Справа № 495/885/26
Номер провадження 3/495/431/2026
05 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалова А.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №000886Е від 29.01.2026 року з доданими до них матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) з таким формулюванням: "29.01.2026 о 14 год. 25 хв. Під час здійснення прикордонного контролю осіб навиїзд з України від прикордонного наряду «Перевірка документів» головного сержанта ОСОБА_2 надійшла доповідь про виявлення гр. України ОСОБА_1 , яка під час виїзду з України надала на паспортний контроль паспорт громадянки Ізраїлю НОМЕР_2 у правових відносинах з Україною громадянкою України згідно ст. 2 Закону України «Про громадянство України». Своїми діями порушила вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», частини другої статті 6 Закону України «Про прикордонний контроль», статей 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», пункту другого «Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення."
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, клопотань про відкладення судового засідання не заявляла. Відтак, розгляд справи здійснений судом на підставі наявних у матеріалах доказів.
Відповідно до положень статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнаються протии правні, винні (умисні або необережні) дії або бездіяльність, які посягають на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, а також встановлений порядок управління і які тягнуть за собою застосування адміністративно-правових санкцій.
Відповідно до вимог статей 251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проаналізувавши надані докази, вважаю, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративногоправопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно вимог статті 245 КУпАП, серед ряду завданьпровадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішенняїї в точній відповідності з законом.
Приписами статті 278 КУпАП визначено, що орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.
Диспозиція частини 1статті 204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, щомістять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону України.
Об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1КУпАП становлять такі альтернативні дії: 1) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади; або 2) спроба такого перетинання.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушення може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства.
Частиною 1статті 2 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України» визначено, що документами, щодають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
Статтею 3 даного Закону закріплено, що перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цьогоЗакону.
Правила перетинання державного кордону України громадянами України, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 (далі - Правила).
Відповідно до пункту другого вказаних Правил, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним із таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, в тому числі паспорт громадянина України.
Регулювання порядку здійснення права громадянами України на перетинання державного кордону здійснює Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України встановлюються правила перетинання державного кордону громадянами України.
Згідно статті 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» перетинання державного кордону громадянами України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього закону.
Однак, ОСОБА_1 документів, які дають право громадянину України на виїзд з України визначених статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», не надано.
Натомість нею наданий паспорт громадянки Ізраїлю № НОМЕР_3 , що не узгоджується з вищевказаними приписами чинного законодавства, а відтак не є законною підставою для перетинання кордону.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в її діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 КУпАП.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: зазначеним вище протоколом про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 204-1 КУпАП, рапортом старшого зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенантом ОСОБА_3 , рапортом старшого прикордонних нарядів у пункті пропуску через державний кордон «Паланка-Маяки-Удобне» лейтенантом ОСОБА_4 .
Відповідно до санкції частини першої статті 204-1КУпАП перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон Україниабо в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної небезпеки,завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.
При розглядісправи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов'язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінитийогонаслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якійвчиненеправопорушення, особу правопорушника, обставини, щопом'якшують і обтяжуютьвідповідальність.
Враховуючи встановлені обставини у справі та те, що ОСОБА_1 своїми діями не завдала будь-якої шкоди державному або громадському порядку, тому суд приходить до висновку, що дане правопорушення не становить суспільної шкідливості, не завдало збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам і є малозначним.
Відтак суддя вважає за необхідне у відповідності до статті 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням, у зв'язку з чим згідно п. 3 ч. 1ст.284 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
У зв'язку з тим, що за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи адміністративне стягнення не накладається, судовий збір стягненню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2,27,33-35,204-1,221,283,284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинною першоюстатті 204-1 КУпАП та на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення звільнити її від адміністративної відповідальності за частиною першою статті 204-1Кодексу України про адміністративні правопорушення за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , закрити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Суддя Анна ТОПАЛОВА