Справа № 520/13471/18
Провадження № 4-с/947/14/26
25.03.2026 Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Огренич І.В.
за участю секретаря - Коростій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суб'єкт оскарження: Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), посадова особа дії якої оскаржуються: Головний державний виконавець Перчик Віталій Олександрович, заінтересована особа (стягувач/третя особа): Кредитна спілка «Кредитінвест», -
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії державного виконавця в якій просить поновити йому строк на подання скарги на дії державного виконавця та визнати протиправними дії Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі головного державного виконавця Перчика Віталія Олександровича щодо ініціювання витребування технічної документації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому ОСОБА_1 посилається на те, що ним встановлено, що Другим Приморським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі в особі головного державного виконавця Перчика В.О. вчиняються протиправні дії, спрямовані на безпідставне втручання у його право власності та приватне життя. Зокрема, державний виконавець ініціював процес витребування копії технічної документації (технічного паспорта) на належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом подання до суду відповідного подання. 10.01.2022 Київський районний суд м. Одеси у цій же справі (№520/13471/18) вже розглядав аналогічні наміри виконавця та своєю ухвалою відмовив у задоволенні подання про витребування документів. Незважаючи на існуючу відмову суду, державний виконавець продовжує вчиняти дії щодо збору інформації та документів поза межами визначеного законом порядку, чим грубо порушує вимоги ст. 19 Конституції України та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ігноруючи обов'язковість судових рішень.
Про факт повторного порушення прав йому стало відомо 09.12.2025, коли були заблоковані його банківські рахунки, і він почав з'ясовувати причини активізації виконавчих дій.Скаржник зазначив, що Закон України «Про виконавче провадження» (ст. 18) надає виконавцю право отримувати інформацію, але не надає права перекладати свій обов'язок щодо збору інформації на суд шляхом подання завідомо безпідставних клопотань, щодо яких вже є відмова суду.Виконавець не довів неможливість виконання рішення за рахунок грошових коштів (що є першочерговим), одразу перейшовши до дій щодо нерухомого майна, що є тиском на боржника. Дії виконавця прямо суперечать правовим висновкам, викладеним в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 10.01.2022, що свідчить про умисний характер порушень.З огляду на зазначене вище він вимушений звернутись до суду з даною скаргою. Щодо строків звернення до суду ОСОБА_1 зазначив, що про порушення своїх прав він дізнався 09.12.2025.Діючи добросовісно, 19.12.2025 (в межах 10-денного строку) він звернувся з відповідним позовом/скаргою саме до Київського районного суду м. Одеси.Однак, ухвалою від 24.12.2025 Київський суд самостійно передав справу за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси.У подальшому, ухвалою Приморського суду від 03.02.2026 йому було відмовлено у відкритті провадження та роз'яснено, що справа підсудна саме Київському суду. Таким чином, пропуск строку стався не з його вини, а через тривалий процес передачі справи між судами та визначення підсудності, а тому просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його.
У судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлялись, ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, просить її задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Вивчивши матеріли справи, оглянувши матеріали цивільної справи №520/13471/18, суд приходить до наступного.
Як встановлено у судовому засіданні, 27.08.2019 Київським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення по цивільній справі №520/13471/18 за позовом Кредитної спілки «Кредитінвест» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Кредитінвест» заборгованість у розмірі 379589,99 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 5383,93 гривень.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
На виконання рішення суду, 30.10.2019 Головним державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Перчиком Віталієм Олександровичем, було відкрито виконавче провадження ВП №60423168.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2022 Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в рамках ВП №60423138, звертався до Київського районного суду м. Одеси з поданням про витребування з КП «БТІ» ОМР завіреної копії технічної документації на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10.01.2022 у задоволенні подання було відмовлено.
Згідно даним АСВП та відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, вбачається, що виконавче провадження ВП №60423168 завершено, 12.09.2024 відкрито виконавче провадження АСВП: 76036405 - боржник ОСОБА_1 , стягувач Кредитна спілка «Кредитінвест» та виконавче провадження АСВП: 76036707 боржник ОСОБА_1 , стягувач Кредитна спілка «Кредитінвест», яке згідно даних АСВП зупинено.
Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Крім того, слід зазначити, що згідно ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Верховний Суд у постанові від 01.11.2023 у справі № 904/3734/20 указав, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у передбачений законом строк або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено саме з поважних причин. У протилежному випадку дії суду матимуть наслідком порушення права інших учасників спору, зокрема, виконавця, дії якого оскаржуються, а також та загальних засад судочинства (диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін). Подібний висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 13.11.2025 у справі № 718/4066/23 (провадження № 61-6813св25).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.11.2022 у справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
У постановах Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 439/1493/15-ц та від 18.11.2020 у справі № 466/948/19 зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.
Так, скаржник зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався 09.12.2025 та, в межах 10-денного строку, 19.12.2026 ОСОБА_1 звертався до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Головного державного виконавця Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м Одеса міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Перчик Віталія Олександровича, третя особа: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправними дій державного виконавця та відшкодування шкоди.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 24.12.2025 цивільну справу передано до Приморського районного суду м. Одеси за підсудністю.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.01.2026 позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 десятиденний строк для усунення недоліків (сплати судового збору).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2026 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження в позовному провадженні та роз'яснено його право на звернення до суду зі скаргою.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
При таких обставинах та з огляду на те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою з посиланням на те, що державний виконавець, ініціювавши процес витребування копії технічної документації (технічного паспорта) на належну йому квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом подання до суду відповідного подання, вчиняє дії щодо збору інформації та документів поза межами визначеного законом порядку, чим грубо порушує вимоги ст. 19 Конституції України та ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому скаржник не зазначає в рамках якого виконавчого провадження вчиняються зазначені дії, не надає відповідне подання (клопотання) державного виконавця щодо ініціювання витребування технічної документації на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , не надає доказів отримання (або не отримання) такого подання(клопотання), суд приходить до висновку, про не обґрунтованість та не доведеність скарги, а відповідно і не доведеність порушеного право боржника.
Керуючись ст. 447-451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суб'єкт оскарження: Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), посадова особа дії якої оскаржуються: Головний державний виконавець Перчик Віталій Олександрович, заінтересована особа (стягувач/третя особа): Кредитна спілка «Кредитінвест» - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. В. Огренич