Справа №504/3408/25
2/519/88/26
26.03.2026 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі судді - Москаленко Інни Олександрівни, секретаря судових засідань Коршак Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, про стягнення заборгованості за кредитним договором, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи на стадії ухвалення судового рішення, ухвалив рішення про таке:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
1.ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором від 27.06.2015 у розмірі 39 992,26 грн. та судового збору.
2.Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем належним чином взятих на себе зобов'язань, визначених кредитним договором.
3.Відповідач подав відзив, де не заперечував факту отримання кредиту, просив застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи
4.Подаючи позов до суду, Позивач зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, позивач не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення, а також просив розглянути справу без його участі.
5.Відповідач у судове засідання не з'явилася, з клопотаннями та заявами не зверталася.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
6.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 23.12.2025 було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.
7.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
8.Судом встановлено, що 27.06.2015 року між Відповідачем та ПАТ Банк Михайлівський укладено кредитний договір у формі заяви №200298731 щодо кредитування та анкети 1574339, на підставі чого відповідач отримав платіжну картку з кредитним лімітом до 50 000 грн із строком кредитування на 12 місяців до 27.06.2016 з процентною ставкою 4,9% мінімально 25 грн. В день відкриття рахунку Відповідача було повідомлено про умови кредитування, видано Довідку про умови кредитування та платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується власноручним підписом Відповідача на відповідній розписці. У той же день Відповідачем було укладено добровільного страхування майна фізичних осіб та договір добровільного страхування життя держателів платіжних карток ПАТ «Банк Михайлівський».
9.З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець свої зобов'язання виконав належним чином. Факт отримання платіжної картки з кредитним лімітом не заперечувалось Відповідачем.
10.Відповідач користувався кредитним лімітом., що не заперечувалось Відповідачем.
11.Згідно кредитного договору, платежі повинні були здійснюватися Відповідачем щомісячно.
12.20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк ПАТ «Банк Михайлівський» відступає новому кредитору ТОВ «Діджи Фінанс» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами, що підтверджується копією вказаного договору.
13.З копії витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №7_БМ вбачається, що до нового кредитора ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 200298731, укладеним 27.06.2015 з Відповідачем.
14.Заборгованість розрахована станом на дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів у сумі 30 561,51.
15.Станом на 21.06.2024 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 39 992,26 гривень, з яких заборгованість за кредитом 30 561,51 грн., суми інфляційних втрат - 6682,72 грн., суми 3% річних - 2748,03 грн.
16.На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
V. Оцінка Суду
17. В статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
18.Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
19.Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
20.Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
21.Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
22.Суд відзначає, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» обґрунтовані тим, що розмір заборгованості за кредитним договором, укладеним відповідачем, становить 39 992,26грн.
23.Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
24.Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
25.Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
26.Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
27.У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
28.Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
29.Водночас, суд критично оцінює розрахунок заборгованості наданий Позивачем.
30.Судом встановлено, що сторонами було погоджено надання кредиту на 12 місяців з 27.06.2015 по 27.06.2016 року. Водночас, первісний кредитор нараховував відсотки за користування кредитом поза межами кредитування у період по 20.04.2020, тобто по дату відступлення права вимоги ТОВ «Діджи Фінанс». З пояснень представника Позивача, що містяться у позові, та договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020, вбачається, що первісний кредитор відступив право вимоги на суму 30561,51 грн., з яких: 9855,78 грн. - заборгованість за кредитом; 20 705,73 грн. - заборгованість за відсотками.
31.Як було зазначено, відповідно до ч.1 ст.1048 та ч.1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
32.Зазначена правова позиція викладена Великою палатою Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц.
33.Враховуючи вищезазначене, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню у сумі 9 855,78 грн. - заборгованість за кредитом, суми відсотків за період з 27.06.2015 по 27.06.2016 року, суми інфляційних втрат - 6682,72 грн., суми 3% річних - 2748,03 грн.
VI. Застосування строків позовної давності
34.Положеннями статті 256 ЦК України визначено поняття позовної давності як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
35.Відповідно до статей 257-258 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки, спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації - в один рік.
36.Згідно статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
37.Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
38.Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
39.Виходячи з вимог ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
40.Також, у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року по справі № 910/18560/16 (12-143гс18) сказано, що позовна давність може застосовуватися виключно, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими та доведеними, однак застосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.
41.Оскільки суд виснував вище про часткове задоволення позовних вимог, то позовна давність у цій справі може бути застосована.
42.Як зазначалося вище, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що згідно з кредитним договором №200298731 від 27.06.2015 Відповідач повинен був погашати кредит щомісячно. Автоматична пролонгація кредиту у разі сумлінного виконання споживачем зобов'язань щодо погашення щомісячних мінімальних платежів, що у цій справі не відбулось. Отже, первісний кредитор дізнався про порушення Відповідачем умов Договору та відповідно порушення свого права 27.06.2016, тобто у дату закінчення строку дії договору.
43.Таким чином, судом встановлено, що трирічний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №200298731 від 27.06.2015 розпочав свій перебіг 27.06.2016 та закінчився 27.06.2019, однак до суду позивач звернувся з позовом 29.08.2025 року, тобто з пропуском строку позовної давності.
44.ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право вимоги до Відповідача 20.07.2020, тобто вже з пропуском строку позовної давності.
45.Позивач, укладаючи договір №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020, тобто поза межами строку позовної давності, повинен був перевірити строк давності звернення до суду щодо стягнення зазначеного боргу.
46.Позивачем подана заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Позивач обґрунтовує неможливість звернення до суду відсутністю оригіналів документів щодо кредитного договору, оскільки останні були передані ТОВ «ФК «Плеяда» на підставі договору факторингу, який у подальшому був визнаний недійсним. Водночас, матеріали справи не містять доказів, що право вимоги за кредитним договором №200298731 від 27.06.2015 передавалось первісним кредитором ТОВ «ФК «Плеяда», що унеможливило звернення первісного кредитора до суду в межах строку позовної давності.
47.Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає необхідним відмовити у позові, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
48.Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами.
49.Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами
50.В зв'язку з відмовою Позивачу в задоволенні позовних вимог, судові витрати по справі слід залишити за останнім.
51.З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
52.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 - відмовити.
53.Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
54.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
55.Позивач: ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», місце реєстрації 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського буд.8, код ЄДРПОУ 42649746.
56.Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Південного міського суду
Одеської області І. О. Москаленко