Справа №: 486/471/26 Провадження № 2/486/966/2026
про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2026 року м. Південноукраїнськ
Суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Південноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини з батьком та звільнення від сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Південноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини з батьком та звільнення від сплати аліментів.
Ознайомившись з матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визначити місце проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним, у зв'язку з чим припинити стягнення аліментів, в частині утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , призначених на підставі судового наказу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 09.03.2023 №486/270/23.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, докази, що підтверджують обставини вказані позивачем.
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Вказана норма узгоджується з положеннями ст. 29 ЦК України, відповідно до якої фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання. Після досягнення дитиною чотирнадцяти років, відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини визначається нею самою, а тому суд при вирішення даного спору враховує дану норму, й вважає, що при досягненні дитиною 14 років, вона вправі визначати самостійно місце свого проживання.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, а саме копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , від 16.10.2009, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже, на день подання даної позовної заяви йому виповнилось 16 років, тобто дитина самостійно може визначити місце проживання, оскільки досягла 14-ти річного віку. При цьому, позивач, всупереч вищезазначеним приписам, просить суд визначити місце проживання дитини з ним.
У свою чергу, положеннями статей 160, 161 Сімейного кодексу України та ст. 29 ЦК України не передбачено вирішення у судовому порядку питання щодо місця проживання неповнолітньої дитини, яка досягла 14-ти річного віку, оскільки юрисдикція суду поширюється лише на спори між батьками щодо місця проживання малолітніх дітей, тобто відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі № 592/7624/22, суд не може визначати місце проживання дитини, яка досягла 14 років, за позовом когось із батьків, оскільки право вибору місця проживання надано законом самій дитині.
Таким чином, позивачу слід уточнити позовній вимоги у цій частині.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі ч. 3 ст. 4 вказаного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статі, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: визначення місця проживання дитини, припинення стягнення аліментів.
Отже, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2129,92 грн (1331,20 грн.* 2х0,8=2129,92).
Натомість позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн., недоплачена сума судового збору складає 1064,96 грн.
Частиною 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
До позовної заяви представником позивача додано докази направлення її копії третій особі.
Водночас доказів надсилання відповідачу ОСОБА_2 копії позовної заяви з додатками до неї, суду не надано.
Отже, позивачу необхідно направити копію позовної заяви з додатками до неї на адресу реєстрації відповідача, докази чого надати суду.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовна заява подана позивачем без дотримання вимог ст. 177 ЦПК України, а відтак на підставі ст. 187 цього Кодексу позовну заяву слід залишити без руху.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на вищенаведене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Південноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини з батьком та звільнення від сплати аліментів, слід залишити без руху та надати позивачу строк для виправлення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Південноукраїнської міської ради Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини з батьком та звільнення від сплати аліментів залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Волощук