Справа № 152/306/25
1-кп/152/24/26
26 березня 2026 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з повною загальною освітою, не працюючого, не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, внесеного до ЄРДР за №12025020150000031 від 08 лютого 2025 року,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він відповідно до Закону України № 3543-XII від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є військовозобов'язаним, придатним за станом здоров'я до служби у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, ВВНЗ навчальних центрах закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення охорони, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 163/2037 від 20 листопада 2024 року, на виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 січян 2025 року № 26/2025, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4220-ІХ від 15 січня 2025 року, підлягав призову на військову службу за мобілізацією.
Так, 06 лютого 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого протиправного діяння, без поважних на те причин, ознайомившись із змістом повістки, відмовився від її вручання та підписання розписки про її отримання та не з'явився о 20 годині 00 хвилин 06 лютого 2025 року до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки в команду НОМЕР_1 , не повідомивши про поважні причини неявки, внаслідок чого порушив процесе комплектування Збройних Сил України під час мобілізації, чим ухилився від призову за мобілізацією.
Окрім цього, 08 лютого 2025 року ОСОБА_4 , повторно ознайомився із змістом повістки з вимогою з'явитися на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 о 20 годині 00 хвилин 12 лютого 2025 року, для відправки в команду НОМЕР_1 , однак відмовився від її вручання та підписання розписки про її отримання та не з'явився у визначений у повістці час, не повідомивши про поважні причини неявки, внаслідок чого порушив процесе комплектування Збройних Сил Українипід час мобілізації, чим ухилився від призову за*Мобілізацією.
Діючи умисно, ОСОБА_4 , всупереч ст. 65 Конституції України, п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, маючи для цього можливість та не маючи правових підстав на відстрочку від призову за мобілізацією, не будучи особою, що не підлягає призову на військову службу у період мобілізації, з метою ухилення від проходження військової служби під час мобілізації, без поважних на те причин, 06 лютого 2025 року та 12 лютого 2025 року для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, чим порушив порядок комплектування Збройних Сил України та ухилився від призову під час мобілізації.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
28 березня 2025 року на адресу Шаргородського районного суду Вінницької області надійшло клопотання від захисника ОСОБА_5 про закриття провадження у справі та звільнення від кримінальної відповідальності, в якому він вказує, що 20 березня 2025 року уповноваженою комісією Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області встановлено факт здійснення ОСОБА_4 постійного догляду над батьком ОСОБА_6 , про що складено відповідний акт. Тому, вважає, що на даний час інкриміноване ОСОБА_4 діяння втратило свою суспільну небезпечність, а останній перестав бути суспільно небезпечним внаслідок зміни обстановки, оскільки з 20 березня 2025 року він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації в зв'язку із набуттям права на відстрочку від мобілізації, що виключає в його діях наявність складу злочину, передбаченого ст. 336 КК України. Захисник просить постановити ухвалу, якою звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України в зв'язку із зміною обстановки.
При цьому, 29 грудня 2025 року на адресу Шаргородського районного суду Вінницької області надійшло клопотання від захисника ОСОБА_5 про закриття провадження у справі та звільнення від кримінальної відповідальності, в якому він вказує, що 20 березня 2025 року уповноваженою комісією Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області встановлено факт здійснення ОСОБА_4 постійного догляду над батьком ОСОБА_6 , про що складено відповідний акт. Зазначає, що відповідно до пункту 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зайнятті постійним догляд, зокрема, за хворим батьком. Тому, вважає, що на даний час інкриміноване ОСОБА_4 діяння втратило свою суспільну небезпечність, а останній перестав бути суспільно небезпечним внаслідок зміни обстановки, оскільки з 20 березня 2025 року він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації в зв'язку із набуттям права на відстрочку від мобілізації, що виключає в його діях наявність складу злочину, передбаченого ст. 336 КК України. Разом з цим, вказує, що зазначене підтверджується військово - обліковим документом з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв+». Зазначає, що злочин, передбачений ст. 336 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, віднесено до нетяжких злочинів та не є корупційним, обвинувачений ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, шкоди його діянням не завдано, а тому вважає, що останній може бути звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України. Захисник просить клопотання задовольнити, постановити ухвалу, якою звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України в зв'язку із зміною обстановки та кримінальне провадження №12025020150000031 від 08 лютого 2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та захисник клопотання підтримали, з підстав викладених у ньому. Просили кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 336 КК України закрити та звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України в зв'язку із зміною обстановки.
Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заперечував щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження. Одночасно, прокурором надано письмові докази у справі на обґрунтування своїх заперечень.
Розглянувши клопотання, з'ясувавши думки учасників судового засідання, дослідивши надані сторонами обвинувачення та захисту докази, суд доходить висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 8 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, за змістом статті 48 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Стала судова практика щодо підстав застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України викладена, зокрема у Постанові ККС ВС від 04.02.2021 (справа № 953/21593/19), у якій Суд виснував, що особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь, у тому числі аналогічних. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Отримання обвинуваченим права на відстрочку від мобілізації має лише тимчасовий характер, жодним чином не вказує на істотні зміни у поведінці обвинуваченого та не дозволяє виключити вчинення ним аналогічного кримінального правопорушення у майбутньому (після закінчення терміну відстрочки).
У Постанові ККС ВС від 19.03.2024 (справа № 676/4559/22) суспільна небезпека кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, полягає в тому, що мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціювання в умовах особливого періоду, а Збройних сил чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов'язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних сил з числа військовозобов'язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.
У цьому провадженні установлено, що на час вчинення кримінального правопорушення, продовжує мати місце збройна агресія проти України, що потребує постійного здійснення мобілізаційних заходів для надання збройної відсічі зовнішній агресії. Отже, відсутні підстави для твердження того, що вчинене діяння перестало бути суспільно небезпечним.
Враховуючи наведене, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 про закриття провадження у справі та звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 48, 314, 369, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності - відмовити.
Підготовче судове засідання відкласти на 13.00 годину 28 квітня 2026 року, викликавши сторону обвинувачення та сторону захисту.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1