Справа № 496/512/26
Провадження № 3/496/467/26
20 березня 2026 року м. Біляївка
Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
Працівниками Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що 02.01.2026 року в 13.00 годин в с. Хлібодарське Одеського району Одеської області вчинив відносно своєї доньки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме вдарив по обличчю, шарпав за одяг, ображав нецензурною лайкою, в результаті чого потерпілій завдано її психологічному та фізичному здоров'ю.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що домашнього насильства фізичного та психологічного характеру відносно своєї неповнолітньої доньки не вчиняв. З донькою виник конфлікт на ґрунті його відмови в придбанні їй іграшки, оскільки вважав, що вона їй не за віком, на що остання образилась та купила іграшку собі сама розрахувавшись своєю карткою. При дорозі додому кричала на нього, звинувачувала його, що він не купує їй те, що вона хоче. Нецензурною лайкою він доньку не ображав та фізичного насилля не застосовував, а тому просить провадження в справі відносно нього закрити.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказав, що він є дідусем Лілії, 02.01.2026 року вони повертались з м.Одеси на автомобілі. Він був за кермом, його син ОСОБА_1 сидів поряд на пасажирському сидінні, а троє онуків, в тому числі і Лілія, сиділи на задньому сидінні автомобіля. Потерпіла кричала на батька, звинувачувала його в тому, що він не купує їй те, що вона хоче, а потім кинула йому в голову іграшку. ОСОБА_3 зупинив автомобіль, та щоб припинити сварку, оскільки в машині знаходилось ще двоє малолітніх дітей, та оскільки до місця їх проживання було дві зупинки, і вона за 20 хвилин дійшла б додому, попросив її вийти з машини та йти додому пішки. ОСОБА_1 на неї не кричав, нецензурну лексику не вживав, а тим більше фізичне насилля не застосовував.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський ОСОБА_4 пояснив суду, що приїхавши на виклик, вони годину шукали дівчину, вона сиділа на зупинці громадського транспорту, була заплакана, слідів побоїв на ній не бачили, заслухали її пояснення та потім поїхали до її батька, також викликали пенітенціарну служба та після спілкування з батьком, вирішили, що версія дівчини знайшла своє підтвердження, внаслідок чого склали відносно батька протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173 КУпАП.
Судом неодноразово викликалася до судових засідань ОСОБА_2 , але до суду не з'явилася, зі слів батька та працівника поліції, вона категорично відмовляється їхати до суду, або не бере слухавку або ховається у друзів.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, а також наданий відеодоказ, суд прийшов до переконання, що провадження по справі відносно вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Одним із завдань КУпАП є охорона прав і свобод громадян; ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Частиною другою статті 173-2 КУпАП (за якою кваліфіковано дії ОСОБА_1 ) передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
За Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" фізичне насильство це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, зводиться до того, що ОСОБА_1 вдарив дочку по обличчю, шарпав за одяг, ображав нецензурною лайкою, в результаті чого потерпілій завдано шкоди її психологічному та фізичному здоров'ю. Разом з тим, доказів цьому матеріали справи не містять.
Покази свідка ОСОБА_3 , надані в судовому засіданні та відеодоказ, що міститься в матеріалах справи не вказують однозначно на вчинення вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення дій з боку ОСОБА_1 , при цьому також були спростовані показами свідка у судовому засіданні ОСОБА_3 , який безпосередньо перебував на місці конфлікту між його сином та онукою.
Покази працівника поліції, який приїхав через годину після виклику, теж не підтверджують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Інших відомостей, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства протокол також не містить. Його крики, штовхання ніхто не бачив та не чув, слідів побоїв у дитини поліцейськими не було виявлено, запис з боді-камер поліцейських цю інформацію також не місить.
Як визначено в ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченого. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
За таких умов, на думку суду, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій за ст. 173-2 КУпАП, а саме учинені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 домашнього насильства відносно дитини є сумнівною, що є не прийнятним, та не кореспондується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», а тому оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважаю, що провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, який вказує на те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, то провадження у цій справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Керуючись ст. 33, 247, 279, 283-285, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Горяєв