Справа № 522/4689/26
Провадження № 1-кс/522/1614/26
26 березня 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР,
На розгляд слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК).
ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, параграф 36; Перетяка та Шереметьєв проти України, рішення від 20 червня 2011 року, параграф 33), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. the Guerin v. France, рішення від 29 липня 1998 року, параграф 37). Про це зазначено у постанові колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 5 липня 2022 року у справі № 757/27041/21-к (провадження № 51- 3781км21). В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до Конституції України (ст. 131-2) представництво в судах здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Водночас, особа, як учасник судового процесу, може реалізовувати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, в тому числі в судах касаційної інстанції, самостійно, без представника.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
З матеріалів скарги вбачається, що скаргу підписано ОСОБА_2 на підставі довіреності від 21.11.2025 року, виданою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , однак ОСОБА_2 не долучив копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ст. 50 КПК України, повноваження захисника підтверджуються: свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ст.58 КПК України, повноваження представника підтверджуються: документами, передбаченими ст.50 КПК України, якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні; копією установчих документів юридичної особи, якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; довіреністю, якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.
Отже, у матеріалах скарги відсутні будь-які відомості, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 як адвоката, зокрема не надано копії договору про надання правової допомоги, ордера, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, відомості про ОСОБА_2 як адвоката відсутні у Реєстрі адвокатів України. Документи, які підтверджують право ОСОБА_2 виступати як законний представник ОСОБА_3 в порядку ст. 59 КПК України, в матеріалах скарги також відсутні.
Як передбачено п.1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Враховуючи викладене, зазначена скарга підлягає поверненню.
Слідчий суддя роз'яснює скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає її повторному поданню у разі усунення обставин, які стали підставою для повернення скарги.
Керуючись ст.ст. 32-33, 218, 303, 304, 307, 372 КПК України,
Скаргу ОСОБА_2 , поданої в інтересах ОСОБА_3 , на бездіяльність прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, повернути.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1