справа №755/13113/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/2947/2026 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
19 березня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
представника: ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року щодо арешту майна у кримінальному проваджені №72024102300000024 від 04 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 204, частиною другою статті 199 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами Lost mary mo 10000 у загальній кількості 433 блоки; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: ELFBAR BC20000 TOUCH у загальній кількості 33 блоки; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC25000 RAYA D3 у загальній кількості 10 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: Rifbar Turbo-X disposable/reachargeable 25000 puffs normal mode/15000 puffs turbo mode у загальній кількості 270 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: ELFBAR COMBO RECHARGEABLE DISPOSABLE у загальній кількості 725 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC20000 DISPOSABLE POD DEVICE у загальній кількості 19 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC15000 DISPOSABLE POD DEVICE у загальній кількості 19 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR RAYA D3 25000 у загальній кількості 20 блоків, шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою представник ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що даний арешт накладено необґрунтовано, тобто без об'єктивного з'ясування обставин справи та без дослідження і оцінки доказів під час судового розгляду.
Уважає, що слідчим суддею були допущені істотні порушення вимог КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зазначає, що уповноважені особи БЕБ та прокуратури всупереч наявної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, якою задоволено скаргу та зобов'язано уповноважену посадову особу у даному кримінальному провадженні повернути ОСОБА_7 тимчасово вилучене при проведенні обшуку 19 лютого 2025 року у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 2 майно, звернулися з клопотанням про арешт майна.
Посилається на те, що клопотання про арешт майна було розглянуто без участі власника майна ОСОБА_7 , що є порушенням норми частини першої статті 172 КПК України.
Також зауважує, що клопотання про арешт майна подане без додержання вимог статті 171 КПК України, оскільки майно вилучене 19 лютого 2025 року, тобто 22 лютого 2025 року минув строк на подачу такого клопотання, а в даному випадку пройшло більше року між моментом вилучення майна та подачею клопотання про накладення арешту на майно.
Вказує, що клопотання про арешт майна було розглянуто поза строками, що вказані у частині першій статті 172 КПК України.
Прокурор у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про причини неприбуття у судове засідання не повідомив.
З урахуванням положень частини четвертої статті 405 КПК України, колегія суддів уважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 , який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив скаргу задовольнити, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024102300000024 від 04 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 204, частиною другою статті 199 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що групою осіб, за попередньою змовою між собою, здійснюється незаконне виробництво, придбання, зберігання з метою збуту, а також транспортування з цією метою тютюнових виробів, які обклеєні підробленими марками акцизного податку, а також тютюнових виробів без марок акцизного податку, на території міста Києва, Київської, Одеської та Чернівецької області, а також шляхом розміщення відповідних оголошень у мережі Інтернет, та подальшого збуту підакцизної продукції покупцям за допомогою поштових відправлень «Нової пошти» та інших поштових компаній, а також шляхом безпосередньої доставки тютюнових виробів покупцям.
Зокрема, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 разом з іншими невстановленими особами здійснює незаконне зберігання, транспортування з метою збуту, а також збут незаконно виготовленої підакцизної продукції - електронних сигарет без марок акцизного податку, за допомогою якого транспортують з метою подальшого збуту незаконного виготовлену підакцизну продукцію - сигарети, без марок акцизного податку, які в подальшому реалізовують шляхом відправлення покупцям за допомогою поштових відправлень «Нової пошти».
19 лютого 2025 року у період часу з 16:47 год. по 19 год. 33 хв. на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року у справі №755/5647/25 (провадження № 1-кс/755/7191/25) проведено обшук за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 2 (прим. 5), в ході якого виявлено та вилучено: електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: Lost mary mo 10000 у загальній кількості 433 блоки; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: ELFBAR BC20000 TOUCH у загальній кількості 33 блоки; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC25000 RAYA D3 у загальній кількості 10 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: Rifbar Turbo-X disposable/reachargeable 25000 puffs normal mode/15000 puffs turbo mode у загальній кількості 270 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: ELFBAR COMBO RECHARGEABLE DISPOSABLE у загальній кількості 725 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC20000 DISPOSABLE POD DEVICE у загальній кількості 19 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC15000 DISPOSABLE POD DEVICE у загальній кількості 19 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR RAYA D3 25000 у загальній кількості 20 блоків.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/105-25/2416-ТВ від 20 березня 2025 року вилучені в ході обшуку електронні сигарети марки Lost mary, Elfbar та інших видів, без марок акцизного податку з нікотиновмісними рідинами не відповідають вимогам чинного законодавства України, в тому числі Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», Податкового кодексу України, Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про засади державної мовної політики».
Постановою детектива від 20 серпня 2025 року вищезазначені електронні сигарети (речі) визнано речовими доказами.
20 лютого 2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному проваджені №72024102300000024 від 04 вересня 2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 204, частиною другою статті 199 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Київської міської прокуратури ОСОБА_8 про арешт майна - задоволено.
Накладено арешт на електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами Lost mary mo 10000 у загальній кількості 433 блоки; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: ELFBAR BC20000 TOUCH у загальній кількості 33 блоки; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC25000 RAYA D3 у загальній кількості 10 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: Rifbar Turbo-X disposable/reachargeable 25000 puffs normal mode/15000 puffs turbo mode у загальній кількості 270 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: ELFBAR COMBO RECHARGEABLE DISPOSABLE у загальній кількості 725 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC20000 DISPOSABLE POD DEVICE у загальній кількості 19 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC15000 DISPOSABLE POD DEVICE у загальній кількості 19 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR RAYA D3 25000 у загальній кількості 20 блоків, шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження.
З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме: електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами Lost mary mo 10000 у загальній кількості 433 блоки; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: ELFBAR BC20000 TOUCH у загальній кількості 33 блоки; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC25000 RAYA D3 у загальній кількості 10 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: Rifbar Turbo-X disposable/reachargeable 25000 puffs normal mode/15000 puffs turbo mode у загальній кількості 270 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 5 штук з наступними назвами: ELFBAR COMBO RECHARGEABLE DISPOSABLE у загальній кількості 725 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC20000 DISPOSABLE POD DEVICE у загальній кількості 19 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR BC15000 DISPOSABLE POD DEVICE у загальній кількості 19 блоків; електронні сигарети з нікотиновмісною сумішшю без марок акцизного податку, блоки в кожній з яких по 10 штук з наступними назвами: ELFBAR RAYA D3 25000 у загальній кількості 20 блоків, виявлені та вилучені 19 лютого 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2025 року під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 2 (прим. 5), з тих підстав, що вилучене майно має значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.
Дослідивши матеріали поданого клопотання про накладення арешту на майно колегія вважає, що прокурором у клопотанні наведено вагомі доводи, які свідчать, що вказане у клопотанні майно має відношення до кримінального провадження та може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту на вилучене майно може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження.
Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.
Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Аргументи апелянта, що уповноважені особи БЕБ та прокуратури всупереч наявної ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, якою задоволено скаргу та зобов'язано уповноважену посадову особу у даному кримінальному провадженні повернути ОСОБА_7 тимчасово вилучене при проведенні обшуку 19 лютого 2025 року у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 2 майно, звернулися з клопотанням про арешт майна, не заслуговують на увагу суду, оскільки ухвала про повернення тимчасово вилученого майна станом на час розгляду клопотання про арешт такого майна у матеріалах справи була відсутня та існування такої ухвали не є перешкодою для звернення з клопотанням про арешт вилученого майна за наявності відповідних підстав.
Доводи скаржника щодо порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, а також на розгляд цього клопотання є безпідставними, оскільки, на переконання колегії суддів, недотримання органом досудового розслідування визначеного частиною п'ятою статті 171 КПК України строку звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а також розгляд слідчим суддею вказаного клопотання на третій день, саме по собі не може бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Доводи представника про те, що клопотання про арешт майна було розглянуто без участі власника майна ОСОБА_7 , що є порушенням норми частини першої статті 172 КПК України, також не є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Крім того, права власника майна відновлені під час апеляційного розгляду.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України.
Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п'ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25 лютого 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4