Дата документу 23.03.2026
Справа № 501/1336/18
6/501/48/26
23 березня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Кочкіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області заяву представника Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
боржник ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСЖИТЛОБУД»,
стягувач ОСОБА_1 ,
третя особа: ОСОБА_2
предмет та підстави подання: про тимчасове обмеження керівника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСЖИТЛОБУД» у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання рішення,
Представник Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до суду із заявою про тимчасове обмеження керівника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСЖИТЛОБУД» у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання рішення.
Заява обґрунтована тим, що на примусовому виконанні у Приморському відділі ДВС перебуває виконавче виконавчий лист №501/1336/18, виданий 15.04.2021 Чорноморським міським судом Одеської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесжитлобуд» на користь ОСОБА_1 51450 доларів США, що за офіційний курсом складає 1 388 121 грн.
17.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79591723.
Заявник стверджує, що боржник станом на 03.03.2026 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього відповідним рішенням суду.
Згідно відповіді на запит від Юридичного департаменту Одеської міської равди, кервником ТОВ «Одесжитлобуд» є ОСОБА_2 , якого заявник просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України.
На підставі викладеного заявник звернувся до суду з відповідною заявою.
У судове засідання ініші учасники не з'явились, були повідомлені належним чином.
Дослідивши заяву про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд керується наступним.
Відповідно до ч.4 ст.441 ЦПК України таке подання розглядається судом без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Згідно з ч.3 ст.441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Приморському відділі ДВС перебуває виконавче виконавчий лист №501/1336/18, виданий 15.04.2021 Чорноморським міським судом Одеської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесжитлобуд» на користь ОСОБА_1 51450 доларів США, що за офіційний курсом складає 1 388 121 грн. (а.с.42 т.2).
17.11.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79591723 (а.с.44 т.2).
Згідно відповіді на запит від Юридичного департаменту Одеської міської равди, кервником ТОВ «Одесжитлобуд» є ОСОБА_2 (а.с.43).
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері. Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника до виконання своїх зобов'язань.
Так, відповідно до п.2 ч.1 ст.6 цього Закону громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов'язання, то до виконання зобов'язань або розв'язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.
Згідно з ч.ч.2, 4 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України».
Аналізуючи зазначене, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, суд дійшов висновку, що державним виконавцем не надано всі необхідні докази, які б свідчили про ухилення боржника від виконання зобов'язання, а також не вбачається наявності обґрунтованого припущення, що вирішення питання про заборону боржникові виїзду за кордон сприятиме виконанню зобов'язання, у зв'язку з чим, подання є необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.
Оскільки суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення боржника від виконання рішення на час подання заявником не надано, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання виконавчого листа, суд вважає, що подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.33, 43 Конституції України,ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.260-261, ст.441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження керівника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ОДЕСЖИТЛОБУД» Веретіна Сергія Валерійовича у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її складення.
Суддя Чорноморського міського
Суду Одеської області М.І.Петрюченко