Справа № 515/2056/25
Провадження № 3/515/895/26
Татарбунарський районний суд Одеської області
25 березня 2026 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Луцюк В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно непрацевлаштованого, паспорт ID № НОМЕР_1 , виданий органом 5146 від 28.11.2017,
за ч.3 ст.173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №760167 від 19 грудня 2025 року, ОСОБА_1 23 листопада 2025 року близько 22 годині 00 хвилин перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 , погрожував їй фізичною розправою, чим своїми діями завдав моральної шкоди потерпілій, вчинив домашнє насилля, повторно протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча був повідомлений належним чином шляхом направлення смс-повідомлення, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Згідно з поданою заявою 19 грудня 2026 року ОСОБА_1 просив справу слухати у його відсутність, вину свою визнав.
У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 не є обов'язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання, будучи обізнаними про складання протоколу про адміністративне правопорушення, вважає за необхідне розглянути с праву за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Враховуючи наведене та беручи до уваги сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, враховуючи те, що діючим КУпАП передбачені строки розгляду справи, суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: зокрема, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші документи, які додані до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст.6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.3 ст.173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
На підтвердження вчинення правопорушення ОСОБА_1 суду надано:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №760167 від 19 грудня 2025 року, заперечень щодо викладених у ньому обставин останній не зазначив, з протоколом погодився;
рапорт чергового ВП №2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Сосни В.Л. про надходження повідомлення на лінію 102 про те, що 24 листопада 2025 року із заявою звернулася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , яка повідомила, що 23 листопада 2025 року о 22 годині 00 хвилин її син гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою;
заяву ОСОБА_2 від 24 листопада 2025 року про притягнення до відповідальності її сина ОСОБА_1 , який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив з нею сварку в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою;
письмові пояснення ОСОБА_2 від 24 листопада 2025 року, де остання показала, що 23 листопада 2025 року її син ОСОБА_3 , який проживає разом із нею, пішов до знайомих в гості, повернувшись перебував у стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку із нею, в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, ходив по будинку, голосно кричав та заважав їй спати. Потім пішов до своєї кімнати та заспокоївся;
письмові пояснення самого ОСОБА_1 , згідно яких він 23 листопада 2025 року, повернувся від знайомих перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та вчинив сварку із своєю матір'ю ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та погрожував їй фізичною розправою. Після того, як матір сказала, що викличе поліцію він пішов до своєї кімнати;
форму ризиків вчинення домашнього насильства станом на 19 грудня 2025 року, згідно з якою рівень вчинення домашнього насильства визначено, як низький;
характеристику на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якої проживає в АДРЕСА_1 , спільно з матір'ю, за час проживання на території характеризується з посереднього боку, інколи працює за наймом, інколи зловживає алкогольними напоями, притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Водночас суд вважає, що дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 3 статті 173-2 КУпАП неправильно, враховуючи таке.
19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22 травня 2024 року № 3733-IX, відповідно до якого статті 173-2 КУпАП викладено в новій редакції. У частині 2 статті 173-2 КУпАП зазначено, що вчинення домашнього насильства це умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлено окрему відповідальність за вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Натомість до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення повторно (копії постанов суду про притягнення ОСОБА_1 складу за ч.1,2 ст.173 КУпАП).
За таких обставин правові підстави для кваліфікації дій ОСОБА_1 за частиною 3 статті 173-2 КУпАП відсутні.
Разом з тим, до суду направлено рапорт ПОГ ВП Бідгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області А.Кожухар про те те , що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ним була допущена механічна помилка при зазаначені частини статті, а саме: замість частини третьої вірно зазначити частину першу ст.173-2 КУпАП.
Оскільки КУпАП не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд застосовує аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у п. 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення.
Відтак на цю категорію справ поширюються гарантії статті 6 Європейської конвенції з прав людини.
Згідно з вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, та яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП доведена наявними у справі доказами, суд доходить висновку, що наявні підстави для зміни кваліфікації його дій з частини 3 на частину 1 статті 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої та пом'якшення стягнення до меж, які встановлені санкцією частини 1 статті 173-2 КУпАП.
При цьому суддя зазначає, що перекваліфікація дій особи не порушує і не погіршує права ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих у протоколі.
Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду та розміру стягнення судом, відповідно до статті 33 КУпАП, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа порушника, його ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня її вини, суддя вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу, що є достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.
Відповідно до статті 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адмністративної відповідальсності та форму ризиків вчинення домашнього насильства станом на 19 грудня 2025 року, згідно з якою рівень вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 визначено як низький, та врахувавши обставини справи, характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, в даному конкретному випадку не вбачаю підстав для направлення ОСОБА_1 у порядку статті 39-1 КУпАП на проходження програми для кривдників відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно зі статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями39-1,40-1,173-2,283,284КУпАП,суддя
Дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перекваліфікувати з частини 3 статті 173-2 КУпАП на частину 1 статтю 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн (триста сорок грн 00к.).
Адміністративний штраф стягнути за реквізитами: Татарбунарська міська ТГ, отримувач: ГУК в Од.обл./м.Татарбун./21081100, код ЄДРПОУ:37607526, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку:UA388999980313020106000015732, код КДБ:21081100.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем її проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (стягувач Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять грн 60 к.) за реквізитами: стягувач ГУК у м.Києві/м.Київ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA9089 99980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови на ім'я Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області.
Суддя В.О. Луцюк