Справа № 149/832/26
Провадження №2-а/149/18/26
Номер рядка звіту 140
іменем України
25.03.2026 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Робак М.В.
за участі секретаря Поліщук Л.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою серії ЕНА №6736201 від 27.02.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що під'їжджаючи до нерегульованого пішоходного переходу, не зменшив швидкість та не запунився, чим створив перешкоду для пішоходів, які наближалися до пішоходного переходу, тобто порушення п. 18.1 ПДР. Проте, позивач не погоджується з вказаною постановою, вважає її незаконною, такою, що винесена без належного встановлення фактичних обставин справи та з порушенням вимог законодавства. Враховуючи це, просить скасувати оскаржувану постанову, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою суду від 11.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу визначено десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
25.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи свою позицію тим, що поліцейський під час патрулювання в м.Хмільнику було виявлено транспортний засіб - ГАЗ2705 д.н.з. НОМЕР_1 водій якого наближаючись до нерегульованого пішоходного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішохода, чим порушив п.18.1 ПДР. На підтвердження цього надано відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських. Вважає правомірною прийняту постанову, процедуру розгляду дотримано, а тому просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
З оскаржуваної постанови встановлено, що 27.02.2026 о 17:05:46 у м.Хмільнику по вул.Українця Владислава, водій ТЗ наближаючись до нерегульованого пішоходного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, чим порушив п.18.1.ПДР, внаслідок чого його притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно п. 18.1 Правил дорожнього руху водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, визначено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З досліджених відеозаписів встановлено, що позивач керував зазначеним вище транспортним засобом, який наближаючись до нерегульованого пішоходного переходу не зменшив швидкість та не зупинився. Посилання позивача на те, що його оглядовість була обмежена наявністю на зупинці маршрутного транспортного засобу не спростовує його провину, оскільки навпаки зобов"язує водія діяти з особливою обачністю. При цьому наявність пішохода на пішохідному переході не заперечується водієм.
Отже, зазначені у постанові обставини про вчинення позивачем правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема п.18.1 ПДР, доведені поданими відповідачем доказами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 р. по справі №743/1128/17, від 15.11.2018 р. по справі №524/5536/17, від 23.10.2019 р. по справі №357/10134/17.
Суд зазначає, що відповідачем виконано обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, оскаржувана постанова є правомірною, прийнята з урахування всіх обставин, а тому підстав для її скасування та закриття провадження судом не встановлено.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 122, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 9, 72, 77, 79, 90, 139, 162, 242, 245, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у справі про адміністративне правопорушення ЕНА № 6736201 від 27.02.2026 - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина РОБАК