Справа №522/4592/26
Провадження №1-кс/522/1583/26
25 березня 2026 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні за №12026162510000262 від 04.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
Як вбачається з клопотання слідчого, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 березня 2026 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, при невстановлених обставинах, шляхом знахідки отримав два корпуси гранат типу М-67 з маркуванням на корпусі «GRENADE HAND, FRAG, DELAY, M-67 COMP B DAZ21CO 22 - 014; GRENADE HAND, FRAG, DELAY, M-67 COMP B DAZ23HO26 - 003», два запалювальних пристрою типу M213 з маркуванням: FUZE M213 NAM20M 039 - 004; FUZE M213 NAM23C 042 - 003.
Після чого, у ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел на незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вказаної вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.
Вищезазначені предмети ОСОБА_5 , після отримання, невстановленим способом почав носити та зберігати за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 та усвідомлюючи, що вищевказані предмети являється бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівкові кошти вищевказаних бойових припасів, продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно, збув вищевказані предмети за наступних обставин.
Так, 23.03.2026 згідно попередньої домовленості приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівкові кошти вищевказаних бойових припасів без передбаченого законом дозволу, зустрівся на заздалегідь обумовленому місці, а саме, за адресою: АДРЕСА_4 з громадянином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв під контролем правоохоронних органів та збув останньому предмет ззовні схожий на два корпуси гранат типу М-67 з маркуванням на корпусі «GRENADE HAND, FRAG, DELAY, M-67 COMP B DAZ21CO 22 - 014; GRENADE HAND, FRAG, DELAY, M-67 COMP B DAZ23HO26 - 003», який відповідно довідки про категорію небезпечності і виявлених вибухових матеріалів відноситься до категорії небезпечних; два запалювальних пристрою типу M213 з маркуванням: FUZE M213 NAM20M 039 - 004; FUZE M213 NAM23C 042 - 003, який відповідно довідки про категорію небезпечності і виявлених вибухових матеріалів відноситься до категорії небезпечних, шляхом їх продажу за грошові кошти в сумі 5000 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання, носіння, зберігання та збут боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення, 04.03.2026 року внесено до ЄРДР за №12026162510000262 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
23.03.2026р., ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 24.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, носіння, зберігання та збут боєприпасів без передбаченого законом дозволу.
Слідчий у клопотанні зазначає, що факт вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця, протоколами допитів свідка, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом огляду грошових коштів, актом перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів, довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів, актом знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують.
Крім того слідчий зазначає, що у відповідності з вимогами п.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від покарання.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, встановлено, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, показання яких вказують на причетність до вчинення злочину ОСОБА_5 .
В обґрунтування ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст.177 КПК України, встановлено, що ОСОБА_5 може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, так як офіційно не працевлаштований, джерела його доходів невідомі, а також притягувався до скоєння аналогічних злочинів.
З урахуваннях сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу інкримінованого ОСОБА_5 діяння та одночасної потреби у проведенні слідчих (розшукових) дій, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Водночас, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки, особистого зобов'язання та домашнього арешту не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як ухилення від слідства та суду, вчинення нових злочинів.
Враховуючи викладене та беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до на 60 діб, з можливістю внесення застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Прокурор та слідчий клопотання підтримали з підстав, зазначених у ньому.
Підозрюваний та його захисник заперечили проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на його необґрунтованість та просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно із ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою застосування запобіжного заходу - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
У силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.
З наданих до суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Обґрунтованість пред'явленої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно практики ЄСПЛ, «для обґрунтованої підозри у значенні пп. с п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюються однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що під час судового засідання доведені конкретні обставини, які свідчать про вірогідну причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, підозру в якому йому висунуто.
Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення, (п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України).
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують вищезазначені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків.
Крім того, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Крім того, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо доказів, які свідчать, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Стороною захисту не надано доказів, які перешкоджають застосуванню до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
При визначенні альтернативної міри запобіжного заходу, слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , тяжкість кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, та вважає необхідним визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, оскільки саме такий розмір застави, у разі його внесення, відповідає критеріям пропорційності, є достатнім та таким, що здатний забезпечити запобіганню встановленим ризикам, виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у даному кримінальному провадженні та буде помірним для підозрюваного, членів його сім'ї та близьких родичів.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.05.2026 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яку дозволити внести на депозитний рахунок, призначення платежу - застава за ОСОБА_5 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися з населеного пункту в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з свідками з обставин скоєння кримінального правопорушення;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з 25.03.2026 року з моменту проголошення та припиняє свою дію 23.05.2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення через Приморський районний суд м.Одеси до Одеського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: