповідно до положень статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Суд першої інстанції, при ухвалення оскаржуваного судового рішення, керувався висновком експерта №9963/24-52 від 16.10.2025 року та дійшов висновку, що у діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки водій ОСОБА_3 при здійсненні виїзду з другорядної дороги на головну виконала вимоги задля безпечного виїзду на головну дорогу і її дії не знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції інстанції, оскільки він відповідає наявним матеріалам справи та узгоджується із висновком експертного дослідження №9963/24-52 від 16.10.2025 року та враховує, що в даній дорожній обстановці в діях водія Renault Logan ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимога п.п. 16.11, 12.3 ПДР Правил, які б перебували в причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно відхилив висновок експерта від 07 серпня 2024 року № CE-19/111-24/44477-ІТ, яким встановлено наявність у ОСОБА_3 технічної можливості уникнути зіткнення шляхом виконання вимог п. п. 10.1, 16.11 ПДР України та причинно-наслідковий зв'язок її дій із настанням ДТП, не вказавши мотивів його недопустимості чи неналежності, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення матеріалами справи про адміністративне правопорушення та зазначав, що саме з огляду на наявність двох протилежних висновків експертів, які були надані учасниками справи та були виконані на їх замовлення, судом і призначалась експертиза у справі для встановлення об'єктивної істини та підтвердження одного із висновків.
Отже посилання в апеляційні скарзі про наявність суперечливих експертних висновків та наполяганні у допиті експерта та призначенні повторної експертизи апеляційний суд оцінює критично, оскільки заявником в суді першої інстанції не заявлялось жодних підстав з яких експертний висновок, який призначено на виконання постанови суду був неповним чи потребував уточнень.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують фактичні обставини даної справи, та досліджені судом докази.
Посилання, що судом першої інстанції помилково застосовано підвищений стандарт доказування «поза розумним сумнівом», який не підлягає застосуванню у справах за ст. 124 КУпАП. Для притягнення до адміністративної відповідальності достатнім є встановлення факту порушення ПДР та причинного зв'язку між порушенням і наслідками.
Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Враховуючи вищенаведені та допустимі докази, апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 повно, всебічно та об'єктивно з'ясував всі обставини події, дав належну оцінку усім зібраним по справі доказам та прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У зв'язку з зазначеним, доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Будь-яких інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували порушення вимог чинного законодавства при розгляді судом першої інстанції даної справи про адміністративне правопорушення у скарзі не наведено та доказів на спростування висновків судді місцевого суду апеляційному суду не надано.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Кокойком М.І., слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Кокойком Михайлом Івановичем, на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року,залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський