Справа № 496/537/26
Провадження № 3/496/474/26
24 березня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Сурженко В.С.,
представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - Кучеренко Г.А., відеоконференція,
інспектора - Журавель О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли від Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
02.01.2026 року о 09.30 годин в с. Маяки по вул. Преображенська, 48, ОСОБА_1 керував електроскутером «Pover bikc», державний номерний знак відсутній, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора Драгер та проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі відмовився під відеозапис нагрудної бодікамери.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - фахівець в галузі права діючий за довіреністю НКЕ 247578 від 02.03.2026 року ОСОБА_2 , просив справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на обставини, викладені у письмовому поясненні щодо факту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , складення протоколу з урахуванням відеореєстраторау поліції, відповідно до яких зазначено, що з автомобільного реєстратору поліції, що знаходиться всередині салону автомобіля вбачається розмова ОСОБА_1 з капітаном поліції, сам протокол складений сержантом поліції Журавель. Тобто, протокол за ст.130 КУпАП складений одним поліцейським, а розмову вів інший. Щодо зупинення ОСОБА_1 то не вбачається моменту та факту зупинки працівниками поліції транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , відео, яке додано до протоколу щодо ОСОБА_1 , починається вже з розмови ОСОБА_1 в машині поліції. Тобто, з відео об'єктивно не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Як випливає з протоколу щодо ОСОБА_1 , він складений щодо нього за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, за переконанням представника, для з'ясування та встановлення факту керування особою транспортним засобом слід встановити факт саме керування особою транспортним засобом належними та достовірними доказами, якими є відео з бодікамери поліцейського або відео з реєстратора поліції про факт зупинки цієї особи при керування транспортним засобом. Наданим поліцією суду відеозапису розмови капітана поліції з ОСОБА_1 не вбачається факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що унеможливлює складання на не водія протоколу за ст. 130 КУпАП.
Крім того, 16.03.2026 року від представника ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення щодо недотримання поліцією процедури складення протоколу з урахуванням відео з відеорестратору поліції, відповідно до яких зазначено, що ОСОБА_1 стверджує, що він ніяким транспортним засобом в той день не керував. Поліцейському, що спілкувався з ним в авто, передали інші поліцейські, що особа ніби то була на мопеді. З наданого суду відео з реєстратору поліції, не вбачається факту керування ОСОБА_1 будь - яким транспортним засобом. Таким чином, вищезазначене вказує на допущення старшим сержантом поліції ОСОБА_3 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №557097 помилок, та неналежне оформлення матеріалів адміністративної справи, крім того, посилається на не роз'яснення прав ОСОБА_1 при складання протоколу.Відмова водія від проходження огляд на стан сп'яніння, що здійснена на місці зупинки сама по собі не тягне притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП. Така відмов має місце лише після відмови водія від огляду в закладі охорони здоров'я, до якого він направляється поліцейським, що і є підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення.Як свідчить відео з реєстратору поліції факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не зафіксовано і отже не доведено. Проте, навіть якщо це і було, відмова від огляду вважається правопорушення лише в закладі охорони здоров'я, до якого він направляється поліцейським, що і є підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення.Поліцейський, на місці зупинки, не має право складати на водія протокол за ст.130 КУпАП в частині відмови від проходження огляду, а має це робити лише після відмови водія від проходження огляду саме у закладі здоров'я, застосовуючи при цьому технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Просив справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З метою повного та всебічного розгляду справи, за клопотанням представника Кучеренко Г.А. судом був здійснений виклик поліцейського Журавель О.П., який склав протокол про адміністративні правопорушення, останній пояснив, що 02.01.2026 року патрульну поліцію в їх складі, було викликано його колегами, які були на чергуванні на блок посту в с.Маяки, водія було зупинено внаслідок керування на електроскутері без шолома, внаслідок розмови було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. ОСОБА_3 пояснив, що він був з напарником капітаном ОСОБА_4 , так як у їх колег закінчилась зміна, тому їх було викликано, та внаслідок чого для з'ясування обставин. Коли вони прибули, під час розмови з ОСОБА_1 дійсно було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей.Спілкувалися з ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , просто капітан знаходився в салоні автомобілю, а він стояв поруч авто та спілкувався з ОСОБА_1 , відео знімалось на бодікамеру, що знаходилась в автомобілі, тому його не було видно. Крім того, зазначив, що вони не зупиняли ОСОБА_1 , тому на відео не має керування ОСОБА_1 елктроскутером, щодо факту керування було повідомлено його колегами, також вказаного факту керування і не заперечував сам ОСОБА_1 , йому були роз'ясненні його права. На відео видно, що ОСОБА_1 був згодний, що він керував електроскутером без шолома, при цьому відмовився від продуття алкотестеру Драгер та проходження медичного огляду в медичному закладі, після чого йому було роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, з чим він також був згодний. Також інспектор повідомив, що ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, але хто забрав скутер він не бачив, зі слів ОСОБА_1 він чекав на тверезого водія, який приїде за елктроскутером.
Крім того, 18.03.2026 року представником ОСОБА_2 надано клопотання про винесення окремої ухвали відносно поліцейського Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , на задоволені якого представник наполягав, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.
На підставі ст. 1, 6, 7 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580- VIII (далі - Закон України № 580-VIII) Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України № 580-VIII рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України № 580-VIII поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.
Окремі ухвали є засобом зміцнення законності та правопорядку, сприяють усуненню недоліків у діяльності державних органів, громадських організацій і посадових осіб, запобігають вчиненню злочинів та інших правопорушень, впливають на формування у громадян поваги до права та становлять важливу частину діяльності судів.
Відтак, окрема ухвала це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини й умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Вона може бути постановлена лише, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи було встановлене відповідне правопорушення. Суд не здійснює юридичну кваліфікацію правопорушення, хоча в окремій ухвалі може зазначити, елементи якого складу правопорушення потрібно перевірити.
Отже, суд дослідивши клопотання та матеріали справи, а також заслухавши у судовому засіданні пояснення представника ОСОБА_2 таінспектора Жураваль О.П. не вбачає підстав для винесення окремої ухвали відносно поліцейського Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області Журавель О.П., тому з урахуванням вище викладених обґрунтувань клопотання представника Кучеренко Г.А. про винесення окремої ухвали відносно поліцейського Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області Журавель О.П. не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення представника Кучеренко Г.А., інспектора Журавель О.П., дослідивши матеріали справи, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557097 від 02.01.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.01.2026 року, відповідно до якого поліцейським виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, та дослідженим відеозаписом, згідно якого встановлено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора Драгер та в медичному закладі.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
На підставі ч. ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Невизнання своєї вини та заперечення щодо обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд розцінює як обраний спосіб його захисту, який спростовується дослідженими матеріалами справи наведеними вище.
Окрім того, не знайшли свого підтвердження та спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом та матеріалами справи посилання представника ОСОБА_2 на те, що не підтверджено обставин події -не повне фіксування - відеозапис ведеться безперервно до її завершення; протокол за ст.130 КУпАП складений одним поліцейським, а розмову вів інший; не вбачається факту керування, зупинки поліцією транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , було спростовано показами працівника поліції у судовому засіданні, а також дослідженими матеріалами.
Згідно ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
До матеріалів справи долучений диск з відеозаписом, який відтворює події, що мали місце 02.01.2026 року за участю водія ОСОБА_1 .Зафіксовані на них обставини, зокрема, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в повному та достатньому обсязі дають можливість встановити про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також правомірність дії працівників поліції під час зупинки транспортного засобу та у подальшому в ході виявлення ознак алкогольного сп'яніння у водія запропонування пройти медичний огляд у закладі охорони здоров'я, на що водій відмовився, жодного примусу або тиску з боку працівників поліції на ОСОБА_1 зафіксовано не було.
Надані відеозаписи сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, а наявні відеофайли відтворюють в необхідному обсязі обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Крім того, скаржником не заперечується, що на вказаних відеозаписах зафіксований саме він, відтак суд вважає долучені відеозаписи належними, достовірними та допустимими.
Інших доказів, які б спростували обставини наведені у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення з боку ОСОБА_1 та його представника Кучеренко Г.А. суду надано не було.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до довідки старшого інспектора САП Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 не видавалось.
Крім того, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортними засобами.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 702/301/20 суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, а також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають з ознаками стану алкогольного сп'яніння та їх відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння прирівнюється до керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, передбачених ст. ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено, тому з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, суд вважає, що достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.
Суд переконаний, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 283-284, 287-288 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд -
Клопотання представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності - Кучеренко Г.А. про винесення окремої ухвали відносно поліцейського Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області Журавель О.П. - залишити без задоволення.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв
Повний текст постанови складено 26.03.2026 року.