Справа № 521/2817/26
Номер провадження № 2/521/3820/26
26 березня 2026 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ганошенка С.А.,
секретаря судового засідання - Папінян В.В.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач 25 лютого 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 р. в розмірі 8284,30 грн.
В обґрунтування позову, позивач зазначає, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 20.04.2024 року укладено Кредитний договір (оферти) № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 р.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 3000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про перерахування коштів на платіжну картку клієнта, строком на 98 днів.
Відповідно до Заявки кредитного договору № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року (кредитної лінії), яка є невід'ємною частиною пропозиції (оферти) про укладення кредитного договору, з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору та прийняв зазначену пропозицію (акцепт). Відповідно до умов кредитного договору № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року позичальнику надано було Кредит на наступних умовах :
-дата надання/видачі кредиту - 20.04.2024 року;
-сума Кредиту: 3000 грн. 00 коп.;
-строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання.
Дата повернення (виплати) кредиту - 26.07.2024 року.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) - 10 % від суми Кредиту та дорівнює 300 грн. 00 коп. Комісія розраховувалась шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту .
Денна процентна ставка -складає 1,18 %.
Неустойка: 30 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Кредитодавець надав Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-15ХХ-ХХХХ-3983.
Відповідно до Договору від 20.04.2024 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 98 днів, ОСОБА_1 20.04.2024 року отримано кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн. Отже, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на 25.02.2026 року (момент подачі позову), утворилась заборгованість у розмірі 8284,30 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000,00 грн., по відсоткам- у розмірі 3780,00 грн., по неустойці - у розмірі 1500,00 грн., та комісії (пов'язаної з наданням кредиту) -4,30 грн. чим порушено права та інтереси ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».
ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» виконало прийняті на себе зобов'язання надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі зазначеному вище, втім, останнім не були виконанні прийняті на себе зобов'язання.
ОСОБА_1 20.04.2024 року електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) та Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 3000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.
Ухвалою суду від 26.02.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником позивача у позові порушено клопотання, згідно якого позовні вимоги підтримані в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав. На адресу 11.03.2026 року суду повернулись поштові відправлення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з цим, датою складення цього судового рішення є 25.03.2026 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК Україна, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 20.04.2025 року укладено Кредитний договір (оферти) № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року .
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 3000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про перерахування коштів на платіжну картку клієнта 5169-15ХХ-ХХХХ-3983, строком на 98 днів.
Відповідно до Заявки кредитного договору № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року (кредитної лінії), яка є невід'ємною частиною пропозиції (оферти) про укладення кредитного договору, з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору та прийняв зазначену пропозицію (акцепт). Відповідно до умов кредитного договору № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року позичальнику надано було Кредит на наступних умовах :
-дата надання/видачі кредиту - 20.06.2024 року;
-сума Кредиту: 3000 грн. 00 коп.;
-строк, на який надається Кредит - 98 днів з дати його надання.
Дата повернення (виплати) кредиту - 26.07.2024 року.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі - "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) - 10 % від суми Кредиту та дорівнює 300 грн. 00 коп. Комісія розраховувалась шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту .
Денна процентна ставка -складає 1,18 %.
Неустойка: 30 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Кредитодавець надав Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-15ХХ-ХХХХ-3983.
Відповідно до Договору від 20.04.2024 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 3000,00 грн. строком на 98 днів, ОСОБА_1 20.04.2024 року отримано кредитні кошти у розмірі 3000,00 грн. Отже, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим, станом на 25.02.2026 року (момент подачі позову), утворилась заборгованість у розмірі 8284,30 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000,00 грн., по відсоткам- у розмірі 3780,00 грн., по неустойці - у розмірі 1500,00 грн., та комісії (пов'язаної з наданням кредиту) -4,30 грн. чим порушено права та інтереси ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».
ОСОБА_1 20.04.2024 року електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) та Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 3000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.
Згідно п. 3.1. За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язалась повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Пунктом 3.2. Кредит надавався на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Пунктом 4.1. Кредитодавець надав Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача споживача 5169-15ХХ-ХХХХ-3983.
Згідно п. 4.3. Днем надання Кредиту вважалось списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця, в матеріалах справи.
У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання Кредиту не співпадала з датою завершення цієї платіжної операції з надання Кредиту, днем/датою надання Кредиту була дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату).
Неможливість завершення ініційованої Кредитодавцем платіжної операції з надання Кредиту не з вини Кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту. Неможливість видачі Кредиту готівкою у зв'язку з нез'явленням Позичальника для її отримання у Дату надання/видачі кредиту, зазначену в Заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов'язків сторін за даним Договором, включаючи обов'язок Кредитодавця з надання Кредиту . У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний Договір є розірваним та припиненим з Дати надання/видачі кредиту, зазначеної в Заявці. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку сплати платежу.
Відповідно до п. 6.1. Позичальник зобов'язується використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Відповідно до п. 9.1. у разі несплати Кредиту та/або Процентів та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов'язань по погашенню Кредиту та/ або Процентів та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору.
З матеріалів справи також вбачається, що додаток до анкети позичальника, заявка на отримання кредиту, підтвердження укладення кредитного договору, паспорт споживчого кредиту підписані шляхом накладення одноразового ідентифікатора E655.
Відповідно до квитанції від 20.04.2024 року позивачем здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 3000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 .
ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» виконало прийняті на себе зобов'язання надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі зазначеному вище.
Втім, ОСОБА_1 не виконала прийняті на себе зобов'язання, та зворотного не спростувала під час розгляду справи, внаслідок чого за кредитним договором існує заборгованість, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 25.02.2026 року, складає 8284,30 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000,00 грн., по відсоткам- у розмірі 3780,00 грн., по неустойці - у розмірі 1500,00 грн. та комісії (пов'язаної з надання кредиту) у сумі 4,30 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року належним чином не виконувала, а тому з неї кредитор ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» просить суд стягнути заборгованість у сумі 8284,30 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000,00 грн., по відсоткам- у розмірі 3780,00 грн., по неустойці - у розмірі 1500,00 грн. та комісії (пов'язаної з надання кредиту) у сумі 4,30 грн.
У той же час, суд зазначає стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1500,00 грн. та комісії (пов'язаної з надання кредиту) у сумі 4,30 грн. виснує про таке.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки суд відхиляє відповідні позовні вимоги, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Також, щодо стягнення з відповідача комісії пов'язаної з наданням кредиту, у сумі 4,30 грн. слід зазначити що згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника плату за наданя кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З матеріалів справи вбачається, що у договорі № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року про надання кредиту зазначена комісія за надання кредиту у розмірі 10% від суми. Водночас банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.
З урахуванням викладеного, за встановлених обставин справи, яка розглядається, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення суми комісій в розмірі 4,30 гривень.
Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1500,00 грн. та комісії (пов'язаної з надання кредиту) у сумі 4,30 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1,ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати,пов'язані з розглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Відтак, суд виснує що, оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, із відповідача на користь позивача належить стягнути лише суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 2178,95 грн.
Аналізуючи позов, суд виходить з суті позовних вимог, заявлених стороною позивача.
Керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81,141, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (Код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором № 20.04.2024 -100001355 від 20.04.2024 року в розмірі 6780,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2178,95 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 26.03.2026 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО